Основні терміни і поняття

Аполітичність – байдуже ставлення до політики; небажання брати участь у політичному житті.

Абсентеїзм – масова відмова виборців від участі у виборах.

Ідеологія – впорядкована, струнка система поглядів, які відбивають ставлення до суспільної діяльності, спрямованої на закріплення , розвиток чи зміну конкретних суспільних відносин у державі.

Політична культура – політичні традиції, норми політичної практики, ідеї, концепції, переконання про взаємовідносини між різними суспільно-політичними інститутами.

Політична психологія – наукова дисципліна, що знаходиться на межі науки про політику та психології, використання психологічних знань для пояснення політики.

Політична поведінка – практична взаємодія людини з політичним середовищем, що проявляється в політичній участі.

Політична свідомість – домінуючі у даному суспільстві або найпоширеніші типові уявлення про різні аспекти політичного життя, політичну систему та її інститути, політичну діяльність, місце і роль людини в політиці.

Політична соціалізація – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами . Її найважливішим результатом є переконання, політичні почуття, вартості і норми політичної діяльності, що роблять суспільство спроможним забезпечити збереження, модернізацію чи заміну політичного режиму.

Політичні цінності – поняття, що використовується для визначення сутності політично значущих дій, процесів, явищ, у відповідності з інтересами суспільства, соціальних груп, людини.

Популізм – стиль політичної діяльності, орієнтований на завоювання популярності в широких мас за допомогою за допомогою примітивних аргументів, демагогії, використання стереотипів.

Тема 4. Держава в сучасному суспільстві

Вивчається місце та роль держави в політичній системі. Поняття держави. Теорії виникнення держави. Основні ознаки та функції держави. Форми державного устрою і правління. Концепція правової держави.

Запитання та завдання до теми

1. Чому держава є найбільш важливим політичним інститутом суспільства?

2. Який зміст вкладав у поняття держави Аристотель, як його концепція кореспондується з сучасними уявленнями?

3. Чому Аристотель вважав, що «однією з умов законності є виконання законів та розуміння законів»?

4. Чим визначається суверенітет державної влади на практиці?

5. Назвіть умови взаємодії законодавчої і виконавчої влади у президентській, парламентській і президентсько-парламентській республіках?

6. Які функції повинна виконувати держава? Від яких факторів залежать можливості їх здійснення?

7. Чим федерація відрізняється від унітарної держави?

8. Вважається, що підвалини концепції правової держави закладені ідеями Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, І.Канта. Визначте сутність цих ідей.

9. Чи завжди правова держава автоматично є соціальною?

10. Назвіть основні напрямки формування правової держави в Україні.

11. Сформулюйте зміст і мету сучасної політичної реформи в Україні.

Логічні завдання та проблемні питання

1. У праці “Про дух законів” Ш.Монтеск’є зазначив, що “для громадянина політична свобода є душевним спокоєм, підставою для впевненості в особистій безпеці. Що до володіння цією свободою, необхідно таке правління, при якому один громадянин не повинен боятись іншого громадянина”. Яка форма правління, на Вашу думку забезпечує таку свободу?

2. Виходячи із суті тези визначте форму державного устрою. “Щоб кожен народ скомпонував свою республіку і управляв несміливо з другими, щоб один сейм або рада слов’янська, де сходились депутати од усіх республік і там вирішували справи, котрі б належали до цілого союзу слов’янського ” (М.Костомаров).

3. Яка з характеристик правової держави, на вашу думку, є найбільш важливою: верховенство закону або забезпечення гарантій прав і свобод особистості?

4. К.Маркс визнавав державу формою панування визначеного класу суспільства, домінуюче положення якого пов’язане з формою власності?

5. М.Вебер вважав державу інститутом, який здійснює політичну владу на даній території.

Обидві ці теорії визначають дискусію у контексті політичної науки до нашого часу. Яка Ваша точка зору?