16.6.4. Системи, що ґрунтуються на знаннях, та експертні системи

Деякі системи, що ґрунтуються на знаннях, називаються експер­тними, коли стандарт для їхнього використання визначає фахівець-людина. Існує багато систем, які ґрунтуються на знаннях експертів. Завдання-максимум систем, що ґрунтуються на знаннях, полягає в тому, щоб замінити людину, яка приймає рішення, але в дійсності ця мета перевищує реальні можливості систем. Вони можуть взяти на себе лише частину роботи людини, але не можуть цілком замі­нити її. Мине якийсь час, перш ніж системи, що ґрунтуються на знаннях, зможуть замінити менеджерів, якщо це взагалі коли-небудь стане можливим. У цьому відношенні системи, що ґрунтуються на знаннях, іноді переоцінюються.

Кожний з чотирьох типів інформаційних систем, розглянутих нами, підходить для специфічної мети. Жоден з них непридатний для всіх типів інформації, яка використовується на всіх рівнях ме­неджменту.

Хоча системи здійснення угод і операцій не настільки приваб­ливі, як системи підтримки рішень або системи, засновані на знан­нях, вони досить дієві, оскільки направляють дані в загальну інфор­маційну систему, зберігають організовані і обновлені дані, а також забезпечують рух даних туди, де вони необхідні. Але самі по собі ці системи обмежуються використанням специфічних даних.

Типи управлінських інформаційних систем, розглянутих у цьому розділі, розширюють можливості систем здійснення угод і операцій. Вони маніпулюють даними про відомі і повторювані проблеми, щоб зробити їх придатними для використання для стимулювальної виняткової інфор­мації. Ця інформація використовується найчастіше на операційному рівні, менше — на рівні підрозділів і найрідше — на стратегічному.

Системи підтримки рішень допомагають менеджерам вирішува­ти менш структуровані проблеми. Вони більше, ніж УІС, підходять для виробництва контрольної, розподільної і скеровуючої інфор­мації. СПР складніші для створення і підтримки системи, ніж уп­равлінські інформаційні системи. І хоча СПР можуть вирішувати проблеми стимулювальності і виняткової інформації, УІС дають можливість це робити економічніше.

Системи підтримки рішень припускають легкий і гнучкий дос­туп до безлічі компонентів. Коли вони добре спроектовані, стає легше змінити і додати нові компоненти. Подібно іншим могутнім інструментам, ефективність СПР багато в чому визначається май­стерністю їхнього використання.

Системи, що ґрунтуються на знаннях призначені підтримувати майстерність. Однак зараз ці системи обмежили і звузили увагу до майстерності. Наразі системи, що ґрунтуються на знаннях, є могут­німи, але обмеженими інструментами, що призначені для конт­рольних, розподільчих і скеровуючих рішень.

Інформаційні системи далеко не завжди відразу придатні для використання, і менеджери часто повинні створювати індивідуальні інформаційні системи.

16.6.5. Побудова інформаційних систем

Життєвий цикл розвитку системи

На початку застосування комп'ютерних систем, особливо в про­стих організаціях, розвиток комп'ютерних програм був безсистемною справою. Наприклад, багато програмістів починали програмне кодування так швидко, як це можливо — часто до того, як ставало зрозуміло, що собою являє програма, яку необхідно розробити. Через це виникали проблеми, і проектанти почали наводити дея­кий порядок у даному процесі. Це породило модель, названу жит­тєвим циклом розвитку системи.

А. Визначальна стадія

Визначальна стадія надає можливість окреслити інформаційну систему. Фаза пропозиції аргументів є вирішальною, тому що пер­ший опис проблеми визначає багато з того, що доведеться форма­лізувати за допомогою програмного забезпечення. Фаза здійснен­ня оцінки включає два базових завдання. Перше полягає в проблемі визначення, друге — у визначенні, чи можлива взагалі побудова системи. Здійснення оцінки в життєвому циклі розвитку системи робиться, як правило, коли є мінімум інформації. Це може спричи­нити проблеми, такі як пропуск важливих понять.

У ході системного аналізу час витрачається на визначення того, яку інформацію користувач хоче одержати від системи. На наступному кроці визначається, які потрібні дані, щоб забезпечити цю інформацію. Під час цього процесу процедури розвиваються, для чого потрібно одержати дані і використати інформацію. І, нарешті, вивчається, звідки надійдуть дані і як вони будуть проходити через систему.

Завдання наступної фази — логічного системного проекту — роз­винути концепцію системи щодо способу збирання даних, викорис­тання їх та звітів, які видаватиме система. Із завершенням логічного системного проекту закінчується і визначальна стадія. Вона є вирі­шальною для успіху розробки й розвитку системи. її здійснення пов'язане з труднощами. Під час системного аналізу багато чого здається абстрактним, і складно уявити, як усе це виглядатиме після того, як буде розбудоване.

Б. Стадія розвитку

Стадія розвитку також є вирішальною, але з такою відмінністю. Слабка стадія розвитку може зруйнувати добру роботу у визна­чальній стадії, але навіть видатна робота, зроблена на стадії розвит­ку, не може врятувати погану роботу на визначальній стадії. У фазі фізичного системного проекту логічне проектування переводиться в специфікацію для підсистем, програм, процедур, файлів і бази даних. Фізичний системний проект потребує добре розвинутих технічних навичок. Якщо завдання визначальної стадії були вико­нані добре, то немає необхідності широко залучати користувача до проектування фізичної системи.

У ході програмного розвитку проектна група розробляє програ­ми, спеціалізовані у фізичному системному проекті. Вона також пише програми і перевіряє їх.

Процедурний розвиток включає проектування і описування процедур, згідно з якими користувачі будуть збирати й готувати дані для введення в звітну систему, а також процедур для інтерп­ретації звітів. Коли програми написані і перевірені, настає час для системного тестування. Системне тестування складається з двох частин: переконання в тому, що індивідуальні програми працюють разом, і перевірка виконання процедур комп'ютерною системою.

В. Стадія встановлення і впровадження в дію

На стадії установки і впровадження в дію проект просувається від розробки до застосування. Фаза конверсії й установки звичай­но є найвідповідальнішим часом. У процесі конверсії створюються файли, необхідні для нової системи. Це часто потребує спеціальної підсистеми, яка переводить дані з формату старої системи в новий формат. Тимчасово позбавлені будь-якої комп'ютерної системи службовці можуть виписувати велику кількість даних вручну на­скільки це можливо, і розміщувати їх у файли нового формату. Протягом цього часу можна також тренувати користувача в проце­дурах для використання нової системи.

Процес установки переміщує комп'ютерні програми з комп'ю­терних бібліотек, якими користуються програмісти, у комп'ютерні бібліотеки, якими користуються в процесі реальної роботи систе­ми. Цей процес також може включати фізичну установку нових терміналів або комп'ютерів.

Якщо система була успішно конвертована і встановлена, то роз­виток проекту завершується, і починається фаза використання й підтримки. При функціонуванні системи користувачі забезпечують введення і використовують вихідні дані. Однак навіть якщо систе­ма розроблена, то робота ще не закінчена. Системи містять помил­ки, які потрібно виправити, а обставини, що змінюються, часто дик­тують різні зміни в системі. Таким чином, робота над системою продовжується, і вона називається підтримкою.