Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)

Для ручного електроінструмента рекомендується застосову­ вати захисний вимикаючий пристрій, що забезпечує автоматич­ не його відключення при виникненні небезпеки ураження лю­ дини електрострумом. Дозволяється також застосовувати в будь-яких приміщеннях електроінструмент напругою 42 В і ви­ ще з подвійною ізоляцією та живленням через розділовий трансформатор і з захисним вимикаючим пристроєм.

Перед початком роботи з електроінструментом повинні бути перевірені: справність заземлювального проводу, стан перенос­ них проводів.

При виявленні ушкоджень ізоляції, а також інших несправ­ ностей робота з електроінструментами чи переносними світиль­ никами повинна бути негайно припинена.

Перед включенням в електромережу електроінструмента або світильника необхідно їхні проводи чи кабелі по можливості підвішувати. При цьому для збереження ізоляції треба уникати безпосередніх контактів проводів із гострими металевими края­ ми, з гарячими, вологими і замасленими поверхнями.

Забороняється працювати інструментом із погано закріпле­ ними свердлами, притискати електроінструмент чи світильник до тіла, а також обробляти деталі, тримаючи їх у висячому по­ ложенні. При раптовому зникненні живлення в електромережі, виявленні несправності інструмента, при перерві в роботі, перед зміною свердла, видаленням стружки та ін. інструмент має бути від’єднаний від мережі.

Робота з електроінструментом повинна проводитися з вико­ ристанням діелектричних захисних засобів (рукавичок, калош, килимків). У випадку відсутності на зачисних, шліфувальних, заточувальних інструментах захисних екранів з оргскла необ­ хідно при роботі користуватися окулярами для захисту очей.

Членам екіпажу, що використовують електроінструмент, не дозволяється передавати його іншим особам, розбирати і робити самостійно ремонт, утримувати електроінструмент за провід, вносити всередину барабанів котлів і металевих резервуарів пе­ реносні трансформатори і перетворювачі частоти струму.

У суднових приміщеннях із підвищеною електронебезпечністю забороняється застосування переносних електросвітильни­ ків напругою понад 12 В змінного струму і 24 В постійного

230

струму, а в інших приміщеннях — вище 42 В змінного і постій­ ного струму.

У вибухонебезпечних приміщеннях (недегазовані танки, ци­ стерни, акумуляторні приміщення тощо) допускається засто­ сування тільки переносних акумуляторних вибухозахищених лі­ хтарів.

В усіх ланцюгах суднового освітлення повинні застосовува­ тися двополюсні вимикачі, лише для ланцюгів освітлення з без­ печною напругою допускається використання однополюсних вимикачів.

Корпуси суднових переносних низьковольтних світильників виготовляються з вогнестійких і вологостійких матеріалів із ви­ соким електричним опором. Запобіжні сітки укріплюються на ізолюючій рукоятці лампи таким чином, щоб зняти їх без спеці­ ального пристосування було неможливо.

Передбачено спеціальний захист (манжети, гнучкі оболонки, сальники та ін.) струмопровідних проводів від зламу, перети­ рання і висмикування з корпуса лампи.

Відповідно до вимог Регістра, для підвищення надійності роботи світильників, що використовуються у житлових примі­ щеннях, у машинному відділенні, на містку тощо, вони повинні одержувати живлення по двох незалежних фідерах з таким роз­ рахунком, щоб у випадку виходу з ладу одного з фідерів забез­ печувалася нормальна і рівномірна освітленість об’єктів.

У штепсельних розеток з номінальним струмом вище 10 А повинні бути передбачені вбудовані вимикачі. Необхідно забез­ печувати у таких розеток блокування, що виключає можливість приєднання чи витягування вилки, якщо вимикач розетки зна­ ходиться в положенні «УВІМКНЕНО».

Номінальний струм плавких вставок запобіжників на освіт­ лювальних щитках повинен відповідати перетину проводів і ре­ жиму навантаження.

Електротехнічний персонал перед виходом судна в рейс зо­ бов'язаний перевірити справність сигнально-відмітних ліхтарів, світильників аварійного освітлення і відповідність їх вимогам нормативної документації. Два рази на місяць електротехнічний персонал зобов’язаний перевірити справність мереж аварійного освітлення і їхніх акумуляторних батарей. Справність перенос-

23 і

них акумуляторних вибухобезпечних ліхтарів необхідно переві­ ряти щодня і перед кожним вживанням.

Для освітлення суднових вантажних трюмів допускається за­ стосування люстр напругою 110 і 220 В постійного і 127 і 220 В змінного струму. Переносити і закріплювати освітлювальні люстри дозволяється тільки при виключеному електроживленні.

Відповідно до правил технічної експлуатації суднового еле­ ктроустаткування, судновий електротехнічний персонал у по­ рядку поточного обслуговування зобов’язаний регулярно огля­ дати освітлювальні пристрої і стежити за тим, щоб у світильни­ ках були лампи номінальної потужності, передбаченої техніч­ ною документацією.

Підключення суднової електромережі до берегової здійсню­ ється портовим електротехнічним персоналом тільки при наяв­ ності на березі стовпчика електроживлення і штатного судново­ го кабелю.

3.6.6. Безпека праці при експлуатації акумуляторів

Акумуляторні батареї широко застосовуються на суднах як джерела електричної енергії для живлення ланцюгів аварійного і переносного освітлення, пожежної та авральної сигналізації то­ що. Експлуатація акумуляторів належить до небезпечних і шкі­ дливих робіт. У зв'язку з цим акумуляторні батареї розташову­ ються на судні у спеціально відведених приміщеннях, що мають притічно-витяжну вентиляцію. Вентилювання цих приміщень має обов'язково здійснюватися під час зарядки акумуляторів.

При зупинці вентилятора зарядка акумуляторів повинна бути припинена. Правила Регістра вимагають наявності автоматично­ го блокування роботи зарядного пристрою при припиненні ро­ боти вентилятора акумуляторного приміщення.

При зарядці акумуляторів виділяються вибухонебезпечні га­ зи (пари сірчаної кислоти, сірководень, окис свинцю, водень). Тому все електроустаткування акумуляторних приміщень пови­ нне мати вибухобезпечне виконання, а застосування відкритого вогню і паління навіть поблизу цих приміщень категорично за­ бороняється.

232

Щоб уникнути отруєнь, забороняється в акумуляторних приміщеннях приймати їжу і питну воду. Приміщення повинно бути закрито на замок. Ключ від замка видається особам елект­ ротехнічного персоналу, що мають спеціальну підготовку з екс­ плуатації акумуляторних установок і знають правила долікар­ ської допомоги при травмах в результаті дії кислоти, лугу, окису свинцю і електричного струму. Усі роботи з кислотою і лугом повинні виконуватися у кислотостійких костюмах і взутгі. Пра­ цюючі повинні мати також гумові фартухи, захисні окуляри, гумові чоботи і рукавички, причому штани не можна заправляти в чоботи.

Кислоту і луг звичайно зберігають в окремому приміщенні у скляних суліях. Переносити сулії рекомендується за допомогою спеціальних нош, що виключають можливість ушкодження сулій при перенесенні.

При готуванні кислотного електроліту кислоту необхідно повільно вливати в судину з дистильованою водою, постійно пе­ ремішуючи розчин скляною чи ебонітовою паличкою; забороня­ ється вливати воду в кислоту щоб уникнути її розбризкування. Слід застосовувати керамічний або ебонітовий посуд. Сталевим і мідним посудом при виготовленні електроліту користуватися забороняється.

При готуванні лузаного електроліту розчиняти луг рекоме­ ндується в сталевому або чавунному посуді. Скляний посуд при сильному розігріві розчину може луснути. При розчиненні лугу забороняється користуватися оцинкованим, лудженим, алюміні­ євим, мідним, керамічним, емальованим і свинцевим посудом, а також посудом, що застосовувався при виготовленні електролі­ ту для кислотних акумуляторів.

При роботах з кислотами і лугами необхідно дотримуватися обережності у зв’язку з тим, що при попаданні на шкіру вони можуть викликати тяжкі опіки, а при проникненні в дихальні шляхи — ураження слизової оболонки та отруєння організму. Сірчана кислота й електроліт, що потрапили на шкіру чи одяг, змиваються великою кількістю води, а потім нейтралізуються 5 %-им розчином соди у воді.

При попаданні лугу на шкіру або в очі необхідно негайно промити уражену ділянку великою кількістю води, розчином

233

борної кислоти (10% -им для шкіри і 2 %-им для очей), після чого звернутися до лікаря. Тверді луги зберігаються в герметич­ но закритих металевих банках, а рідкі — у скляних суліях, вмі­ щених у дерев'яні шухляди. При розкритті упакування з твердим лугом, а також при подрібненні його шматків треба виявляти обережність. Цю операцію проводять із застосуванням спеціа­ льних совків і мішковини для запобігання попадання лугу на відкриті ділянки тіла працюючих.

При роботі в акумуляторних приміщеннях не можна торка­ тися голими руками до акумуляторів, лужного і кислотного по­ суду.

Розлиті розчини треба збирати за допомогою гумових груш, а залишки засипати дерев'яними стружками чи тирсою, потім змітати спеціальною щіткою. Місце, де розлита кислота чи еле­ ктроліт, після збору рідини протирається дрантям, змоченим 10%-им розчином нашатирного спирту, кальцинованої соди або водою.

Монтажні й демонтажні роботи можна проводити в аку­ муляторних приміщеннях тільки при відключеній батареї. Ко­ ристуватися металевим інструментом треба з великою обереж­ ністю, тому що металеві предмети (гайковий ключ та ін.) мо­ жуть викликати коротке замикання і появу іскри, а це може при­ вести до вибуху і пожежі.

За ЗО хвилин до початку зарядки акумуляторів необхідно увімкнути вентиляцію, переконатися у справності світильників, надійності кріплень затисків на клемах, міцності міжелементних з'єднань, а також у справності вентильних пробок. Відключати вентиляцію можна не раніше ніж через 1,5 години після закін­ чення зарядки.

По закінченні робіт в акумуляторному приміщенні необхід­ но здійснити прибирання, видалити з посуду та інструментів усі сліди кислот і лугів, перемінити спецодяг і прийняти душ.

3.6.7. Захист від атмосферної і статичної електрики

Розряди атмосферної і статичної електрики можуть стати причиною ураження людей струмом, виникнення пожеж і вибу­ хів. Прийнято вважати, що поверхня Земної кулі заряджена не­

234

гативно відносно позитивно зарядженої іоносфери. Таким чи­ ном, у магнітному полі, що створилося, безупинне переміщення позитивних струмів у землю і протилежний йому рух негатив­ них струмів від землі відіграє істотну роль в утворенні зарядів у грозових хмарах.

У міру накопичення електричних зарядів у хмарі, напруже­ ність електричного поля, а відповідно і різниця потенціалів між землею і хмарою збільшуються. Настає момент, коли внаслідок високої іонізації повітря різниця потенціалів між земною повер­ хнею і хмарою перевищить електричну міцність шару атмосфе­ ри. У результаті відбувається миттєвий електричний розряд, ка­ нал якого і видно нам у вигляді блискавки. У грозовому розряді міститься колосальна потужність електроенергії.

У каналі блискавки виникає температура понад 20000 °С. Грозові розряди, потрапляючи в наземні об'єкти, викликають пожежі та вибухи. Люди, що знаходяться всередині чи поблизу цих об'єктів, отримують ураження електрострумом і травми від пожеж.

Особливо небезпечні з точки зору ураження блискавкою о б ’є к т и , що з н а ч н о п і д н і м а ю т ь с я н а д з е м н о ю п о в е р х н е ю (щогли, надбудови суден, труби заводів, висотні будинки). У цих місцях різко зростає напруженість електрично­ го поля, що і сприяє виникненню сприятливих умов для розря­ ду. Струми атмосферної електрики завжди обирають до землі шлях найменшого опору. Ця обставина використовується для створення заздалегідь запрограмованого шляху розряду блиска­ вки в землю через металеві щогли, підняті над об’єктом, що за­ хищається. Т а к і п р и с т р о ї н а з в а л и б л и с к а в к о в і ­ д в о д а м и .

Грозові розряди можуть вражати наземні об'єкти прямими ударами блискавки, руйнуючи їх (первинний вплив), а також впливати у вигляді електричної індукції (вторинний вплив) без прямого контакту з каналом блискавки. Електромагнітна індук­ ція супроводжується виникненням у просторі змінного в часі магнітного поля. Це магнітне поле індукує у замкнутих конту­ рах, утворених металевими конструкціями (електропроводка, трубопроводи тощо), електричні струми, що викликають їхнє нагрівання.

235

Особливу небезпеку створювати являти електрорушійну си­ лу, що виникає в незамкнених і незаземлених контурах суден, що перевозять нафтопродукти та інші небезпечні вантажі. Мож­ ливе іскріння може стати причиною вибухів і пожеж на суднах.

Для захисту від можливого іскріння при електричній індук­ ції рекомендують ряд конструктивних заходів: з’єднання мета­ левими перемичками паралельно прокладених кабелів і труб, заземлення оболонок кабелів і трубопроводів у місцях вводу їх у будинки тощо.

Для захисту наземних об’єктів від руйнування і пожеж, що викликані блискавкою, здійснюється комплекс захисних заходів, що називають захистом від блискавки. Основний елемент захис­ ту від блискавки — система блискавковідводів, які, в залежно­ сті від виду блискавкоприймача, поділяються на стрижневі, тросові й сітчасті. Складові частини блискавковідводу: блискавкоприймач, власне блискавковідвід і заземлювач. Усі ці час­ тини — металеві. Призначення блискавкоприймача — сприйма­ ти грозовий розряд. Блискавковідвід (чи струмовідвід) з’єднує блискавкоприймач із заземлювачем і призначений для відведен­ ня струму блискавки з блискавкоприймача в заземлювач. Зазем­ лювач забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

Найбільш простою і надійною системою блискавкозахисту є стрижнева, що складається з металевих, добре заземлених стрижнів, які прикріплено до щогл чи опор.

Суднові блискавкозахисні пристрої в принципі не відрізня­ ються від берегових. Кожна щогла на судні забезпечується бли­ скавковідводом. Об’єкт вважається захищеним від прямих уда­ рів блискавки, якщо зона захисту, утворена блискавковідводом, охоплює всі його конструктивні елементи.

Зоною захисту називають простір, утворений навколо кож­ ного блискавковідводу, імовірність влучення блискавки в який практично дорівнює нулю.

Суднові радіоантени, як правило, знаходяться в зоні захисту стрижневих блискавковідводів, прикріплених до щогл. Однак, незважаючи на це, під час грози необхідно вжити всіх запобіж­ них заходів для захисту радіоапаратури й обслуговуючого її пе­ рсоналу від грозових розрядів. Справа в тому, що при прямому влученні блискавки в радіоантену в ній може індукуватися е.р.с.

236

небезпечного для людей і устаткування рівня. Тому під час грози необхідно припинити роботу радіовузла і заземлити антени.

Статична електрика. Багато виробничих процесів на флоті супроводжуються явищем статичної електризації. Заряди стати­ чної електрики утворюються при терті двох діелектриків один по одному або діелектрика об метал.

У зв'язку з широким застосуванням у сучасному суднобуду­ ванні пластмас та інших полімерних матеріалів для виготовлення арматури й елементів оздоблення суднових приміщень заряди ста­ тичної електрики на суднах стали сягати небезпечних величин.

Виникнення статичної електрики звичайно зв'язано з рухом газів, пари, пилу по вентиляційних каналах, вогненебезпечних рідин по трубопроводах, при терті твердих речовин. При цьому різниця потенціалів статичної електрики може сягати 20...50 кВ. Небезпечність цього явища очевидна, якщо взяти до уваги, що при різниці потенціалів у 3 кВ, іскровий електростатичний роз­ ряд може запалити більшість пальних газів, а при 5 кВ — велику частину пального пилу. Таким чином, під час перевезення не­ безпечних вантажів статична електрика може стати причиною пожежі чи навіть загибелі судна.

Можливість електризації до високих потенціалів залежить від електропровідності речовин, їхнього хімічного складу, стану навколишнього середовища, швидкості відносного переміщення

з'явитися при тривалому ходінні людини в суху погоду в гумо­ вому взутті по бетону, асфальту, по підлозі з синтетичним по­ криттям. Електризація тіла людини відбувається також у процесі носіння нею одягу з синтетичних матеріалів (капрон, ацетатний шовк, нейлон та ін.), що міцно ввійшли в побут сучасних людей.

Біологічний вплив статичної електрики на людину ще до кі­ нця не вивчено. Визначено приблизну норму припустимої (не­ шкідливої) напруженості електричного поля, створюваного еле­ ктростатичним зарядом. Відповідно до Санітарних правил, на­ пруженість поля статичної електрики, генерованого на поверхні полімерного матеріалу, з яким контактує людина, не повинна перевищувати 200 В/см.

237

На суднах вплив статичної електрики на людину виражаєть­ ся в пригнобленому стані її психіки, зниженні працездатності, а також у неприємних, больових відчуттях від електричних роз­ рядів при торканні поверхонь, оброблених пластиками. Відомі випадки пожеж, що виникли від іскрових розрядів при дотику наелектризованого тіла людини до пожеженебезпечного об'єкта.

Для боротьби зі статичною електрикою розроблено ком­ плекс конструктивних, організаційних і технологічних заходів, що одержали відображення в Правилах по захисту від статичної електрики на морських суднах. Правилами, зокрема, заборонено використання на суднах, що перевозять небезпечні вантажі (та­ нкерах, газовозах), постільної білизни, занавісок, килимків та інших предметів з синтетичних тканин. Членам екіпажів таких суден не рекомендується носити в рейсах білизну й одяг із шту­ чного волокна. Перед швартуванням синтетичні швартовні ка­ нати рекомендується змочувати забортною водою для зни­ ження імовірності утворення електростатичних зарядів.

Одним з основних видів захисту від статичної електрики є заземлення. Необхідно заземлювати всі ізольовані частини уста­ ткування, у тому числі шланги і трубопроводи, призначені для прийому і зливу вогненебезпечних рідин, а також ємності для збереження і перевезення зріджених газів та інших небезпечних вантажів. Як конструктивні заходи на танкерах передбачено пристрої для приєднання металевих заземлювачів до наконеч­ ників прийомних шлангів.

Також практикується застосування спеціальних насадок на наливний патрубок чи збільшення його діаметра, створення у вантажних танках інертного середовища.

Спеціальні шини, прокладені вздовж шлангів, повинні бути надійно з’єднані між собою і з корпусом судна. Не допускається наявність будь-яких предметів, що плавають, на поверхні пожеженебезпечних рідин. Поплавкові вимірювачі рівнів рідини не­ обхідно кріпити таким чином, щоб виключити можливість від­ риву їх і удару в стінки цистерни, щоб уникнути іскрового роз­ ряду. Подачу вогненебезпечних рідин необхідно здійснювати плавно, без розбризкування і таким чином, щоб виключити утворення вільно падаючого струменя. Тому зливальна труба повинна досягати дна прийомного резервуара, а струмінь пови­

238

нен бути спрямований вздовж його стінок. Не рекомендується робити відбір проб рідини на аналіз під час наливу і зливу. Це можна робити тільки тоді, коли рідина заспокоїться і її поверхня буде рівною.

Установлено, що статична електризація діелектриків може бути зменшена й усунута за рахунок збільшення їхньої поверхне­ вої провідності. Поверхневу провідність можна збільшити під­ вищенням відносної вологості повітря і застосуванням антиста­ тичних присадок до пластмас.

Підвищена вологість повітря в приміщенні (70 % і вище) сприяє різкому збільшенню провідності предметів. У таких умо­ вах електричні заряди в міру їхнього утворення стікають із по­ верхні полімерних матеріалів і нейтралізуються. При досягненні відносної вологості повітря 90 % заряди статичної електрики практично зникають.

Зниження імовірності нагромадження електростатичних за­ рядів досягається також створенням тимчасової чи постійної поверхневої плівки з речовин, що мають високу електричну про­ відність (антистатиків). Застосування напівпровідникових ке­ рамічних покрить, а також нанесення на поверхні деталей по­ крить з окислу олова, хлориду олова та інших речовин сприяє підвищенню електричної провідності матеріалів і усуненню мо­ жливості статичної електризації.

Крім того, зменшення швидкості руху рідин чи газів, а та­ кож іонізація повітря чи середовища, запобігають досягненню електростатичним потенціалом небезпечного рівня. Повітря можна іонізувати за допомогою радіоактивного випромінюван­ ня.

Однак слід враховувати, що зменшення швидкості руху рі­ дини може привести до зниження інтенсивності наливу і збіль­ шення часу вантажних операцій на танкерах.

Тому як технологічний захід, що багато в чому вирішує проблему електростатичної безпеки танкерів у процесі вантаж­ них операцій і знижує обмеження по швидкості наливу, є засто­ сування антистатичних присадок до нафтопродуктів.

ЦНДІМФ розроблена антистатична присадка «Сигбол». До­ давання 5 грамів присадки на 1 т нафтопродукту підвищує його об'ємну електропровідність до безпечної величини.

239