![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2. Виникнення науки про менеджмент та напрямки еволюції управлінської думки.
- •6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •9. Вклад вітчизняних вчених та практиків у прогресе науки управління.
- •11. Система менеджменту організації
- •12. Організація як об'єкт управління. Необхідність та передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •13.Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління. 13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •15.Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •12. Організація як об'єкт управління. Необхідність та передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •13.Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління. 13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •15.Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •19. Загальна характеристика и класифікація функцій менеджменту.
- •20. Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають
- •21. Організаційні структури, принципи їхньої побудови
- •22. Типи організаційних структур.
- •23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організацій
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •26. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •27.Типи організаційних структур: лінійний, функціональний, комбінований.
- •28.Процес формування структури управління. Проблеми пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації
- •29.Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •30. Оцінка та аналіз організаційних структур управління
- •31.Вплив ситуаційних чинників на проектув організ. Головні форми проектування організацій.
- •37.Види планування та їх взаємозв'язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •48.Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •50.Тактичне планування, основні задачі і прийоми.
- •51.Оперативное планирование, меты, задачи, методы.
- •52. Барєри на шляху планування. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності організації.
- •53. Система стратегiчних, тактичних, оперативних планiв.
- •54.Моделі стратегічного планування
- •55. Стратегічне планування в менеджменті. Мета та загальна характеристика.
- •57. Процес формування стратегічногоплану.Основні етапи.
- •58. Підходи до формування стратегічного плану. Планування від «досягнутого», оптимальне та адаптивне планування.
- •59. Сутність та значення інформації
- •60. Класифікація інформації. Носії інформації.
- •61. Комунікаційний процес. Форми комунікацій в організаціях.
- •62. Використаня інформаційних технологій в управлінні організацією
- •63 Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера.
- •64. Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •65. Методы распространения информации о деятельности организации.
- •66.Неформальні комунікації в організації
- •67. Управлінські рішення, та вимоги, що до них подаються.
- •68. Класифікація управлінських рішень
- •69. Етапи процесу прийняття раціональних рішень. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •79. Поняття про моделі іметоди прийняття управлінських рішень
- •80.Необхідність моделювання. Моделювання , як складова частина наукового пiдходу до прийняття рiшення.
- •82. Типи моделей: фізична, аналогова, математична
- •83. Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг, модель керування запасами, моделі лінійного програмування, імітаційні моделі, економічний аналіз
- •85. Современные методы и модели принятия рациональных и стратегических управленческих решений.
- •87. Феномен влади в менеджменті
- •88. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •89. Основні підходи до вивчення сутності лідерства
- •90. Модель управлінської сітки Блейка і Моутона
- •92. Ситуационная модель Фидлера.
- •95. Ситуацiйна модель використання стилiв керiвництва для прийняття рiшень керiвником Врума та ф. Йеттона
- •96. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і розбіжності.
- •97. Підхід до керівництва на засадах попарних вертикальних зв`язків Гріна.
- •99. Формальне і неформальне лідерство.
- •100. Стили руководства. Понятие о стилях руководства.
- •101. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників в масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •102. Проблеми пошуку найефективнішого стилю
- •103. Понятие карьеры и сферы ее реализации
- •106. Концепція перетворюючого лідерства або лідерство для змін
- •107. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції
- •108. Структура конфликта и основные формы поведения в конфликтной ситуации.
- •109. Стадии конфликта: возникновение, предконфликтное положение, стадия снятия или разрешения конфликта
- •110. Структурні методи вирішення конфліктів.
- •111. Понятие стресса. Причины стресса.
- •112. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу
- •113. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями
- •114. Поява опору у вигляді: страйку, саботажу та ін. Прояви невдоволення колективу
- •116. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
- •117. Поняття і сутність методів управління організаціями
- •118. Класифікація методів управління
- •2. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи управління
- •3 Соціально-психологічні методи управління
- •4 Правові методи управління.
- •5 Ідеологічні методи управління
- •120. Значення новаторства, інноваційних процесів
- •121. Управління в умовах різних культур
- •122. Технократизм та формалізм організаційної управлінської структури
- •1.Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •20. Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають
68. Класифікація управлінських рішень
У процесі управління організаціями приймається величезна кількість найрізноманітніших рішень, що мають різні характеристики. Проте, існують деякі загальні ознаки, що дозволяють цю безліч певним чином класифікувати.
Класифікація управлінських рішень
Ступінь повторюваності проблеми. У залежності від повторюваності проблеми, що вимагає рішення, всі управлінські рішення можна підрозділити на традиційні, що неодноразово зустрічалися в практиці управління, коли необхідно лише зробити вибір із уже наявних альтернатив, і нетипові, нестандартні рішення, коли їхній пошук пов'язаний, насамперед, з генерацією нових альтернатив.
Значимість мети. Ухвалення рішення може переслідувати власну, самостійну мету чи ж бути засобом сприйняття досягненню мети більш високого порядку. Відповідно до цього рішення можуть бути стратегічними, тактичними чи операційними.
Стратегічні рішення. Такі рішення звичайно стосуються корінних проблем. Вони приймаються в масштабі об'єкта управління і вище, розраховані на тривалий відрізок часу, на рішення перспективних задач.
Стратегічні цілі - це мети, що передбачають рішення масштабних проблем і відносяться до компанії в цілому.
Тактичні рішення. Такі рішення, як правило, забезпечують реалізацію стратегічних задач. За часом вони не перевищують одного року.
Тактичні цілі - це задачі, що передбачають рішення приватних проблем, намічувані менеджерами середньої ланки і кроки, проходження яких вимагають стратегічні цілі організації.
Оперативні рішення. Такі рішення пов'язані зі здійсненням поточних цілей і задач. За часом вони розраховані на період, що не перевищує місяця.
Сфера впливу. Рішення може прийматися з метою вплинути на роботу організації в цілому, у цьому випадку воно буде глобальним. Результат рішення може позначитися на одному чи декількох підрозділах організації.
Тривалість реалізації. Реалізація рішення може зажадати декількох годин, днів чи місяців. Якщо між ухваленням рішення і завершенням його реалізації пройде порівняно короткий термін - рішення короткострокове. Прогнозовані наслідки рішення. Більшість управлінських рішень у процесі їхньої реалізації, так чи інакше, піддається коректуванню з метою усунення відхилень чи врахуванню нових факторів, тобто є коректуємими. Разом з тим є і рішення, наслідку яких необоротні.
Метод розробки рішення (алгоритм). Деякі рішення, як правило, типові, повторювані, можуть бути з успіхом формалізовані, тобто прийматися по заздалегідь визначеному алгоритмі. Іншими словами, формалізоване рішення - це результат виконання заздалегідь визначеної послідовності дій.
Кількість критеріїв вибору. Якщо вибір найкращої альтернативи виробляється тільки по одному критерії (що характерно для формалізованих рішень), то прийняте рішення буде простим, однокрітеріальним. І навпаки, коли обрана альтернатива повинна задовольняти одночасно декільком критеріям, рішення буде складним, багатокритеріальним.
Форма прийняття рішень. Особою, що здійснює вибір з наявних альтернатив остаточного рішення, може бути одна людина і його рішення буде відповідно одноособовим. Однак у сучасній практиці менеджменту все частіше зустрічаються складні ситуації і проблеми, рішення яких вимагає всебічного, комплексного аналізу, тобто участі групи менеджерів і фахівців. Такі групові, чи колективні, рішення називаються колегіальними.
Спосіб фіксації рішення. Переважною формою є письмові (документовані) рішення.
Характер використаної інформації. У залежності від ступеня повноти і вірогідності інформації, якою володіє менеджер, управлінські рішення можуть бути детермінованими (прийнятими в умовах визначеності) чи ймовірносні (прийнятими в умовах ризику чи невизначеності).
Підстави для ухвалення рішення. Інтуїтивні рішення. Чисто інтуїтивне рішення - це вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний. Особа, що приймає рішення, не займається при цьому свідомим зважуванням "за" і "проти" по кожній альтернативі. Просто людина робить вибір. Те, що називається осяянням чи шостим почуттям, і є інтуїтивні рішення.
Рішення, засновані на судженнях. Такі рішення іноді здається інтуїтивним, оскільки логіка їх не очевидна. Рішення, засноване на судженні, - це вибір, обумовлений знаннями чи накопиченим досвідом.
Раціональні рішення. Головне розходження між рішеннями раціональним і заснованої на судженні полягає в тім, що перше не залежить від минулого досвіду. Раціональне рішення улаштовується за допомогою об'єктивного аналітичного процесу.
Місце і функції в процесі управління. Оцінка обстановки (зовнішніх умов) звичайно зв'язується з підготовкою визначеної дії, але в той же час є самостійною задачею.
Організаційне рішення - це вибір альтернатив, що повинний зробити керівник, щоб виконати обов'язки, обумовлені займаною їм посадою. Його ціль - забезпечення руху до поставлених перед організацією задачам.