Конституційно-правова відповідальність

Однієї із системообразующих, кваліфікаційних ознак конституційного права є інститут конституційної (державно-правовий) відповідальності.

При сучасних умовах така відповідальність здобуває особливу вагу і значення, що обумовлено характером політичних, економічних і інших процесів у нашій країні. Широка політизація мас, кардинальна перебудова всіх ешелонів влади, рішучий поворот до прогресивних, демократичних відносин і, зрештою, проголошення і розвиток державної незалежності України владно диктують необхідність створення нових механізмів забезпечення реалізації повновладдя народу України. Одним з таких механізмів і є конституційна (державно-правова) відповідальність.

Дана відповідальність - невід'ємний складений елемент соціальної відповідальності особи, асоціацій, різноманітних формальних і неформальних суспільних установ. Це – особливий вид юридичної відповідальності. Її зміст і особливості обумовлені місцем і роллю конституційного права в системі національного права України. Вона має багато загального з іншими видами юридичної відповідальності.

Однак конституційної відповідальності властива якість, що надає їй специфічного виду. Такою якістю є політичний характер конституційної відповідальності. І це цілком закономірно, оскільки конституційні відносини зв'язані з такими соціальними явищами, як влада, народ, держава, нації, політика. Дуже виразно це спостерігається на рівні конституційного регулювання. Тут – особлива вага (ціна) відповідальності, оскільки в ній реалізуються інтереси суб'єктів конституційних відносин.

От чому відповідальність депутата або державних органів якісно відрізняються від "звичайної" юридичної відповідальності.

З іншими видами відповідальності конституційну відповідальність ріднять такі ознаки, як санкції і можливість у необхідних випадках застосувати такий спонукальний фактор, як примус.

Указівки на можливість застосування в необхідних випадках таких санкцій утримуються або не в кожнім джерелі конституційного права - Конституції України, конституційних законах і інших нормативних актах. Так, визнання виборів окремих народних депутатів недійсними у випадку порушення законодавства про вибори, скасування Президентом актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і т.п. є типовими прикладами конституційно-правової відповідальності.

Особливістю конституційної відповідальності є і те, що в багатьох випадках вона детально не конкретизується. Часом законодавець лише вказує на можливість такої відповідальності.

Як реалізується, наприклад, відповідальність за порушення законодавства про вибори? Тут поєднуються конституційна, адміністративна і кримінальна відповідальність.

Крім чітко визначеного політичного характеру конституційна відповідальність має й інші особливості. Вони обумовлені природою конституційного права, механізмом реалізації норм цієї області.

Таким чином, будучи засобом забезпечення розпоряджень правових норм, конституційна відповідальність втілюється в життя подвійно: а) безпосередньо в межах конституційного правовідносини; б) через норми інших областей права. Зокрема, відмовлення в реєстрації кандидата в народні депутати через несвоєчасну подачу передбачених Законом документів реалізується винятково в конституційно-правових відносинах. Тут немає потреби застосовувати норми інших областей права. Відповідальність "вичерпує" себе в нормах конституційного права (Підручник).

Завдання 86. Зробіть аналіз виявлених помилок.

Завдання 87. Зробіть комп’терний переклад тексту.

Конституционное право Украины следует рассматривать как отрасль права и законодательства, как науку и учебную дисциплину, которая имеет свой предмет и метод, характеризуется особыми правовыми нормами и отношениями, а также принципами правового регулирования.

Конституционное право Украины как отрасль права и законодательства представляет собой систему правовых норм и нормативно-правовых актов, других источников, регулирующих отношения, связанные с основами конституционного строя, правового статуса лица, народовластием, территориальным устройством общества и государства. С их помощью обеспечивается организационное и функциональное единство общества Украины как целостной социальной системы. При этом закрепляются основы конституционного строя Украины, общие основы правового статуса человека и гражданина, территориальное устройство, система государственных органов, основные положения и принципы организации местного самоуправления в Украине.

Таким образом, предметом конституционного права Украины является особый круг общественных отношений, возникающих в процессе организации и осуществления публичной власти в Украине - государственной и местной (местное самоуправление). Эти отношения характеризуются определенной спецификой, а именно: касаются всех важнейших сфер жизнедеятельности общества; выступают в качестве базовых в политической, экономической, духовной, социальной и других сферах жизни общества. Именно поэтому можно утверждать, что структуру предмета конституционного права Украины составляют: отношения политического характера (например, форма управления, форма государственного строя); важнейшие экономические отношения (к примеру, регламентация существующих форм собственности и механизмов ее защиты); отношения, касающиеся правового статуса человека и гражданина (гражданство, основные права, свободы, обязанности и степень их гарантированности со стороны государства); отношения, складывающиеся в процессе реализации права народа Украины на самоопределение и связанные с государственно-территориальным устройством Украины; отношения, касающиеся организации и деятельности государственного аппарата Украины; отношения, определяющие деятельность органов местного самоуправления.

Следовательно, конституционно-правовые отношения – это общественные отношения, урегулированные конституционно-правовыми нормами, субъекты которых наделяются взаимными правами и обязанностями, в соответствии с которыми они должны функционировать.

Исходя из этого, а также вышеизложенного, можно утверждать, что они имеют специфическое, только им присущее содержание; характеризуются особыми субъектами, то есть определенные их участники не могут вступать в некоторые другие виды правоотношений. Так, например, Президент Украины не может иметь другой представительский мандат, занимать должности в органах государственной власти или в объединениях граждан, а также осуществлять иную оплачиваемую или предпринимательскую деятельность или входить в состав руководящего органа или наблюдательного совета предприятия, ставящего своей целью получение прибыли. Такие отношения, по сравнению с другими отраслевыми правоотношениями, имеют наиболее общий характер (Учебник).

Завдання 88. Відредагуйте комп’ютерний переклад тексту Завдання 87. Зорбіть аналіз виявлених помилок.

Практичне заняття 14. Правила складання офіційних документів.

План

1. Стилістичні особливості офіційно-ділового стилю.

2. Документ. Вимоги до складання документів. Класифікація документів.

3. Документація з особового складу:

• Автобіографія.

• Резюме.

• Заява.

Автобіографія - це документ особового складу, в якому особа повідомляє в хронологічному порядку основні факти свого життя від дня народження до моменту написання. Реквізити:

- назва виду документа;

- текст (анкетні дані, відомості про освіту, відомості про трудову діяльність, сімейний стан, адреса);

- дата написання;

- підпис автора.

Автобіографія

Я, Семенова Галина Вікторівна, народилася 17 лютого 1985 року в місті Маріуполь Донецької області.

З 1991 по 1999 рік навчалась у Маріупольській загальноосвітній школі №15. У цьому ж році вступила до Донецького педагогічного училища. У 2002 році закінчила училище за спеціальністю " Вчитель молодших класів".

У 2002 році вступила до Донецького національного університету. Зараз я студентка ІІ курсу філологічного факультету ДонНУ.

Батько, Семенов Віктор Іванович, 1938 року народження, учитель математики ЗШ І-Ш ступенів № 23 м. Маріуполя.

Мати, Семенова Ніна Андріївна, 1943 року народження, вихователь дитячого садка №5.

Незаміжня.

Паспорт серія ВА № 435675 виданий 25 липня 2001 року ....РВ УВС м.Маріуполь.

Проживаю разом з батьками за адресою: м. Маріуполь - 1, вул. Садова, буд. 7, кв. 13.

Підпис

Дата

Завдання 89. Прочитайте документ. З’ясуйте відсутні реквізити, відредагуйте текст і запишіть, дотримуючись правил оформлення.

Я, Кузьменко Ірина Михайлівна, народилась в м. Курську. У 1978 році пішла в перший клас середньої школи № 18 м. Курська. В зв’язку з переїздом моїх батьків до м.Хмельницького на протязі 1980-1988 рр. навчалась в середній школі №256 згаданого міста.

У 1988 році поступила в Київський національний університет, який закінчила в 1994 році.

По закінченні вузу призначили вчителем іноземної мови в ліцей №7 м.Фастова.

Приймаю активну участь у громадській роботі ліцею.

Одружена.

Маю чоловіка Віктора Олександровича Левчука й сина Миколу.

Завдання 90. Напишіть чиюсь біографію як документ і розкажіть у довільній формі про цю ж людину. Поясніть спільне й відмінне в цих двох текстах.

Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції з документом претенденти запрошуються на співбесіду. Якщо особа відповідає вимогам установи, то їй пропонують заповнити резюме у вигляді анкети безпосередньо на місці.

В Україні досі відсутня єдина установлена форма складання резюме.

Резюме. Це документ, в якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу.

Реквізити:

• Назва виду документа.

• Текст, що містить таку інформацію: домашня адреса, телефон, прізвище, ім’я та ім’я по батькові, мета написання документа, особисті дані (дата народження, сімейний стан), відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися), ступінь володіння іноземними мовами (за потреби), відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає, попередні посади із зазначенням стажу роботи), інша інформація на вимогу роботодавця.

• Дата (за потреби).

• Підпис (за потреби).

Зразок: РЕЗЮМЕ