- •Тема 4. Держава в сучасному суспільстві................................................18
- •Тема 8. Громадські рухи і політичні партії...............................................29
- •Тема 10. Соціальна політика.......................................................................36 Тема 11. Національна політика...................................................................39
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і еволюція науки про політику
- •Запитання і завдання до теми:
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 2. Розвиток української політології та її основні напрямки
- •Запитання і завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемі питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 3. Політична свідомість і політична культура
- •Запитання і завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни й поняття
- •Тема 5 Громадянське суспільство: сутність, напрями формування
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 6. Сучасні політичні режими: основні типи та проблеми їх трансформації
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни й поняття
- •Тема 7. Президентське правління й парламентаризм. Проблема політичного лідерства
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни й поняття
- •Тема 8. Громадські рухи й політичні партії
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 9. Співвідношення економіки й політики
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 10. Соціальна політика
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 11. Національна політика
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 12. Релігія, церква, політика
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 13. Світовий політичний процес і міжнародні відносини
- •Запитання та завдання до теми
- •Логічні завдання та проблемні питання
- •Основні терміни і поняття
- •Тестові завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Основні проблеми курсу “Політологія”, що виносяться на іспит
Тема 10. Соціальна політика
Історична обумовленість соціальної політики. Зміст соціальної політики. Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна держава. Соціальна політика і соціальна справедливість.
Запитання та завдання до теми
-
П. Сорокін сутність соціальної рівності пояснював подвійно:
По-перше, як абсолютну рівність індивідів у всіх відношеннях: у правах, обов’язках , у розумовому, моральному, економічному сенсах.
По-друге, як рівність, пропорційну здібностям. Як проявляється і змінюється принцип “пропорційно здібностям” в окремі історичні епохи?
-
На яких головних принципах ґрунтується соціальна політика держави?
-
Основними принципами соціальної держави є:
а) кожному члену суспільства тільки за те, що він людина гарантується прожитковий мінімум;
б) соціальна держава повинна здійснювати політику соціально-економічної стабільності, запобігання кризи, коригування помилок приватного сектора.;
в) одна з головних цілей соціальної політики – повна зайнятість населення.
Як ці принципи реалізуються в наш час?
-
Коли вперше суб’єкти політичної влади в Україні заявили про необхідність утворення соціальної держави (необхідності одночасного вирішення економічних і соціальних завдань)?
-
Чому СРСР на Заході вважали не правовою, але соціальною державою?
-
Назвіть статті Конституції України, в яких визначені соціальні права громадян.
-
При якому рівні соціальної диференціації суспільства держава є не соціальною, а перехідного типу?
-
Чому поняття “соціальна справедливість” і “соціальна рівність” є нетотожними?
Логічні завдання та проблемні питання
-
Зробіть порівняльний аналіз взаємозв’язку ідей соціальної справедливості й держави вчених минулого часу з ліберальними поглядами на цю проблему американського політолога-економіста Ф.Хайєк.
а) “соромно бути бідним у державі, де існує справедливість. Соромно бути багатим у державі, де відсутня справедливість”. (Конфуцій)
б) “поняття про справедливість пов’язане з уявленнями про державу, коли держава служить критерієм справедливості, центром якої є пропорційність, як принцип організації розумної рівноваги”. (Аристотель).
в) “справедливість – є природний закон”. (Т.Гоббс).
г) “піклування про збереження справедливості повинно стати на перший план у всіх діях влади”. (І.Кант).
д) “що справедливо, або не справедливо може бути визначено тільки в державі ”.(Спіноза).
е) “спроби здійснення соціальної справедливості на практиці є несумісним із суспільством вільних людей..., справедливість не може бути соціальною, оскільки є несумісною з ринковими порядками”. (Ф.Хайєк).
Основні терміни і поняття
Агент (політичної) соціалізації— конкретні люди, відповідальні за навчання правовим та політичним нормам і засвоєння навичок політичних ролей.
Каста (з португ. — раса або чиста порода) — соціальна група (страта), членство в якій визначається виключно своїм народженням.
Клас - сукупність людей у суспільстві, що займають однакову позицію щодо форми влади, привілегій або престижу (Г. Ленскі); широке угруповання людей, які спільно розпоряджаються економічними ресурсами, що вирішальним чином формує стиль їхнього життя. Майнова власність, а також рід занять - головні підвалини класових відмінностей. Клас - це велика група людей, які різняться за місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим та оформленим законами) до засобів виробництва, за їхньою роллю в суспільній організації праці, а значить, за способами отримування і розмірам тієї частки суспільного багатства, якою вони диспонують. Класи - це такі групи людей, з яких одна може привласнювати працю іншої завдяки відмінності їхнього місця в певному укладі суспільного господарства» (В. І. Ленін «Великий почин»).
Маргінальні верстви – соціальні групи, які внаслідок радикальних змін у суспільстві виходять за межі раніше сталих соціальних спільностей; характеризуються статусом належності до двох або більше соціальних груп, звідси виникає маргінальна субкультура.
Мінімальний життєвий рівень – бюджет родини, який складається із необхідності нормального відтворення робочої сили. Розробляється в умовному еквіваленті з розрахунку одного члена родини в рік, включає набір товарів і послуг у кількості та якості, які забезпечують таке відтворення.
Рабство - це така юридична, економічна та соціальна форма залежності людей, яка межує з повним безправ'ям та граничним ступенем нерівності. Це такий стан, коли певні нідивіди в прямому розумінні належать іншим людям як їхня власність (Е. Гіденс).
Стан - соціальна група (страта), яка має закріплені звичаями чи юридичними законами права і обов'язки, що передаються спадково.
Соціальні цінності – 1) позитивно значущі риси суспільства; 2) уявлення про бажані якості і риси суспільства, соціальні ідеали, орієнтири, цілі.
Соціальна держава – демократична держава, яка здатна здійснювати соціальну політику, гарантувати гідний рівень життя людини. Принципами соціальної держави є: індивідуальна свобода; солідарність; демократія; соціальний захист і соціальний мир.
Справедливість – поняття, яке виражає сукупність уявлень про співвідношення між працею і нагородою, злочином і покаранням, правами і обов’язками людей та інших принципів, які визначають співвідношення розподілу благ і повинностей.