Логічні завдання та проблемі питання

1. Розтлумачте історичні обставини існування двох концепцій політичної думки Київської Русі? Яка з концепцій стала реальністю в державі й чому?

а) “необхідність духовного проводу над світською владою ”.

(Ф.Печерський, Нестор)

б) “князівське одновладдя ” (Іларіон, К. Смолятич)

2. Прокоментуйте політичні тези автора поч. ХYІ ст.

а) “Закон значно кращий за організацію держави і вищий за короля. Отже, закон дорівнює королеві і навіть кращий і набагато вищий за короля” (С.Оріховський).

б) “Держава тримається на трьох основних елементах, шо спільно творять трикутник, так звану піраміду влади: духовна влада, священнослужителі, король ” (С.Оріховський).

3. Які форми державного правління формулюються в тезах:

а) “Мазепа не звертав уваги на демократичні ідеали народних мас, не дбав про їх прихильність , а силкувався привабити до себе старшину; він мріяв про монархію й аристократію ” (В.Антонович).

б) Конституція П.Орлика вимагала регулярних зборів військової ради, в яких брали б участь не тільки полковники, сотники, а також депутати від полків і запорізького козацтва” (М.Грушевський).

4. Визначте, які політичні ідеї пропонується здійснити:

а) “політичні реформи повинні здійснюватися на засадах свободи і децентралізації, держава мусить дати можливість сформулювати нові норми громадянського устрою” (М.Драгоманов).

б) “держава – це суверенний союз народу, який дорогою планової діяльності задовольняє індивідуальні загальнолюдські інтереси в напрямку до поступового розвитку громадянства” (М.Грушевський).

5. Порівняйте дві точки зору на питання про співвідношення мети і засобів у політиці:

а) “Право сильної раси організовувати народи для зміцнення існуючої цивілізації” (Д.Донцов);

б) “Як християнська мораль вимагає здійснення царства Бога всередині окремої людини, так і християнська політика повинна підготувати прихід царства Бога для всього людства...” (В.Соловйов).

6. Засновник Римського клубу А.Печчеї визнав: “Вирішення світових проблем людства слід шукати у своїх вчинках”. Як, на вашу думку, ця теза співвідноситься зі словами Г.Сковороди, який вважав за головне “не жити краще, а бути краще”?

Основні терміни і поняття

Автономія – широке внутрішнє самоврядування політико-національного або національно-територіального утворення в рамках єдиної держави.

Анархізм – течія в суспільно-політичній думці, головним принципом якої є заперечення держави і будь-якої влади.

Етатизм – політична теорія, яка захищає головну роль державної влади у найважливіших сферах суспільного життя; активне втручання держави у життя громадян.

Ксенофобія – негативне ставлення, страх, ненависть до інших етносів, людей інших національностей.

Консерватизм - політична ідеологія і практика суспільного життя, що орієнтується на збереження існуючих форм суспільного життя.

Національна ідея – акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, основа національно-визвольних рухів. Національна ідея становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості.

Націоналізм – теорія і практика етнічних і соціально-політичних відносин у суспільстві, які ґрунтуються на самоіндетифікації нації, вирішенні політичних, державних, економічних, соціальних проблем суспільного розвитку і які реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених рівнем соціально-економічного, політичного і культурно-духовного розвитку країн, традиціями, станом суспільної психології та специфікою навколишнього соціо-середовища.

Панславізм – концепція, за якою з мовної спільності виводиться культурна спільність.

Принцип федералізму – передбачає розрізнення і своєрідне поєднання централістських начал і чітко визначеної частки суверенітету суб’єктів державного союзу, розмежування сфер компетенції центральних, федеральних органів влади та влади суб’єктів федерації, надання їм

Соборність – об’єднаність, цілісність, неподільність території держави або відповідне прагнення громадян; духовне об’єднання людей на основі спільної віри, взаємної поваги й любові, шанобливе ставлення до спільних духовних цінностей, заснованих на об’єднанні зусиль громадян для досягнення великих спільних цілей.