Тема 10. Соціальна політика

Історична обумовленість соціальної політики. Зміст соціальної політики. Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна держава. Соціальна політика і соціальна справедливість.

Запитання та завдання до теми

1. П. Сорокін сутність соціальної рівності пояснював подвійно:

По-перше, як абсолютну рівність індивідів у всіх відношеннях: у правах, обов’язках , у розумовому, моральному, економічному сенсах.

По-друге, як рівність, пропорційну здібностям. Як проявляється і змінюється принцип “пропорційно здібностям” в окремі історичні епохи?

2. На яких головних принципах ґрунтується соціальна політика держави?

3. Основними принципами соціальної держави є:

а) кожному члену суспільства тільки за те, що він людина гарантується прожитковий мінімум;

б) соціальна держава повинна здійснювати політику соціально-економічної стабільності, запобігання кризи, коригування помилок приватного сектора.;

в) одна з головних цілей соціальної політики – повна зайнятість населення.

Як ці принципи реалізуються в наш час?

4. Коли вперше суб’єкти політичної влади в Україні заявили про необхідність утворення соціальної держави (необхідності одночасного вирішення економічних і соціальних завдань)?

5. Чому СРСР на Заході вважали не правовою, але соціальною державою?

6. Назвіть статті Конституції України, в яких визначені соціальні права громадян.

7. При якому рівні соціальної диференціації суспільства держава є не соціальною, а перехідного типу?

8. Чому поняття “соціальна справедливість” і “соціальна рівність” є нетотожними?

Логічні завдання та проблемні питання

1. Зробіть порівняльний аналіз взаємозв’язку ідей соціальної справедливості й держави вчених минулого часу з ліберальними поглядами на цю проблему американського політолога-економіста Ф.Хайєк.

а) “соромно бути бідним у державі, де існує справедливість. Соромно бути багатим у державі, де відсутня справедливість”. (Конфуцій)

б) “поняття про справедливість пов’язане з уявленнями про державу, коли держава служить критерієм справедливості, центром якої є пропорційність, як принцип організації розумної рівноваги”. (Аристотель).

в) “справедливість – є природний закон”. (Т.Гоббс).

г) “піклування про збереження справедливості повинно стати на перший план у всіх діях влади”. (І.Кант).

д) “що справедливо, або не справедливо може бути визначено тільки в державі ”.(Спіноза).

е) “спроби здійснення соціальної справедливості на практиці є несумісним із суспільством вільних людей..., справедливість не може бути соціальною, оскільки є несумісною з ринковими порядками”. (Ф.Хайєк).

Основні терміни і поняття

Агент (політичної) соціалізації— конкретні люди, відповідальні за навчання правовим та політичним нормам і засвоєння навичок політичних ролей.

Каста (з португ. — раса або чиста порода) — соціальна група (страта), членство в якій визначається виключно своїм народженням.

Клас - сукупність людей у суспільстві, що займають однакову позицію щодо форми влади, привілегій або престижу (Г. Ленскі); широке угруповання людей, які спільно розпоряджаються економічними ресурсами, що вирішальним чином формує стиль їхнього життя. Майнова власність, а також рід занять - головні підвалини класових відмінностей. Клас - це велика група людей, які різняться за місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим та оформленим законами) до засобів виробництва, за їхньою роллю в суспільній організації праці, а значить, за способами отримування і розмірам тієї частки суспільного багатства, якою вони диспонують. Класи - це такі групи людей, з яких одна може привласнювати працю іншої завдяки відмінності їхнього місця в певному укладі суспільного господарства» (В. І. Ленін «Великий почин»).

Маргінальні верстви – соціальні групи, які внаслідок радикальних змін у суспільстві виходять за межі раніше сталих соціальних спільностей; характеризуються статусом належності до двох або більше соціальних груп, звідси виникає маргінальна субкультура.

Мінімальний життєвий рівень – бюджет родини, який складається із необхідності нормального відтворення робочої сили. Розробляється в умовному еквіваленті з розрахунку одного члена родини в рік, включає набір товарів і послуг у кількості та якості, які забезпечують таке відтворення.

Рабство - це така юридична, економічна та соціальна форма залежності людей, яка межує з повним безправ'ям та граничним ступенем нерівності. Це такий стан, коли певні нідивіди в прямому розумінні належать іншим людям як їхня власність (Е. Гіденс).

Стан - соціальна група (страта), яка має закріплені звичаями чи юридичними законами права і обов'язки, що передаються спадково.

Соціальні цінності – 1) позитивно значущі риси суспільства; 2) уявлення про бажані якості і риси суспільства, соціальні ідеали, орієнтири, цілі.

Соціальна держава – демократична держава, яка здатна здійснювати соціальну політику, гарантувати гідний рівень життя людини. Принципами соціальної держави є: індивідуальна свобода; солідарність; демократія; соціальний захист і соціальний мир.

Справедливість – поняття, яке виражає сукупність уявлень про співвідношення між працею і нагородою, злочином і покаранням, правами і обов’язками людей та інших принципів, які визначають співвідношення розподілу благ і повинностей.