Етапи становлення соціології:

І етап (1840-1890-тіpp.) «Виникнення та зародження соціології» - пов'язаний з іменами О. Конта, Г. Спенсера, К. Маркса. Засновником соціології був французький вчений О. Конт, який вважав, що соціологія, котру він спочатку називав «соціальною фізикою», має запозичувати у природничих наук об'єктивність, здатність піддаватися перевірці, доказовість. Вихідним у соціології Г. Спенсера та К. Маркса також був позитивізм — це напрям в науках про суспільство, представники якого вважали істинними ті знання , які підтверджені життям.

II етап (кінець XIX — І половина XX cm.) «Виділення соціології в окрему цілісну самостійну науку» - усвідомлюється обмеженість теоретичних методів пізнання, про виділення соціології у самостійну цілісну науку. М. Вебер, Е. Дюркгейм, Г.Зіммель - закони розвою суспільства принципово відмінні від законів природи, про своєрідність соціологічних методів пізнання.

ІІІ етап (ІІ половина ХХ ст.) "Синтез теорії і емпірії соціології" – П. Парсонс, Р. Мертор. Усвідомлюється необхідність синтезу теорії та емпірії, тривають пошуки загальної теорії, розвиваються спеціальні соціологічні теорії.

Структура і функції соціології

У структурному плані соціологія поділяється на:

1. теоретичну (академічну);

2. прикладну;

3. спеціальні соціологічні теорії;

1) Теоретична соціологія - вивчає наукові проблеми, пов'язані з формуванням знання про соціальну дійсність, описуванням, поясненням і розумінням процесів соціального розвою, розробкою теоретичних основ соціології, методології і методів соціологічного дослідження.

2) Прикладна соціологія - безпосередньо вивчає практичні галузі людської діяльності, збагачує такі спеціальні галузі соціологічного знання як соціологія сім'ї, особи. Прикладна соціологія досліджує конкретні соціальні явища, розкриває джерела, причини їх розвою. Тому її висновки мають практичне значення, є науковою підставою вдосконалення управління соціальним життям, різними його сферами.

3) Спеціальні соціологічні теорії - це галузі соціології, які досліджують відносно самостійні, специфічні підсистеми суспільного цілого і соціальних процесів(соціологія міста, культури, політики, сім‘ї, конфлікту і т.д.)

Різноманітність зв'язків соціології із життям суспільства визначається її функціями(тобто основними напрямками досліджень соціальної дійсності):

1. теоретична - пояснення, поповнення, збагачення існуючого соціального знання, розробка теорій даної науки на основі дослідження дійсності.

2. описова - систематизація, опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг. На підставі одержаного матеріалу робляться практичні висновки та приймаються рішення.

3. інформаційна - збирання, систематизація, нагромадження соціологічної інформації, одержаної в результаті проведення досліджень. Вона зберігається у пам'яті ЕОМ. її використовують соціологи, органи управління, засоби масової інформації.

4. прогностична - соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвою соціальних процесів і спільнот в майбутньому.