Кличний відмінок

Особливiстю iменникiв чоловiчого та жiночого роду є їх здатнiсть утворювати кличний вiдмiнок, яким ми користуємось при звертаннi до когось (рiдше до чогось): Олено, брате, земле тощо.

Звертання бувають простими (складаються з одного слова) i поширеними (складаються з двох i бiльше слiв). Якщо до складу поширеного звертання входять прикметники чи займенники, то вони залишаються незмiнюваними, i тiльки iменник набуває специфiчної форми: Рiдна мати моя; Ой, Морозе, Морозенку; Україно моя.

Розглянемо звертання, що складаються з двох iменникiв:

Звертання	Форма кличного відмінка
	1-й компонент	2-й компонент
Ім’я + ім’я по батькові: Іван Петрович	Іване	Петровичу
Загальна назва +ім’я: друг Сергій	друже	Сергію
Загальна назва + загальна назва: пан професор	пане	професоре
Загальна назва + прізвище: громаданин Іваненко	громадянине	Іваненко(Іваненку)

Чоловiчi iмена по батьковi у формi кличного вiдмiнка мають стале закiнчення

-у, жiночi iмена по батьковi – стале закiнчення -о: Вiкторовичу, Степановичу, Валентинiвно, Романiвно.

Iменники I вiдмiни

твердої групи у кличному вiдмiнку мають закiнчення -о: дружино, Миколо; м'якої та мiшаної групи - -е: земле, робiтнице;

м'якої групи пiсля голосного та апострофа - -є: Марiє, сiм’є;

деякi пестливi iменники м'якої групи - -ю: Галю, доню, бабусю;

Iменники II вiдмiни

твердої групи (iз суфiксами -ик-, -ок-, -к-), iншомовнi iмена з основою на г, к, х та деякi iменники мiшаної групи з основою на шиплячий (крiм ж) мають закiнчення -у: батьку, провiднику, Генрiху, робiтнику;

м'якої групи мають закiнчення -ю: Вiталiю, вчителю;

твердої групи, а також м'якої групи з суфiксом -ець, мiшаної групи (власнi назви з основою на ж, ч, ш, дж i загальнi назви з основою на р, ж) мають закiнчення -е:

Петре, друже, хлопче, школяре;

Iменники III вiдмiни

у кличнiй формi мають закiнчення -е: любове, гордосте, радосте.

Iменники у множинi та iменники середнього роду у кличному вiдмiнку мають однакову форму з називним вiдмiнком: друзi, дiячi, фiзики.

Завдання 50 . Перекладіть текст. Визначте рід, число та відмінок іменників.

Самым распространенным видом социальных норм являются правовые нормы, с помощью которых в современном обществе регулируются наиболее значимые общественные отношения — экономические, политические, социально-культурные и др. В отличие от иных видов социальных норм нормы права носят общеобязательный характер, формально определены, устанавливаются государством и подкрепляются его принудительной силой.

Право находится в тесной взаимосвязи с государством. Нормы права становятся общеобязательными и формально определенными только в результате деятельности государства. Последнее формулирует и издает законы, в которых отражаются общественные представления о дозволенном и запрещенном. Государство гарантирует также реализацию права, охраняет его от нарушений. Но и государство не может нормально функционировать, не опираясь на право. Нормы права определяют систему государственного аппарата, принципы и основные направления его деятельности, компетенцию отдельных звеньев государственного механизма. Законы устанавливают юридическую основу взаимоотношений государства и граждан, исключая произвол (Підручник).

Завдання 51 . Розподiліть iменники за вiдмiнами.

Суд, порядок, адміністрація, ім'я, законодавство, конфлікт, засідання, арбітраж, стягнення, шлюб, питання, оренда, учений, позичальник, догляд, ступінь, в'язень, перегляд, батько, мати, черговий, клопотання, каченя.

Завдання 52. Подані іменники поставте у родовому відмінку однини, поясніть їх правопис.

1. Екран, спалах, напрямок, рух, кут, заряд, електрон, діаметр, елемент, закон, зв’язок, спектр, графік, корінь, крок, факт, час, стан, вчитель, газ, об’єм, вигляд, ефект, тиск, процес, Олександр, лаборант, керівник, Кальміус, Буг, вплив.

2. Доказ, дармоїд, фактор, платник, відбиток, бюджет, обвинувач, адвокат, деканат, університет, коридор, суд, споживач, балкон, злочин, розріз, часопис, абзац, текст, шлях, спосіб, позов, декан, бар'єр, сніг.

3. Контроль, порядок, тайфун, рік, баланс, статус, вітер, облік, телефон, насип, обов’язок, професор, Кавказ, Сиваш, коридор, вирок, заповіт, спеціаліст, трактор, бампер, валідол, вереск, проспект, мир, реалізм, грудень, атом.

Завдання 53. Визначіть число iменникiв. Доберіть до кожного (якщо це можливо) іменник у множині чи в однині.

Я навiть схильний вважати, що процес наукового вiдкриття можна розглядати як одну з форм мистецтва... Теоретик-математик на основi певних припущень i згiдно з чiтко встановленим логiчними законами крок за кроком будує величну споруду, в той час як силою своєї уяви вiн виявляє невiдоме спiввiдношення мiж її частинами. Добре побудована теорiя в деякому розумiннi, безперечно, є витвором мистецтва (Е. Резерфорд).

Завдання 54. Утворіть форму кличного вiдмiнка вiд поданих власних назв. Пояніть закономiрностi вiдмiнкових закiнчень. Як ще можна звернутись до чоловiка чи жiнки?

Дружина, сусід, ректор, Юрій, водій, секретар, банкір, піонер, Iван Iванович, Сергiй Петрович, Степан Вiкторович, Юрiй Андрiйович, Галина Семенiвна, Валентина Iллiвна, Любов Петрівна, пан директор.

Завдання 55. Оберіть правильну відповідь.

1. У якому рядку всі іменники в місцевому відмінку олнини можуть мати закінчення -у (-ю)?

1. Сніг, шлях, лист, штаб, ліс.

2. Сік, поверх, поріг, дзьоб, берег.

3. Бій, сад, ряд, лід, степ.

4. Міст, клуб, віз, край, центр.

5. Місяць, продаж, рів, світ, стовп.

2. Вкажіть, у якому рядку всі іменники ІІ відміни в орудному відмінку однини мають закінчення -ом.

1. Палець, море, горе, кухар, перукар.

2. Село, пісок, поле, ніж, приймач.

3. Вікно, богатир, вівчар, казкар, луг.

4. Вокзал, абзац, олівець, хлопець, стадіон.

5. Бік, палац, бригадир, полотно, прапор.

3. Виберіть рядок, у якому всі іменники ІІ відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -у (-ю).

1. Вік, Лондон, стіл, тиждень, учень.

2. Мед, інститут, вітер, розум, сміх.

3. Гараж, жаль, камінь, Ужгород, рік.

4. Олівець, квадрат, штаб, театр, характер.

5. Зошит, ключ, інститут, парник, коридор.

Практичне заняття 9. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.

План

1. Числівник. Відмінювання числівників.

2. Цифрова інформація у наукових та ділових текстах.

3. Особливості поєднання числівника з іменником.

4. Числівники на позначення часу.

5. Словниковий диктант.

Завдання 56. Ознайомтесь з особливостями відмінювання числівників.

Числiвник – найскладнiша для сприйняття студентiв частина мови, через рiзноманiтнiсть будови та особливостi вiдмiнкових закiнчень.