2.Стилістичні можливості фразеологізмів

Фразеологічні записи української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмеженого вживання у певному стилі.

Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, робити послугу. Міжстильові фразеологічні звороти становлятьзагальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність. Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю.

Фразеологічні звороти широко вживаються в усіх мовних стилях, але в різній функції.

У науковому та офіційно-діловому мовленні, як правило, використовують загальнолітературні стійкі звороти, що виступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки; тут не бажані дублети на зразок підводити підсумки. Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги, заслухавши й обговоривши.

У публіцистичних і особливо художніх творах та в розмовному мовленні на перший план виходить експресивно-стилістичний бік фразеологізмів як книжного, так і розмовного характеру.

З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні фразеологічні звороти. Напр., усталений зворот брати (близько) до серця означає: переживати через щось, надавати чомусь великого значення; будуть люди (з когось) – досягне певного становища, житиме з моральними нормами, володіє професією.

Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми – однакові з лексичними і структурно – граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення „бити, тікати”; закривати очі – помирати, бути присутнім при чиїйсь смерті, навмисно не помічати чогось.

У багатій фразеології нашої мови закладено великі синонімічні можливості, що дає підстави її широкого використання як стилістичного засобу. Фразеологічні синоніми, як і лексичні, об’єднуються в синонімічні ряди. Слід пам’ятати, що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду тоді, коли вони споріднені значенням і в реченні можуть виконувати однакові синтаксичні функції.

Фразеологічні антоніми – це усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності, з певного боку дають їм протилежну оцінку. Наприклад: як ракета – як черепаха; розпускати язика – тримати язик за зубами; ударити лихом об землю – повісити носа.

Українська лексикографія

1.Предмет лексикографії

Лексикографія – розділ мовознавства, предметом якого є теорія і практика укладання словників різних типів.

Принципи розташування словникових одиниць і характер інформації про них безпосередньо зумовлюються типом і призначенням відповідної лексикографічної праці. У словнику може тлумачитись значення описуваних одиниць, з'ясовуватись їх походження, наводитись інформація про правильність написання або вимови, подаватись переклад на іншу мову, висвітлюватись енциклопедична інформація про позначувані словами предмети, явища, наукові поняття тощо.

Словники виходять за межі власне мовознавчого або іншого вузькофахового призначення. Їм належить важлива роль у розвитку національної духовної культури як цінним джерелам інформації і засобам підвищення комунікативної культури носіїв мови.