- •Тема : Соціологія як наука План
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Основні етапи розвитку соціології. Об'єкт і предмет соціології як науки
- •Закони та категорії соціології
- •Функції соціології
- •Методи соціології
- •Місце соціології в системі суспільних наук
- •Найголовніші особливості соціології як науки
- •Історичні передумови виникнення соціології
- •Структура соціологічного знання
- •Основні етапи розвитку соціології
- •Тема: Предмет і завдання курсу соціології План
- •Етапи становлення соціології:
- •Структура і функції соціології
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •Висновки
- •Основні методи збору інформації є такі:
- •Організація соціологічного дослідження
- •Тема: Соціологія Стародавнього світу, Середньовіччя. План
- •Вчення про суспільство у філософських та соціально-політичних концепціях Стародавнього Сходу
- •Загальна характеристика соціальних знань античного світу: Стародавньої Греції та Риму. Платон та його погляди на ідеальну державу
- •Арістотель про соціальні відносини в суспільстві
- •Раціоналізм Сократа
- •Соціальні знання епохи Середньовіччя
- •Тема: Соціальна думка епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Соціальні знання епохи Відродження
- •Соціально-політичний утопічний роман
- •Соціальні знання і дослідження Нового часу
- •Соціальні знання епохи Просвітництва
- •Тема: Соціальна думка XIX ст. Класичний період у розвитку соціології (друга половина XIX—початок xXст) План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Три напрями розвитку соціології на початку XIX ст
- •Виникнення соціології як окремої науки. О. Конт
- •Соціологічні погляди г. Спенсера
- •К. Маркс та його вплив на формування соціологічної думки
- •Соціологічна школа е. Дюркгейма
- •Створення соціології на позитивних основах
- •Психологічна школа в соціології: л. Уорд, г. Тард, г. Лебон та інші
- •Витоки соціологічних ідей з прадавніх часів до середини
- •Розвиток української соціологічної думки наприкінці XIX та у XX столітті. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •Соціологія м. Грушевського
- •Соціологічна концепція б. Кістяковського
- •Соціологічні ідеї в. Липинського
- •Тема: Соціологія XX - поч. Ххі ст. План
- •Література:
- •Питання для перевірки:
- •Німецька соціологічна школа: ф. Тьонніс, г. Зіммель, м. Вебер (1864-1920)
- •Погляди італійського соціолога в. Паретто (1848 - 1938)
- •Соціологічні погляди п. Сорокіна
- •Соціологічна думка II половини XX ст
- •Франкфуртська школа в соціології (м. Хоркхаймер, т. Адорно, г. Маркізе і т.Д.)
- •Сучасний стан розвитку соціології
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Поняття соціальної структури та її види
- •Соціальна структура сучасного розвиненого суспільства
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Проблеми стратифікації суспільства
- •Основні історичні типи соціальної стратифікації
- •Соціальний статус і соціальна мобільність
- •Поняття етносу та основні етапи його розвитку
- •Два підходи до поняття нації
- •Специфіка процесу формування української нації
- •Українське національне відродження та його три фази
- •Специфіка національного відродження в незалежній Україні
- •Дослідження сім'ї в різних соціогуманітарних науках.
- •Соціологія сім'ї та її специфіка
- •Сім'я як мала соціальна група.
- •Сім'я як соціальний інститут.
- •Система категорій соціологічного дослідження сім‘ї
- •Умови дослідження сім'ї
- •Фактор макро- мезо- і мікросередовища
- •Структура сім'ї
- •Типи сімейної структури
- •Форми шлюбу
- •Типи владних структур у сім'ях
- •Типи партнерів у шлюбі
- •Вибір місця проживання
- •Зв'язок елементів структури сім'ї
- •Родовід і наслідування майна
- •Історична соціологія сімї
- •Тенденції розвитку сучасної сім‘ї Революційні зміни в сучасній сім'ї
- •Тенденції розвитку сучасної сім'ї
- •Сучасна сім'я в Україні
- •Становище жінки в сім‘ї
- •Критичні кониепції сучасної сім‘ї
- •Нові форми сім'ї і шлюбу
- •Висновок
- •Тема: Конфлікт як соціальне явище
- •Література:
- •Питання до теми:
- •1. Актуальність теми:
- •Суспільний прогрес та його критерії
- •Ступені суспільного прогресу
- •Суперечливість суспільного прогресу
- •Тема: Еволюція і революція
- •Література:
- •Соціальні зміни
- •Література:
- •Питання для контролю
- •Предмет дослідження соціології особистості
- •Визначення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність"
- •Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості
- •Основні проблеми соціології особистості
- •Основні питання соціології особистості
- •Соціальний статус особистості
- •Соціальна роль особистості
- •Поняття і теорії референтної групи
- •Референтні групи в перехідних типах суспільств
- •Соціальна типологія особистості
- •Література:
- •Питання до теми
- •Виникнення наук про економічну сферу
- •Концепція індустріального та постіндустріального суспільства
- •Концепція наукового менеджменту ф.Тейлора
- •Принципи системи ф.Тейлора
- •Доктрина " людських відносин " е.Мейо
- •Сучасна західна соціологія праці і управління
- •Соціологія праці й управління в колишньому срср
- •Предмет соціології праці й управління
- •Соціально-трудові відносини в економічній системі капіталістичних країн
- •Економічна система демократичних країн соціалістичної орієнтації
- •Економічна система комуністичних країн радянського типу
- •Соціальні процеси в сфері праці
- •Менеджмент як міждисциплінарна наука
- •Проблематика досліджень вітчизняної соціології праці й управління
Виникнення соціології як окремої науки. О. Конт
О. Корнт про необхідність нової науки про суспільство. О. Конт жив у Франції у такий період її історії, який знаменувався боротьбою старих і нових класів і станів, частою зміною форм політичного устрою. Прихід до влади Наполеона, який починав як республіканець, а став імператором, зліт і падіння імперії, низка буржуазних революцій, глибока і всеохоплююча криза старого суспільства і важкі муки народження нового буржуазного ладу, руйнація традиційних цінностей і моральних принципів - все це спричинило величезний вплив на світогляд Конта. Він намагався знайти шляхи виходу з цього всезагального кризового стану, звертаючи свої погляди до науки, яка одна на його думку, була здатна подолати стан анархії і хаосу, в якому так довго перебувають найбільш цивілізовані країни, включаючи Францію. Але це мала бути спеціальна позитивна наука про суспільство, його будову та розвиток, заснована на достовірних дослідних даних - на той час такої науки ще не існувало.
Класифікація наук за Контом. О. Конт створює свою класифікацію наук, розміщаючи їх у відповідності з історією їх виникнення, розвою і залежності одна від одної, зростанням складності явищ, які вони досліджують. Контівська класифікація наук набирає такого вигляду: математика - астрономія - фізика - хімія - біологія... . Якщо слідувати логіці, наступною сходинкою має бути окрема наука про найбільш складний живий організм - суспільство. Так у цій класифікації спочатку з'являється «соціальна фізика», і лише у 47 лекції своєї праці «Курс позитивної філософії» Конт дає їй назву «соціологія».
Місце соціології в системі наук Конта. Соціологія, вважає Конт, може і повинна будуватись за взірцем передових природничих дисциплін, на основі виявлених законів ,зв'язків між явищами, що повторюються. Виходячи з досвіду природознавства, яке вивчало певні системи явищ, Конт за аналогією доходить висновку, що і «соціальна фізика» (або соціологія) має вивчати суспільство як систему. В основу побудови соціології як самостійної науки він поклав ідею «соціальної системи», т.б. визнання факту існування суспільства як свого роду організму, що складається з певних елементів, які в свою чергу, виконують певні функції.
Виходячи з цього, Конт розрізняє в соціології «соціальну статику» - теорію суспільного порядку, яка вивчає умови існування і закони функціонування соціальної системи, її структуру, елементи, і «соціальну динаміку» - теорію суспільного прогресу, яка досліджує закони розвою і зміни соціальних систем.
Закон трьох стадій розвитку людського інтелекту О. Конта. На думку Конта, людський розум у своєму розвою проходить три стадії, яким відповідають три стадії історичного прогресу. Перша, теологічна стадія, охоплює час від давнини до 1300р. : панування релігійного світогляду в сукупності з військово-авторитарними режимами на чолі з жерцями і військовими. Друга, метафізична стадія, продовжується до 1800р. її основа - це метафізичний спосіб пояснення існуючого - т.б. абстрактно-умоглядне тлумачення речей і явищ без опори на емпіричні (дослідні) дані. Тут на перший план висуваються філософи в духовній сфері, а в політичній - юристи, публіцисти, літератори. Завдання цієї стадії - руйнація старого суспільства, його нещадна критика. Але наслідком цього стає стан анархії і хаосу. Тому третя, позитивна стадія - це стадія розповсюдження наук, зростання їх суспільного значення і впливу на всі сторони життя суспільства. Зростання і накопичення позитивних знань спонукає швидкий розвій промисловості, допомагає встановленню порядку і соціального миру, переходу від військових до промислових систем. В центрі духовного життя - вчені і діячі мистецтва, а управління господарством здійснюють промисловці і технічні фахівці.
Предмет і методи соціології Конта. Головним завданням соціології в цих умовах для Конта є опис взаємодії законів функціонування й розвою суспільства і вироблення оптимальної з цієї точки зору позитивної політики. Він однаково гостро виступає як проти реакціонерів-захисників старого ладу, так і проти радикалів, які стояли за революційне нищення віджилого устрою. Конт мріє про суспільство, в якому соціальний порядок не приводив би до застою, а прогрес - до революційної анархії та свавілля. Вчення Конта про позитивну політику, як шлях поступового, наперед передбачуваного і науково забезпечуваного реформування суспільства на засадах розуму виступало протилежністю до ідей марксизму, які в цей час почали широко проникати у Францію.
Отже, предметом соціології для Конта виступає не конкретно-історичне суспільство в цілому, як система в її минулому і сучасності. Він розробляє методи соціології і вважає основними: спостереження і експеримент (оперті на соціологічну науку), метод порівняння (соціальних процесів, різних суспільств, різних етапів одного й того ж суспільства), історичний метод (дослідження послідовних етапів суспільства з врахуванням тісного зв'язку минулого, сучасності,