3.Система образів художнього твору. Розповідач.

Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та родового оточення.

1) Образи дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на 3 типи:

-образи осіб, що виступають у творі як об’єкти розповіді(герої, про яких розповідають). Цей тип образу традиційно позначають терміном персонаж.

-образи осіб, що виступають у творі як суб’єкти розповіді(герої, які розповідають). Більшість літературознавців позначають цей тип образу терміном оповідач

-образи осіб, які виступають у творі як суб’єкти розповіді й водночас як її об’єкти(герої, що є учасниками тих подій про які вони розповідають). Цей змішаний тип образу, в якому оповідач виступає і як персонаж позначають терміном розповідач. До особливого типу розповідача відносять специфічні образи героїв – розповідачів ліричних творів, яких називають ліричними героями.

2) Образ творця твору, суб’єкта зображення (що вбирає в себе , як суб’єктів, так і об’єкти розповіді, а також і всі інші образи твору) найдоречніше назвати образом автора.

3) Образ адресата твору, суб’єкта адресації зображення звичайно називається образом читача.

4) Образ природного оточення прийнято називати пейзажем.

5) Образ речового оточення прийнято називати інтер’єром.

Якщо такі традиційні для літературознавства поняття як «персонаж», «інтер’єр», «пейзаж» визначаються термінологічною сталістю, а поняття – «ліричний герой», «образ читача» - більшою чи меншою мірою термінологічною узгодженістю, то стосовно визначеності та системного співвідношення понять – «оповідач», «розповідач», «образ автора» - чіткої термінологічної єдності ще не вироблено. Інколи, по-перше, терміни беруться як синоніми (не розмежовуються), коли тип суб’єктів розповіді у творі розрізняються з меншою деталізацією; по-друге, терміни «оповідач» та «розповідач» розглядаються як форми авторського образу(автор при цьому виноситься за межі будь-якої образної форми існування, образність автора, інакше кажучи, категорично заперечується; по-третє, класифікація суб’єктів розповіді проводиться за дещо іншими ознаками, що має наслідком виокремлення відмінних від поданих тут їхніх типів.

Розповідач – дійова особа, яка виступає у творі і як суб’єкт розповіді, тобто як герой, що є учасником або має безпосереднє відношення до тих подій, про які він розповідає.

4.Стопа. Види стоп.

Стопа - ритмічна одиниця вірша, яка складається з одинакової кількості як  наголошених , так і ненаголошених складів. 

   Стопи поділяються на двоскладові і трискладові.

   Найпоширеніша стопа - ямб( "Енеїда" Котляревського)  

Двоскладові стопи:   

˘ ¯   - ямб    ( перший склад ненаголошений, другий наголошений)

¯ ˘   - хорей ( перший склад наголошений, другий ненаголошений)

Трискладові:

1) дактиль     ¯  ˘ ˘   -

2) амфібрахій     ˘  ¯  ˘   

3) анапест          ¯ ˘ ¯     

Білет №7