Виникнення соціології як окремої науки. О. Конт

О. Корнт про необхідність нової науки про суспільство. О. Конт жив у Франції у такий період її історії, який знаменувався боротьбою старих і нових класів і станів, частою зміною форм політичного устрою. Прихід до влади Наполеона, який починав як республіканець, а став імператором, зліт і падіння імперії, низка буржуазних революцій, глибока і всеохоплююча криза старого суспільства і важкі муки народження нового буржуазного ладу, руйнація традиційних цінностей і моральних принципів - все це спричинило величезний вплив на світогляд Конта. Він намагався знайти шляхи виходу з цього всезагального кризового стану, звертаючи свої погляди до науки, яка одна на його думку, була здатна подолати стан анархії і хаосу, в якому так довго перебувають найбільш цивілізовані країни, включаючи Францію. Але це мала бути спеціальна позитивна наука про суспільство, його будову та розвиток, заснована на достовірних дослідних даних - на той час такої науки ще не існувало.

Класифікація наук за Контом. О. Конт створює свою класифікацію наук, розміщаючи їх у відповідності з історією їх виникнення, розвою і залежності одна від одної, зростанням складності явищ, які вони досліджують. Контівська класифікація наук набирає такого вигляду: математика - астрономія - фізика - хімія - біологія... . Якщо слідувати логіці, наступною сходинкою має бути окрема наука про найбільш складний живий організм - суспільство. Так у цій класифікації спочатку з'являється «соціальна фізика», і лише у 47 лекції своєї праці «Курс позитивної філософії» Конт дає їй назву «соціологія».

Місце соціології в системі наук Конта. Соціологія, вважає Конт, може і повинна будуватись за взірцем передових природничих дисциплін, на основі виявлених законів ,зв'язків між явищами, що повторюються. Виходячи з досвіду природознавства, яке вивчало певні системи явищ, Конт за аналогією доходить висновку, що і «соціальна фізика» (або соціологія) має вивчати суспільство як систему. В основу побудови соціології як самостійної науки він поклав ідею «соціальної системи», т.б. визнання факту існування суспільства як свого роду організму, що складається з певних елементів, які в свою чергу, виконують певні функції.

Виходячи з цього, Конт розрізняє в соціології «соціальну статику» - теорію суспільного порядку, яка вивчає умови існування і закони функціонування соціальної системи, її структуру, елементи, і «соціальну динаміку» - теорію суспільного прогресу, яка досліджує закони розвою і зміни соціальних систем.

Закон трьох стадій розвитку людського інтелекту О. Конта. На думку Конта, людський розум у своєму розвою проходить три стадії, яким відповідають три стадії історичного прогресу. Перша, теологічна стадія, охоплює час від давнини до 1300р. : панування релігійного світогляду в сукупності з військово-авторитарними режимами на чолі з жерцями і військовими. Друга, метафізична стадія, продовжується до 1800р. її основа - це метафізичний спосіб пояснення існуючого - т.б. абстрактно-умоглядне тлумачення речей і явищ без опори на емпіричні (дослідні) дані. Тут на перший план висуваються філософи в духовній сфері, а в політичній - юристи, публіцисти, літератори. Завдання цієї стадії - руйнація старого суспільства, його нещадна критика. Але наслідком цього стає стан анархії і хаосу. Тому третя, позитивна стадія - це стадія розповсюдження наук, зростання їх суспільного значення і впливу на всі сторони життя суспільства. Зростання і накопичення позитивних знань спонукає швидкий розвій промисловості, допомагає встановленню порядку і соціального миру, переходу від військових до промислових систем. В центрі духовного життя - вчені і діячі мистецтва, а управління господарством здійснюють промисловці і технічні фахівці.

Предмет і методи соціології Конта. Головним завданням соціології в цих умовах для Конта є опис взаємодії законів функціонування й розвою суспільства і вироблення оптимальної з цієї точки зору позитивної політики. Він однаково гостро виступає як проти реакціонерів-захисників старого ладу, так і проти радикалів, які стояли за революційне нищення віджилого устрою. Конт мріє про суспільство, в якому соціальний порядок не приводив би до застою, а прогрес - до революційної анархії та свавілля. Вчення Конта про позитивну політику, як шлях поступового, наперед передбачуваного і науково забезпечуваного реформування суспільства на засадах розуму виступало протилежністю до ідей марксизму, які в цей час почали широко проникати у Францію.

Отже, предметом соціології для Конта виступає не конкретно-історичне суспільство в цілому, як система в її минулому і сучасності. Він розробляє методи соціології і вважає основними: спостереження і експеримент (оперті на соціологічну науку), метод порівняння (соціальних процесів, різних суспільств, різних етапів одного й того ж суспільства), історичний метод (дослідження послідовних етапів суспільства з врахуванням тісного зв'язку минулого, сучасності,