Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)

3.7. Забезпечення безпеки праці в службах експлуатації і побуту

3.7.1 ^Загальні положення техніки безпеки при виконанні суднових робіт

Усе суднове устаткування повинно задовольняти вимогам безпеки протягом усього терміну служби. При виявленні будьякої несправності механізму його треба зупинити. Робочі місця і проходи на судні повинні бути вільними від сторонніх предме­ тів, а також очищені від снігу, льоду, нафтопродуктів. Штучне освітлення всіх суднових приміщень має відповідати вимогам Санітарних правил. При виконанні суднових робіт члени екіпа­ жу зобов’язані користуватися справним та чистим спецодягом і взуттям. Усі рухомі частини устаткування і відкриті отвори ме­ ханізмів, через які можуть виділятися шкідливі гази, пари, про­ мениста енергія повинні бути надійно огороджені. Прорізи па­ луби, відкриті поверхні і робочі місця, розташовані на висоті 500 мм і вище, повинні мати надійні леєрні огородження. За укомплектованість судна повним набором переносних знаків безпеки несе відповідальність старший помічник капітана. П р о в е р т а н н я г в и н т і в м о ж н а р о б и т и т і л ь к и з д о з в о л у в а х т о в о г о п о м і ч н и к а к а п і т а н а . Запасні частини, різні пристосування та інвентар повинні бути надійно за­ кріплені у своїх штатних місцях. Горловини ємностей, в яких збе­ рігаються займисті рідини, а також суднові запаси води повинні бути щільно закриті. Пролиті бензин, гас та інші нафтопродукти необхідно негайно видалити. Для освітлення пожеженебезпечних приміщень можна користуватися тільки переносними акумуля­ торними ліхтарями вибухобезпечної конструкції.

Відвідування людьми неосвітлених трюмів і твіндеків не допу­ скається. Спуск людей у трюм дозволяє вахтовий помічник. На доступних для огляду місцях повинні бути розміщені схеми шляхів евакуації людей із суднових приміщень в аварійних ситуаціях.

Будь-які палубні роботи виконуються під наглядом керівни­ ка робіт, без дозволу якого не можна залишати доручену роботу. У штормових умовах палубні роботи здійснюються тільки з до­ зволу старшого помічника капітана і під його керівництвом.

240

Перед пуском механізмів необхідно переконатися у їх спра­ вності і сповістити про це людей, що знаходяться поблизу меха­ нізмів. Забороняється включати в роботу несправні механізми, а також залишати без контролю працююче устаткування.

При виконанні суднових робіт члени екіпажу зобов'язані ко­ ристуватися спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристосу­ ваннями (рукавицями, рукавичками, касками, окулярами, проти­ газами, поясами та ін.). При роботі забороняється встановлюва­ ти ненадійні і незакріплені леєрні огородження, захаращувати проходи сторонніми предметами.

При роботі зі сталевими і рослинними тросами забороня­ ється знаходитися і тримати руки на відстані ближче 1 м від барабанів, кнехтів, блоків, з яких вибирається трос. При робо­ ті з тросами із синтетичних матеріалів ця відстань повинна бу­ ти не менше 2...З м. Необхідно уважно стежити, щоб не потра­ пити ногою в петлі рознесеного на палубі троса, тому що при швидкому попусканні троса нога може бути ним притиснута. Забороняється знаходитися поблизу сильно натягнутих тросів, а також на лінії напрямку тяги. Якщо необхідно послабити трос, його попускають без зняття шлагів із барабанів. Викону­ ючи роботи на палубі, не можна перегинатися через фальш­ борт і леєрне огородження. Якщо необхідно виконати роботи за огородженням чи при знятих огородженнях, слід одягти за­ побіжний пояс і закріпитися рятувальним кінцем за міцні суд­ нові конструкції.

Безпечний доступ на судно в портах має забезпечуватися за

допомогою забортних трапів або сходень, що переміщаються одночасно з рухом судна, наприклад, під час припливу чи від­ пливу і при переміщенні вздовж причалу.

Якщо не представляється можливим застосувати забортні трапи, можна використовувати переносні трапи чи штормтрапи.

Адміністрація судна зобов'язана стежити за тим, щоб усі су­ днові трапи були справними: слід звертати увагу на будь-які ви­ явлені тріщини, іржу чи корозію в конструкції забортних трапів

241

і сходень; дефекти, що можуть привести до нещасних випадків, повинні бути усунуті до використання трапа.

Відповідальність за технічний стан суднових трапів, схо­ день і штормтрапів несе старший механік. Відповідальність за безпечну експлуатацію трапів машинних приміщень несе вахто­ вий механік. За безпечну установку і кріплення забортних тра­ пів, сходень, штормтрапів і напівтрапиків відповідає старший помічник капітана, а за правильне їх використання під час стоя­ нки судна — вахтовий помічник капітана.

Перед установкою трапа відповідальні особи повинні особи­ сто оглянути всі елементи трапа і переконатися у їх справності.

Переходити з берега на судно і назад, з судна на судно до­ зволяється тільки по надійно закріплених трапах або сходнях після закінчення швартування. Моряки повинні користуватися дозволеними засобами доступу на судно і ніколи не намагатися потрапити на судно чц висадитися з нього, переступаючи або перестрибуючи з причалу на палубу чи з палуби на причал. Пе­ ренесення вантажів, предметів постачання або устаткування слід здійснювати в період, коли основні штатні суднові шляхи до­ ступу не використовуються. Якщо це неможливо, необхідно пе­ редбачити інші засоби доступу на судно.

Для переміщення предметів масою більше 50 кг рекоменду­ ється встановлювати с п е ц і а л ь н і в а н т а ж н і с х о д н і (наприклад, при проведенні ремонтних робіт).

При установці трапа необхідно звертати увагу на положення нижньої площадки трапу відносно причалу. Якщо нижня площадка знаходиться на 0,5 м вище покриття причалу чи нижче нього на 0,2 м і більше, то між нижньою площадкою і причалом повинна бути покладена сходня, надійно закріплена на нижній площадці трапа. Якщо нижня площадка трапа на половину своєї ширини чи більше знаходиться над водою (а не над причалом), то під неї під­ водиться з а п о б і ж н а с і т к а , що виключає можливість па­ діння людей у воду. Запобіжна сітка повинна також натягуватися під частинами маршу трапа, розташованими над водою. Сітка по­ винна виступати за розташовані над водою частини нижньої пло­ щадки трапа чи бічні частини сходні не менше ніж на 1500 мм.

По можливості забортні трапи повинні мати поворотну площадку, не ковзкі сходинки і катки або ролики під нижньою

242

частиною; регулювання нахилу трапа повинне бути таким, щоб кут нахилу сходинок забезпечував тверду опору.

При невеликому куті нахилу трапа (менше 30°) із сходинка­ ми, що не повертаються (не евольвентними), слід встановлюва­ ти поверх сходинок трапа і надійно закріпити дощатий настил (сходню) з поперечними планками. Сходня повинна бути надій­ но закріплена.

Якщо судна ошвартовані лагом (бортами одне до одного), то для безпечного проходу з одного судна на інше звичайно вста­ новлюють сходню. Якщо сходню встановлюють на фальшборт, то для підйому на неї повинен бути поставлений і надійно закрі­ плений напівтрап з поручнями. В усіх випадках для безпеки пе­ ресування трапи і сходні повинні бути обладнані стійками з туго натягненими і надійно закріпленими леєрними чи ланцюговими огородженнями по обидва боки.

На борту біля трапів і сходень у доступному місці має бути р я т у в а л ь н и й к р у г із закріпленим на ньому кінцем, довжина якого повинна вибиратися з урахуванням висоти борта судна, але не менше 27,5 м. У зимовий час трапи і сходні необхідно очищати від снігу і льоду, посипати піском.

Використовувати замість трапів і сходень переносні сходи, дошки тощо заборонено. Підходи до всіх трапів і сходень пови­ нні бути вільні, а вночі досить освітлені несліпучим світлом. Вахтовий біля трапа зобов'язаний забезпечити порядок прохо­ дження по трапу (дотримання черговості, рух «не в ногу», ви­ ключення зустрічних потоків і скупчення людей на маршах і площадках).

Лоцманські підйомники чи трапи, що застосовуються для приймання і висадки лоцманів на рейді, повинні відповідати ви­ могам Правил для лоцманських трапів, прийнятих ІМО (Прави­ ло 17 розд. V Міжнародної конвенції з охорони людського жит­ тя на морі 1974 р.). При сприятливих погодних умовах для при­ ймання і висадки лоцманів може бути використаний забортний трап.

Для спуску людей у шлюпки, виконання забортних робіт, а також в аварійних випадках на суднах використовуються ш т о р м т р а п и . Конструкція і типи штормтрапів повинні за­ довольняти рекомендаціям по лоцманських трапах, сформульо-

243

ваним у розділі V Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р. При установці штормтрап необхідно на­ дійно закріпити за корпус судна. Забороняється кріпити шторм­ трап на борту за балясини. При необхідності біля місця його установки поставити і закріпити напівтрап з поручнями. Спуск і підйом по штормтрапах допускається тільки по одному. При цьому необхідно триматися за тятиви чи середній трос з мусингами. Штормтрап повинен мати справні балясини, цілі тятиви і достатню довжину (торкатися дна шлюпки чи поверхні води). У виняткових випадках, коли пересадка людей з судна можлива тільки за допомогою вантажної стріли і лебідки, слід дотриму­ ватися наступних застережних заходів:

■контейнер для перенесення людей має бути міцним і до­ статньої величини, щоб практично виключити можли­ вість випадання людей при транспортуванні;

■якщо єдиним способом транспортування є бесідка чи інше аналогічне пристосування, то переміщення можна здійс­ нювати тільки за згодою тієї особи, яку треба перенести; у всіх випадках необхідно надягги рятувальні нагрудники або інші рятувальні засоби, а якщо використовується бе­

сідка, то слід надягги рятувальне спорядження.

Будь-які перевезення людей чи предметів постачання на су­ дно чи з судна за допомогою вертольота повинні здійснювати­ ся під керівництвом однієї особи. Порядок дій слід належним чином спланувати і погодити з організацією, що відає вертольо­ том, а також із пілотом. Місця посадки і розміщення повинні бути погоджені з компетентною владою чи компетентною осо­ бою. На палубі не повинно бути нікого, крім членів аварійної партії. Особи, що підлягають перевезенню, повинні перебувати у безпечному місці чи на безпечній відстані доти, доки вертоліт не сяде чи не буде подано сигнал, що він готовий до злету.

,Г\

І 7 Д Використання і збереження тросів і стропів

Суднові троси і стропи виготовляються з міцного матеріалу, що відповідає вимогам державних стандартів, погоджених з Ре- і істром. Застосовувані троси можуть бути с т а л е в и м и , р о ­

244

с л и н н и м и а б о із с и н т е т и ч н о г о в о л о к н а ; за ви­ нятком тросів суден, що перевозять займисті рідини з темпера­ турою спалаху парів нижче 60 °С наливом. На цих суднах опе­ рації зі сталевими тросами дозволяються тільки на палубах над­ будов, якщо по них не проходять трубопроводи прийому і вида­ чі вантажу. Незалежно від розривного зусилля діаметр швартов­ них тросів з рослинного та синтетичного волокна повинен бути не менше 20 мм.

Сталеві троси повинні бути не розкручуваними, тобто пасма в тросі і дроти в пасмах повинні зберігати своє положення після зняття перев'язок із кінця троса. Знову застосовувані троси пе­ ред використанням треба оглянути і надалі систематично пере­ віряти відповідно до характеру робіт, але не рідше ніж один раз на три місяці. Після зрощування, переробки чи ремонту трос слід належним чином оглянути і випробувати.

Троси необхідно зберігати в чистих, сухих і добре вентильо­ ваних місцях, по можливості під чохлами, і оберігати від впливу високих температур і хімікатів. При експлуатації тросів необ­ хідно вживати заходів для запобігання тертю або стиранню їх об гострі крайки чи предмети, а також перекручуванню тросу при натягуванні з утворенням калиток. Троси слід змотувати з вну­ трішньої сторони бухти в напрямку проти годинникової стрілки, якщо трос має праве звивання, для того щоб зберегти крутіння. Перекручуванню слід запобігати шляхом правильного змоту­ вання (намотування вправо для троса правого звивання). Коуші для зрощування кінців тросу повинні бути відповідного розміру, а сплесни належним чином оклетневані або забиті іншими при­ датними способами.

Працювати зі сталевими тросами необхідно тільки в рукави­ цях і стежити за тим, щоб руки і частини одягу не затягло під намотуваний трос або в деталі суднових механізмів, що оберта­ ються. Працювати в замаслених рукавицях забороняється.

Сталеві троси слід регулярно оглядати і перевіряти для ви­ явлення розірваних чи перетертих пасів та інших ушкоджень, а також змазувати (тирувати) спеціальним складом для запобіган­ ня іржавінню. Мастильні матеріали, що застосовують для тару­ вання тросів, не повинні містити кислот, лугів та інших отрут­ них компонентів.

245

По закінченні робіт сталеві троси намотуються на в'юшки відповідних діаметрів і зачохляються.

Через певні проміжки часу експлуатації рослинні троси і троси з синтетичних матеріалів повинні оглядатися з метою ви­ явлення зносу, розриву, перетирання, зсуву волокон чи прядок, зміни кольору та інших дефектів. Не допускається зберігання рослинних тросів у мокрому виді. Для сушіння тросів їх необ­ хідно підвішувати чи розкладати шлагами на грати в сухих міс­ цях. Слід оберігати троси від контакту з піском, гравієм, не до­ пускати по можливості протаскування їх по ґрунту. Сплесінь огону повинна мати довжину не менше трьох пробивань. Кінці кожного пасма повинні бути надійно забиті. Для виготовлення рятувальних засобів рекомендується використовувати тільки рослинні троси.

Рослинні канати дозволяється пропускати через блоки з жо­ лобами шириною, що дорівнює діаметру каната. Діаметр шківів повинен бути не менше шестиразового діаметра каната.

Експлуатація синтетичних канатів вітчизняного виробницт­ ва здійснюється на підставі Інструкції з експлуатації синтетич­ них канатів, техніки безпеки при роботі з ними на суднах морсь­ кого флоту (РТМ 31.8007-86).

При роботі з тросами з синтетичних матеріалів (капрон, по­ ліпропілен, нейлон) треба враховувати їхні особливі властивості та виконувати такі основні правила та інструкції:

■забороняється одержувати на судна і використовувати троси, що не мають сертифікатів і не пройшли антиста­ тичної обробки, а також застосовувати для роботи троси, шестиразовий діаметр яких більше діаметра барабана швартовного механізму; треба періодично змінювати мі­ сцями ходові кінці тросів, вибирати чи потравлювати їх для того, щоб ділянки посиленого тертя не приходилися на те саме місце;

■при кріпленні тросів із синтетичних матеріалів на кнехти слід накладати не менше 6...8 шлагів;

■не можна працювати з синтетичними тросами на швар­ товних барабанах, що мають вельпси (подовжні ребра), а також пропускати їх через один клюз разом із сталевими тросами і накладати на одні кнехти;

246

■не можна пропуска™ троси в блоці, якщо діаметр шківа блоку менше 6...8 діаметрів троса, а ширина шківа пере­ вищує діаметр троса менше, ніж на 25 %.

Треба пам'ятати про небезпеку, що виникає при розриві син­ тетичного троса, обумовленому його підвищеною еластичніс­ тю, а також відсутністю попереджувальних ознак перед розри­ вом. Необхідно уникати операцій, при яких пасма троса можуть нагріватися від тертя до часткового оплавлення, наприклад, при терті троса об сталевий трос чи комінгс люка. Щоб уникнути опіків, рекомендується уникати захоплення рукою троса, нагрі­ того від тертя, і не допускати, щоб трос вільно рухався в руках.

При такелажних роботах із тросами необхідно враховувати низький коефіцієнт тертя синтетичних матеріалів. Тому при за­ кладенні огонів синтетичних тросів рекомендується робити п'ять пробивань повними пасмами і одне пробивання — поло­ винними пасмами. При зрощуванні троса — не менш 4 проби­ вань з обох кінців троса.

Після роботи швартовні рослинні та синтетичні троси пови­ нні бути покладені в круглі бухти на дерев'яні ірати і, по мож­ ливості, зачохлені.

Ланцюгові стопори, що застосовуються для закріплення ста­ левих тросів, повинні складатися з відрізка коротколанкового ланцюга довжиною 2...4 м, калібром 10 мм. До ходового кінця стопора прикріплюється міцний рослинний кінець довжиною не менше 1,5 м. Інший кінець ланцюга кріпиться на палубі за рим або кнехт. Стопори для рослинних і синтетичних швартовних тросів повинні виготовлятися з рослинного троса вдвічі меншо­ го діаметра, ніж сам швартов.

Перед початком вантажних операцій знімні вантажозахватні пристрої (стропи, ланцюги, вантажні сітки тощо) повинні бути оглянуті керівником робіт.

Усі вантажозахватні пристрої в процесі експлуатації ма­ ють оглядатися один раз на місяць із занесенням результатів оглядів у журнал обліку. Вони повинні мати відповідні паспорти чи акти технічного огляду, бирки з вибитими на них номерами, вантажопідйомністю і датою випробування.

Знімні вантажозахватні пристрої після їх виготовлення і ре­ монту випробуються навантаженням, що в 1,25 рази перевищує

247

їхню номінальну вантажопідйомність. Мінімальний запас міц­ ності ланцюгів, застосовуваних для вантажних робіт, повинен бути не менше 5. Правила техніки безпеки забороняють корис­ туватися стропом, якщо він не пройшов технічного огляду і не оглянутий перед застосуванням керівником робіт; є 10 % дроти­ ків, що лопнули, на довжині 8 діаметрів; стропи зрощені будьяким способом; є вузли і калишки, корозія або деформації; від­ сутні бирки чи кільця з характеристикою стропа; ланцюгові стропи мають деформації, тріщини, погано зварені шви, розша­ рування або знос ланки ланцюга більше 10 % первісного діамет­ ра (калібру).

Троси, ланцюги, стропи, всі елементи вантажозахватних пристроїв і вантажопідйомних пристроїв, пошкоджені при екс­ плуатації, повинні бути негайно вилучені з ужитку. Забраковані й немарковані троси і пристосування не повинні знаходитися на робочих місцях разом зі справними.

3.7.4.,Безнека праці при якірних і швартовних операціях

Якірно-швартовні операції належать до числа небезпечних суднових робіт, тому бути присутніми у місцях їх проведення стороннім особам і членам екіпажів, що не приймають у них особистої участі, заборонено.

Перед початком якірно-швартовних операцій необхідно прибрати з палуби всі сторонні предмети. Безпечне проведення робіт багато в чому залежить від високої трудової дисципліни і злагодженої роботи екіпажу, тому в процесі роботи забороня­ ється навіть короткочасно відволікатися сторонніми справами і розмовами, залишати без нагляду органи управління нсавтоматизованих механізмів, що працюють.

Піёйом і віёёача якоря зёійснюються тільки за розпоряёженням капітана і по команді керівника якірно-швартовної групи. Перед початком робіт із віддачі й підйому якорів необ­ хідно переконатися у справності якірного пристрою, у відсутно­ сті людей в ланцюговому ящику і плавзасобів під носовим під­ зором. Якірний пристрій ретельно оглядають і готують до дії згідно з інструкцією.

248

Відповідальний за роботи на баку помічник капітана пови­ нен переконатися у надійності стопорів та у відсутності в клю­ зах сторонніх предметів. Перед віддачею гвинтових і ланцюго­ вих стопорів, а також роз’єднанням зірочки якірного механізму він повинен перевірити кріплення стрічкового гальма. Якщо пе­ редбачається віддача якоря з буєм, то буйреп розноситься шла­ гами за поручнями або витравлюється за борт, а сам буй вива­ люється за борт і кріпиться рослинною прихваткою на фальш­ борті або кіповій планці. Боцман, що керує судновим брашпи­ лем (шпилем), перед початком роботи обов’язково перевіряє дію механізмів на холостому ході, попередньо переконавшись в роз'єднанні ланцюгового барабана і механізму, після чого можна вважати, що якірний пристрій готовий до дії.

Віддача і підйом якоря здійснюються по команді з містка керівника робіт. Під час підйому або віддачі якоря не дозволя­ ється стояти поблизу якірного ланцюга, що рухається, а також на лінії його руху перед і за брашпилем (шпилем). Оператор (боцман) повинен надягти окуляри для захисту очей від попа­ дання бруду і часток іржі при витравлюванні якір-ланцюга.

Якщо судно стоїть біля причалу або на рейді, то якоря в клюзах забороняється залишати закріпленими тільки стрічкови­ ми гальмами — якір-ланцюги необхідно закріплювати додатко­ вими стопорними пристроями (гвинтовими стопорами).

Віёёача якоря на глибинах, що перевищують 50 м, може ви­ кликати небезпечні ёинамічні навантаження на якір-ланцюг і навіть втрату якоря. Тому в таких випадках якір потрібно стравлювати за допомогою брашпиля (шпиля) і віддавати гальма тоді, коли до грунту залишиться не більше ЗО м. Усі роботи з очищення й укладання якір-ланцюга повинні здійснюватися за допомогою спеціальних гаків — абгалдирів. При роботах у лан­ цюговому ящику для освітлення дозволяється використовувати світильники і переносні ліхтарі вибухобезпечної конструкції.

На суднах, що перевозять нафтопродукти першого розряду, для виключення іскроутворення від тертя й ударів ланцюгів об стопори, зірочки брашпиля і клюзи якір-ланцюга необхідно ряс­ но зрошувати забортною водою.

Заходи безпеки при завезенні якорів на шлюпках чи катерах мало відрізняються від аналогічних робіт зі швартовними тросами.

249