3.Роль механізму копита в однокопит тв та його поруш як фактор виникн різних захв дистал відділу кінцівки.

Рогова капсула, яка разом з основою шк і підшкірним шарома наз копитом , має вел знач для збер здровя і робоздатн. Вона є міцним захистом для розміщ в ній тк, прав форма рогової капсули дозвол тв твердо спир при стоянні і вільно рухатись, а поруш прав розміщ різних частин рог капсули (її деформація) призвод до поруш опори і руху, до появи захв тканин, які розміщ під рогом або знах вище копита. Підковув має мету захист копит ріг від стиран при роботі тв та тверд грунті і дає краще зціплення копиту.

Кістки копита: копитна, човникова, вінцева. Копитний ріг разом із підроговими тк, є шкіра як змін під впливом нижн част ноги. Щоб бути міцною частиною ноги. В копиті, є 3 шари шк:1) зовн шар (епідерміс), який перетв в трерду рогову реч.2) основа шк копита 3)вн підш шар По місці розміщ окремих ділянок основи шк под : основу шк кайми (є вузька кільцепод форми полоска, без волосся і розм. Між норм шк і валиком вінчика), осн шк вінчика (валикопод підвищення, розміщ між основою шк кайми і основою шк стінки.покрит числ сосочками, продукує середн і самий товстий шар рогової стінки), осн шк стінки (розміщ від валикоподібного підвищення основи шк вінчика до нижнього краю підошв краю кістки), осн шк підошви ( є продовж осн шк стінки, яка завернута на нижню поверхню підошви копитної кістки, вона вкрита сосочками і слугує місцем форм рогової підошви), осн шк стрілки (покриває знизу стрілку мякиша і має на своїй поверх сосоч шар, від якого росте ріг, який покриває стрілку). Рогова стінка скл із шарів: поверх (глазур- тонкий шар, який покрив зовн рогов стінку), середній(захисний- самий товстий, скл із трубочок, які ростуть від основи шк вінчика), листочкоподібний(самий вн , розвив від основи шк стінки і скл із тонких пластинок-листочків).

4. Пододерматити. Етіологія, класифікація, клінічні ознаки та лікування.

Пододерматит – запалення основи шкіри підошви копитець.

Етіологія: прогон по твердому ґрунту, утримання на нерівній надмірно твердій підлозі, надмірне зняття рогу підошви.

Патогенез: Порушення цілісності судин, накопичення ексудату або цільної крові між сосочками і трубочками.

К-я:

1. За клінічними ознаками:

• Асептичні;

• Гнійні.

2. За перебігом: гострі; хронічні.

3. За поширенням:

• Обмежені;

• Дифузні.

4. За глибиною розміщення (залягання):

• Поверхневі;

• Глибокі.

5. За місцем локалізації:

• Зачіпна частина;

• Бокові частини;

• Ділянка м‘якуша;

• Ділянка стрілки.

Клінічні ознаки: за значних крововиливів – кульгавість. Тварини лежать, неохоче піднімаються. Ознаки запалення. На грудній кінцівці медіальне, а на тазовій – латеральне.

Лікування: спокій, підстилка, розчистка копит, перші 24-48 годин – холод. В/в 10% р-н кальцію хлориду. Іноді ортопедичне підковування здорового копита. Реінфузія власної крові, опромінення УФ-променями, мінеральна годівля (I, Co, Zn), гарячі ванни з морської солі.

5. Гнійно-некротичні процеси у ділянці копит.

Гнійний пододерматит [pododermatitispurulenta] – гнійне запалення основи шкіри підошви. Гнійна інфільтрація основи шкіри копитець.

Етіологія: Зб-ки нагноєння (екзо- і ендогенного шляху).

К-я:

• Поверхневий – х-ся локалізацією гнійного ексудату (рідкого, сіруватого кольору) в ділянці вершини сосочків. Протеолітичні ферменти МО розчиняють (лізують) трубочки → утв. порожнина заповнена гноєм.

• Глибокий – х-ся локалізацією гнійного ексудату в ділянці основи сосочків, він в’язкий, жовто-білого кольору, внаслідок дії патогенної мікрофлори → лізис копитного розу в ділянці основи сосочків → утворення порожнини.

Віддиференційовують поверхневий від глибокого лише за х-ром ексудату. Внаслідок утворення луночкоподібного отвору в ділянці ушкодження за допомогою копитного ножа.

Місце локалізації гнійного ексудату визначають за наявністю больової р-ї, яку визначають за допомогою пробних щипців.

Віддиференціювати асептичний від гнійного можна за допомогою холоду. Холод сприяє звуженню кровоносних судин, зменшує випотівання, зменшує ознаки запалення у вигляді болючості і припухлості і меншій кульгавості – АСЕПТИЧНИЙ. Больова р-я, кульгавість за дії холоду буде вища – ГНІЙНИЙ.

Лікування:

1. Спокій.

2. Усунути причину.

3. Оперативний доступ – лодочкоподібний отвір – виходять крапельки гною – асептизація.

4. В порожнину на 2-3 доби вносимо дренаж з асептичними адсорбуючими лікарськими речовинами або тампон (щоденно змінюємо).

5. З метою стимуляції регенеративних процесів застосовуємо мазь → формування молодого трубчастого рогу.

Гангренозний пододерматит [p. gangraenosa] – гнильне запалення основи шкіри, викликається стафілококами, супроводжується вираженим погіршенням загального стану.

Етіологія:

• Анаероби: Clostridiumsporogenes, Cl. tertium,Cl. putrificum.

• Гнильні аероби: B. proteus vulgaris, E. coli.

Розмножуються у травмованих, розчавлених тканинах, змертвілі внаслідок защемлення.

Патогенез:

У зв’язку з високою вірулентністю зб-ків сполучна тканина не утворює демаркаційної лінії і процес поширюється на більшу частину основи шкіри за типом поверхневої (основа шкіри забарвлена гноєм від жовто-коричневого до зеленого кольору) та глибокої (основа шкіри забарвлена гноєм від сіро-зеленого до коричневого, іхорозного запаху) гангрени.

Клінічні ознаки:

• Кульгавість опертої кінцівки;

• Тварина оберігає кінцівку;

• Зондування –відшарування – ексунгуляція (спадання рогового башмака);

• Швидке погіршення загального стану;

• Сильна больова р-я, кульгавість і припухлість;

• Припухлість в ділянці вінчика;

• На дорсальній поверхні вінчика перфорація (вскриття) абсцесу, виділення гною іхорозного запаху;

• Більша частина основи шкіри вінчика перетворюється у безформну масу;

Лікування:

1. Негайне хірургічне втручання.

2. Видалення мертвих тканин.

3. В порожнину вносять Н2О2 і KMnO4.

4. АБ-терапія.

5. Sa-препарати per os.

6. Підвищення імунітету (реінфузія опроміненої крові), кварцування.

7. Присипка KMnO4 + борна к-та.

Абаксіальний гнійний ламініт [laminitispurulentaabacsialis]. Місце локалізації – абаксіальна (зовн.) стінка і м’якуш.

Етіологія і патогенез: ділянка зазнає значного динамічного і статичного навантаження – зменшення висоти стінки за максимального розширення несучої поверхні копита. Патогенна мікрофлора, що локалізується в ділянці аксіальної (внутрішньої) частини копитець худоби розповсюджується на ділянку м’якуша, піднімається вгору і локалізується у формі абсцесу у ділянці вінчика над абаксіально частиною копита. Згодом абсцес вскривається, гній виливається назовні.

Клінічні ознаки: кульгавість, місцеве підвищення температури, біль за натискання. Над вінцевим краєм абаксіальної стінки – припухлість (місце вскриття).

Розчистка у ділянці білої лінії – відшарування рогу стінки від підошви, виділення гнійного ексудату: чорного - за поверхневого ламініту; жовто-білого – за глибокого.

Лікування:

1. Лодочкоподібний отвір в ділянці білої лінії з метою евакуації гною.

2. Вскриття абсцесу (розріз – горизонтальний, вище 1 см над вінчиком). В подальшому лікують як гнійний пододерматит.

Стінку рогу витоншити рашпелем, а здорове копито підкувати на дерев’яну підкову.

Вскриття абсцесу (анестезія, накладання джгута, вскриття, кюретаж – видалення відшарованого рогу і некротизованих тканин основи шкіри.

Асептизація, припудрювання АБ, тиснуча пов’язка. На здорове – дерев’яна підкова – звільнення від навантаження хворе копито.