- •Анестезія
- •1. Нейролептики. Механізм дії, основні препарати
- •2. Неінгаляційний наркоз. Основні препарати для неінгаляційног.
- •3. Інгаляційний наркоз. Обладнання, основні препарати для інгаляційного.
- •4.Наркоз у різних видів тварин. Ускладнення за наркозу та їх усунення.
- •6. Інфільтраційна анестезія. Засоби та способи виконання.
- •7. Види поверхневої анестезії. Засоби та способи виконання.
- •8. Застосування новокаїнової блокади, як методу патогенетичної терапії за хірургічних захворювань у ділянці голови та органів грудної черевної
- •9. Застосування новокаїнової блокади, як методу патогенетичної терапії при захворюваннях органів тазової порожнини
- •10. Застосування новокаїнової блокади, як методу патогенет терапії за хвороб вимені.
- •Травматизм. Закриті травматичні пошкодження
- •3. Схема досліджень та встановлення ступеня травмування тварин
- •7. Закриті травматичні ушкодження (етіологія, класифікація, патогенез,
- •4 Ступеня потовчення:
- •8. Причини виникнення, особливості перебігу, клінічні ознаки та
- •9. Параліч як ушкодження головного і спинного мозку.
- •Відкриті травматичні пошкодження. Хірургічна інфекція.
- •1. Антисептика ран.
- •2. Особливості дослідження та клінічні ознаки ран різного походження.
- •3. Лікування тварин за асептичних та гнійних ран.
- •4. Застосування сучасних фармакмзасобів за лікув поранених тв.
- •5. Особливості лікування тварин за абсцесу і флегмони.
- •7. Обгрунтування схеми лікування тварин за сепсису.
- •9. Грибкові захворювання, як специфічна хірургічна інфекція у тварин.
- •Переломи кісток, суглоби, сухожилки, слизові сумки, м’язи
- •1. Інтрамедулярний та екстракортикальний остеосинтез. Методи стимуляції репаративних процесів за остеосинтезу.
- •6. Тендиніти і тендовагініти (причини виникнення, особливості перебігу, клінічні ознаки та лікув).
- •8. Особливості лікування тварин за міопатозів.
- •4. Гінгівіт. (етіологія, клінічні ознаки, лікування).
- •5.Пародонтит (етіологія, клінічні ознаки, лікування).
- •6.Оперативне лікування кист слинних залоз.
- •7.Нові методи лікування кератоконюктивіту і кератиту.
- •10.Енуклеація очного яблука. Показання і техніка проведення.
- •Захворювання у ділянці грудної стінки та черева
- •1.Оперативне лікування за проникаючих поранень грудної стінки, ліквідація пневмотораксу.
- •3. Надплевральна блокада нутряних нервів та погранично симпатичного стовбура.
- •6. Профілактика та лікування ускладнень за лапаротомій. Заходи профілактики спайкової хвороби.
- •7. Диференційна діагностика гриж та порівняльні аспекти різних способів герніотомій. Застосування аллопластичних матеріалів.
- •8. Випадіння та дивертикул прямої кишки.
- •9. Операції за крипторхізму.
- •10.Операції на сечовому міхурі.
- •Захворювання кінцівок
- •1.Діагн, диф Діан л-ння тв із захв кінцівок.
- •2. Нові підходи до л-ння тв за асаепт артритів та тендовагінітів.
- •3.Роль механізму копита в однокопит тв та його поруш як фактор виникн різних захв дистал відділу кінцівки.
- •4. Пододерматити. Етіологія, класифікація, клінічні ознаки та лікування.
- •6. Оперативні методи лікування тварин із захворюваннями копит.
- •1.Теорії канцерогенезу.
- •2. Етіологія та патогенез неоплазій.
- •5.Патофізіологічні особливості метастазування.
- •7.Класифікація пухлин. Застосування клінічної класифікації пухлин за системою tnm.
- •8.Оперативні та консервативні методи лікування тварин ізновоутвореннями.9. Особливості застосування хіміо– та імунотерапії.
10.Операції на сечовому міхурі.
ЦИСТОЦЕНТЕЗ У КІШКИ Й СОБАКИ
Показання. З діагностичною (отримання сечі, не забрудненої мікроорганізмами й тканинними клітинами із сечостатевого тракту) й лікувальною метою (декомпресія або спорожнення сечового міхура при непрохідності сечовивідних шляхів).Фіксація. Кішок і невеликих собак фіксують у спинному положенні з нахиленим тулубом, великих собак — у спинному.Знеболювання. Нейролептаналгезія.Техніка операції. Пропальповують сечовий міхур й однією рукою притискаютьйого до черевної стінки таким чином, щоб між ними не було інших внутрішніх органів. У великих собак пункцію виконують під сонографічним (ультразвуковим) контролем. При цьому відпадає небхідність іммобілізації сечового міхура.Голку зі шприцом уколюють через черевну стінку в напрямку до шийки сечовогоміхура. Це виключає можливість її висковзування при поступовому спорожненні останнього й необхідність повторної пункції для повного видалення сечі. Ємність шприца вибирають залежно від показань. Якщо сечовий міхур необхідно спорожнити повністю, то між шприцом і голкою можна встановити триходовий кран. Канал проколу голкою повинен проходити через стінку сечового міхура. Доки голка знаходиться в порожнині сечового міхура, не слід натискати на нього рукою, щоб сеча не потрапляла в черевну порожнину через канал проколу.Післяопераційний догляд. Ускладнення бувають рідко, можлива незначна гематурія. Після цистоцентезу лікування не обов’язкове, однак необхідно лікувати основну хворобу.
РОЗТИН СЕЧОВОГО МІХУРА (ЦИСТОТОМІЯ)Показання. Видалення сечових камінців і піску із сечового міхура.Фіксація. Великих тварин фіксують у стоячому, а дрібних — у спинному лежачому положенні. Виконують інфільтраційну анестезію по лінії розрізу.Знеболювання. Застосовують наркоз, ін’єктують нейролептик. Крім того, великим тваринам застосовують низьку сакральну анестезію, провідникову анестезію нервів ділянки промежини, свиням — люмбосакральну, а дрібним жуйним — сакральну.Техніка операції. Кінь. Якщо в сечовому міхурі локалізуються великі й твердісечові камінці, виконують промежинну цистотомію за Гекелем. За допомогою катетера сечовий міхур звільняють від сечі. Лівою рукою анус зміщають вліво. Шкіру розсікають вертикально між анусом — з одного боку, сідничним горбом і напівперетинчастим мускулом — з другого. Довжина розрізу — 10—15 см. Обидва краї рани прошивають довгими лігатурами й доручають помічнику розтягувати в боки. Після цього складеними пальцями руки хірург проникає через рану в тазову клітковину й робить хід паралельно прямій кишці на глибину 15—20 см до зіткнення із шийкою сечового міхура. Після цього він уводить ліву руку в пряму кишку коня й переміщає камінь із сечового міхура до його шийки, тобто до тієї ділянки, де знаходяться пальці правої руки. Потім хірург витягує праву руку з рани, бере довгі ножиці й зімкнутими браншами перфорує стінку міхура поблизу його шийки . Величина отвору становить 2—3 см.В утворений отвір уводять щипці й видаляють цілі камінці або попередньо подрібнені на шматочки. У рану вводять антибіотики або їх суміш із сульфаніламідними препаратами, або антисептичну емульсію. В утворений канал рихло вводять стерильну марлеву серветку або бинт, які через добу видаляють. Після операції утворюється тимчасова сечова нориця, яка через два тижні закривається самостійно.Дрібні жуйні, свиня й м’ясоїдні. Операцію виконують двома способами.Спосіб І. І. Магди зі співавторами. У цих тварин при цистотомії медіанний оперативний доступ роблять спереду лобкового зрощення (позадупупкова медіанна лапаротомія). У самців лапаротомію виконують, відступивши в бік 1 см від препуція, змістивши його в лівий бік (парамедіанна позадупупкова лапаротомія). На гілки зовнішньої соромітної артерії й вени, які проходять під шкірою, накладають по дві лігатури, між якими їх розсікають. Виконують парамедіанну лапаротомію в обхід прямого м’яза живота.Розріз починають від переднього краю лобкового зрощення й ведуть уперед. Довжина розрізу — 8—10 см. Очеревину підтягують двома хірургічними пінцетами й між ними розсікають. Палець підводять під сечовий міхур, підтягують його вище рівня рани, дорсальну поверхню його повертають до хірурга. Після цього проколюють стінку сечового міхура ін’єкційною голкою,з’єднаною з гумовою трубкою, або до неї приєднують шприц й аспірують сечу. З боків передбачуваного розрізу сечового міхура накладають по одній лігатурі-трималці (не проколюючи слизової оболонки) і за їх кінці фіксують спорожнений від сечі сечовий міхур. Стінку останнього розсікають настільки, щоб у міхур можна було вільно ввести палець. З порожнини сечового міхура корнцангом або пальцем видаляють сечові камінці й пісок.Після видалення камінців і сечового піску в кінцеву частину сечостатевого каналу вводять через катетер фізіологічний розчин або 0,25%-ний розчин новокаїну (температура розчину повинна відповідати температурі тіла!) й переконуються в прохідності уретри й шийки сечового міхура.На рану стінки сечового міхура накладають двоповерховий шов: на перший поверх — шов Шмідена, а на другий — Черні, Плахотіна-Садовського або Ламбера. Рану черевної стінки закривають триповерховим швом: спочатку накладають кушнірський шов на очеревину і внутрішню стінку піхви прямого м’яза живота, потім цей же шов — на зовнішню стінку піхви (захоплюючи прямий м’яз живота), а потім вузловий шов на шкіру. Шви знімають на 8—10-й день.