Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)
.pdfУ рефрижераторному машинному приміщенні на видному місці повинні бути вивішені виписки основних положень з ін струкцій з техніки безпеки при експлуатації розміщених у при міщенні машин і апаратів, а також принципові схеми трубопро водів установки, правила надання першої допомоги при ура женні холодоагентом і медична аптечка. При розміщенні холо дильного устаткування поза спеціально виділеними приміщен нями ці документи повинні бути вивішені поблизу установок.
В опломбованих шафах біля входу в рефрижераторне ма шинне відділення (РМВ) або поблизу компресорів (якщо уста новка розташована в МКВ) повинні зберігатися комплекти гу мових рукавичок, захисних окулярів та ізолюючих протигазів з примусовою подачею повітря по числу членів вахти в МКВ. Аміачні установки повинні бути оснащені спеціальними фільт руючими протигазами і газонепроникними костюмами по числу працюючих.
Під час ремонту фреонових систем, а також внутрішнього огляду циліндра, картера, масловідділювача та інших частин машин не можна користуватися відкритим вогнем, палити, а також використовувати предмети, нагріті до температури понад 473 К (200 °С), тому що в цих умовах при розкладанні фреону може утворитися токсичний газ фосген.
Перед кожним входом у РМВ потрібно переконатися у від сутності там небезпечного скупчення газів. Наявність хладону (фреону) у повітрі виявляється за допомогою галоїдної лампи чи електронних шукачів течі.
Щоб уникнути травмування очей, не можна наближати об личчя до можливих місць витоку хладону.
У випадку виявлення парів хладону у повітрі РМВ слід не гайно вийти з приміщення і щільно закрити за собою двері, по тім включити аварійну витяжну вентиляцію і доповісти вахто вому механіку про те, що трапилося. Надягнувши протигаз і за лишивши в дверях спостерігача, слід увійти в приміщення, зу пинити компресорні машини і перекрити клапани в системі хла дону. Після з'ясування причини витоку хладону треба вжити всі можливі в умовах судна заходи для ліквідації аварії.
У холодильних установках із безпосереднім випарюванням
можливі витоки хладону в охолоджуваних приміщеннях, де
300
установлені випарники, тому заходити в холодильні камери і рефрижераторні трюми суден, обладнаних такими установками, дозволяється тільки при наявності спостерігача, який повинен залишатися зовні й мати кисневий апарат для надання допомоги.
Особи, що обслуговують холодильні камери, повинні вміти відкривати двері холодильної камери зсередини в темряві й по давати сигнал тривоги, якщо вони раптово опиняться замкнени ми у камері.
Усі холодильні камери повинні бути обладнані сигналізаці єю на випадок мимовільного закриття дверей. Охолодні батареї рефрижераторних трюмів слід оберігати від ударів і утримувати в справності їхнє огородження. Необхідно, щоб батареї відтава ли у природних умовах при виключених агрегатах. Видалення снігової «шуби» з охолодних поверхонь батарей здійснюється парами хладону, теплим розсолом, гарячою прісною водою, еле ктрогрілками, місцевим чи повним обігрівом камери. З появою перших слідів відтавання необхідно очищати сніг із труб за до помогою твердої мітли. Видаляти снігову «шубу» механічним зіскоблюванням і ударами категорично забороняється.
Під час огляду, регулювання і ремонту діючого холодильно го устаткування необхідно користуватися захисними окулярами і гумовими рукавичками. Якщо потрібно провести роботи з під тягування болтів фланцевих з'єднань, клапанів, штуцерів, заміну сальникової набивки, необхідно попередньо відкачати з ушко дженої ділянки хладон і відключити механізм чи трубопровід від іншої системи.
Для освітлення внутрішніх частин холодильних машин до зволяється застосовувати переносні лампи напругою не вище 12 В, а також кишенькові чи акумуляторні ліхтарі.
Балони з різними речовинами, що мають відповідний колір, написи, маркірування, зберігаються на суднах у роздільних доб ре вентильованих і захищених від вогню приміщеннях. Заборо няється зберігати в одному місці балони з різними газами.
Поводитися з балонами слід обережно. Балони із запасами хладону повинні зберігатися у вогнестійких ізольованих, добре вентильованих коморах з температурою повітря не вище 308 К (35 °С). їх необхідно надійно закріпити, щоб виключити можли вість падіння чи зрушення. Порожні балони по можливості
301
потрібно зберігати окремо від заповнених або добре ізолювати один від одного. Не можна балони струшувати чи кидати. Пере носити їх необхідно вдвох на носилках, міцно закріпивши і на вернувши на клапани сталеві ковпаки.
Забороняється визначати місця пропуску газів «по запаху», а також застосовувати сірчаний шнур для визначення місць вито ку парів аміаку.
Роботи із застосуванням галоїдної лампи й електронного шукача течі допускається проводити під відповідальність стар шого механіка. До початку робіт необхідно ретельно провенти лювати приміщення і виконати вимоги правил пожежної безпе ки при проведенні вогневих робіт на морських суднах.
Справність запобіжних клапанів апаратів і судин, що знахо дяться під тиском, необхідно перевіряти продувкою не рідше одного разу на рік із складанням відповідного акта. Клапани по винні бути випробувані на встановлений для них тиск і оплом бовані виготовлювачем або механіком.
З особливою обережністю необхідно заповнювати систему хладоном. Приєднувати до системи холодильної установки для її заповнення можна тільки ті балони, в яких міститься потрібний холодоагент. Помилкове приєднання до холодильної установки балона з киснем чи яким-небудь іншим горючим газом може привести до вибуху.
Не можна починати роботи з підзарядки системи фреоном до з’ясування й усунення причин його витоку.
Заряджаючи холодильну установку хладоном, необхідно уважно стежити за тим, щоб штуцер балона був повернений у протилежний бік від людини.
З метою прискорення заповнення систем хладоном допуска ється підігрів балона теплою водою. Використання джерел від критого вогню забороняється. Не дозволяється також підігрів балонів при відсмоктуванні залишків фреону. Під час роботи з фреоном необхідно надягати окуляри, а при роботах з розсола ми — окуляри, гумові рукавички і фартухи. При роботі в охоло джених приміщеннях (рефрижераторних трюмах і камерах), щоб уникнути простудних захворювань, слід тепло одягатися.
Забороняється робота компресора з різкими змінами тиску хладону в картері, з несправними пристроями для повернення і
302
регенерації масла, тиском масла вище норм, рекомендованих ін струкціями з експлуатації, підвищеними зазорами між деталями, з несправною системою підігріву масла в картері компресора.
Щоб уникнути аварії, не дозволяється переповнювати сис тему хладоном і здійснювати роботу компресора на «вологому» режимі, що характеризується специфічним звуком, що «чавкає» при всмоктуванні, утворенням інею на компресорі, різким зни женням температури нагнітальної труби, гідравлічними ударами в компресорі. З появою ознак «вологого» ходу слід прикрити запірні всмоктувальні вентилі, регулювальний вентиль, а якщо стукіт продовжується — зупинити компресор.
Періодичний огляд і контроль устаткування холодильної установки здійснюється регулярно незалежно від появи неспра вностей. Порядок профілактичних оглядів і контролю викладе ний у суднових інструкціях.
Безпечна експлуатація іншого допоміжного устаткування.
Суднові допоміжнії механізми і пристрої відіграють виріша льну роль у забезпеченні надійної роботи енергетичної установ ки, а також безпечної експлуатації судна в цілому.
У процесі експлуатації допоміжних механізмів і пристроїв для забезпечення безпеки праці необхідно керуватися загальни ми рекомендаціями для цієї групи суднового устаткування, що забороняють вводити в дію механізми при наявності несправно стей; зазорів у з’єднаннях деталей, які перевищують гранично допустимі в експлуатації; застосовувати мастильні матеріали, що не відповідають заводським характеристикам; робити на хо ду механізму обтискання сальникових втулок; вимірювати зазо ри, вибирати слабину в з’єднуваних деталях; наносити удари (навіть легкі) по трубопроводах, арматурі, що знаходяться під тиском.
Як конструктивні елементи суднових систем використову ються насоси, вентилятори, компресори, запірно-регулювальна арматура тощо. Найбільш великою групою допоміжних механі змів є насоси, за допомогою яких здійснюється перекачування по трубопроводах різних рідин і сумішей. Головним приводом насосів є електродвигун, на парових суднах застосовуються па рові двигуни; рідше як приводи використовуються дизелі.
303
Питання безпечного обслуговування електродвигунів, дизе лів і турбін були розглянуті вище. Послідовність операцій, по рядок підготовки до роботи, пуску і зупинки парових машин, використовуваних як привод допоміжних механізмів мало відрі зняються від правил обслуговування парових турбін. Насоси повинні використовуватися для перекачування тільки тих видів рідин, що передбачені заводськими інструкціями. П о р ш н е в і н а с о с и о б ’є м н о ї д і ї завдяки ряду позитивних якостей (простота конструкції, надійність, високий ККД) знайшли ши роке застосування в суднових системах.
П е р е д п у с к о м н а с о с а необхідно переконатися, що обслуговувані ємності підготовлені до прийому перекачуваної рідини і що забезпечено її безперешкодне надходження до при йомного патрубка всмоктувального трубопроводу. Не рідше од ного разу на місяць слід перевіряти роботу запобіжного (пропу скного) клапана, установленого на нагнітальній порожнині на соса.
Перед пуском паровий прямодіючий насос слід ретельно оглянути, відкрити клапан відпрацьованої пари, крани проду вання циліндрів і золотникових коробок, потім на нагнітальному і всмоктувальному трубопроводах. Паровий привод насосів по винен бути прогрітий і продутий. Продування вважається закін ченим, якщо циліндр нагрітий і з кранів продування йде суха пара. Прискорювати підготовку до пуску за рахунок скорочення часу прогрівання забороняється.
З метою забезпечення безпеки праці забороняється ударяти по штоках чи муфтах металевими предметами для пуску в хід парового прямодіючого насоса, а також приводити насос у рух вручну (за допомогою ломиків та інших важелів) при незакри тому клапані свіжої пари, а також стояти проти продувних кра нів під час продування парового привода.
Регулювання продуктивності й напору повинне здійснюва тися по можливості зміною числа подвійних ходів. Н а с о с п о в и н е н б у т и н е г а й н о з у п и н е н и й з п о я в о ю в і б р а ц і ї , ш у м і в і с т у к і в , у випадку різкого підви щення чи падіння тиску у нагнітальному трубопроводі, нагрі вання якої-небудь деталі, а також при виявленні несправності в роботі приводного двигуна. З появою несправності в роботі сис
304
теми, що обслуговується насосом, чи в самому насосі повинні бути вжиті заходи для її усунення.
При зупинці насоса необхідно виключити приводний дви гун, закрити клапани на нагнітальному і всмоктувальному тру бопроводах, обтерти й оглянути насос.
При підготовці до пуску електроприводного поршневого на соса необхідно переконатися у надходженні масла до місць його підведення, відкрити клапани на нагнітальному і всмоктуваль ному трубопроводах, перевірити стан приводного з’єднання і наявність захисного огородження. Пустити в хід електродвигун.
При підготовці до пуску плунжерних насосів, що працюють у гідравлічних системах, необхідно перевірити рівень масла в компенсаційному баці, переконатися у відсутності повітря в си стемі та пропуску масла. При роботі насосів споживана потуж ність, контрольована амперметром, і тиск у системі повинні зна ходитися у встановлених межах. Під час роботи насосів необ хідно стежити за наявністю повітря у повітряних ковпаках і кон тролювати наявність мащення тертьових деталей і температуру нагрівання.
Перед зупинкою парового насоса необхідно подати мащення в циліндри, закрити клапан свіжої пари, відкрити продування циліндрів; потім закрити клапан відпрацьованої пари; після остигання насоса закрити кран продування.
Для полегшення орієнтації обслуговуючого персоналу в сис темах уся запірно-регулююча арматура повинна бути оснащена зрозумілими покажчиками напрямків її відкривання і закривання. Ремонт і обтирання деталей насоса дозволяються тільки після від ключення приводного двигуна і повного виведення насоса з дії.
При обслуговуванні роторних насосів об'ємної дії (шесте ренні, гвинтові, лопатеві) необхідно виконувати рекомендації щодо забезпечення безпеки праці, розглянуті вище.
Відцентрові насоси, що відносяться до класу лопатевих, мають ряд істотних переваг перед поршневими. Більшість від центрових насосів працюють з гідравлічним підпором або за безпечені самовсмоктувальними пристроями. Насоси такого ти пу запускаються при закритому клапані на нагнітальному тру бопроводі. Перед пуском насоса необхідно здійснити ретельний огляд, переконатися у відсутності осьового зміщення ротора і
305
перевірити заправку і справність системи мащення. Забороня ється тривала робота насоса при закритому клінкеті, тому що це приводить до його перегріву. Якщо насос не має самовсмоктувального пристрою, то перед його пуском необхідно здійснюй заливку всмоктувального трубопроводу і порожнини робочого колеса. Заливання має супроводжуватися випуском повітря че рез повітряні крани. У самовсмоктувальному насосі необхідно перевірити гіідсосувальний пристрій і або включити його в дію, або підготувати до дії (залежно від типу і конструкції).
Регулювання подачі напору насоса перекриттям клапана на всмоктувальному трубопроводі не рекомендується, тому що це може привести до кавітаційних руйнувань робочої поверхні крилатки і зриву потоку.
У процесі роботи насоса необхідно контролювати показання КВП і лічильника частоти обертання. Значне коливання стрілки манометра на нагнітальному трубопроводі вказує на наявність у насосі повітря.
Різкі зміни в показаннях амперметра при показаннях мано метрів, що не змінюються, можуть свідчити про механічні не справності насоса — «заїдання» у підшипниках і ущільненнях коліс, сальниках, вакуумному пристрої. Помічені в процесі екс плуатації насосів відхилення повинні бути негайно усунуті.
При безпечному обслуговуванні вихрових насосів слід керу ватися вищевикладеними рекомендаціями, з тією лише різни цею, що запуск вихрового насоса мас здійснюватися при відкри тому нагнітальному клапані. При зупинці насоса слід закривати нагнітальний клапан, щоб уникнути спорожнення насоса і тру бопроводу.
При введенні в дію установки, що обслуговується пароструминним повітряним ежектором, спочатку пускається його остання ступінь. Надалі для створення більш глибокого вакууму включаються послідовно друга і перша стугііні. При наявності двох гіароструминних ежекторів, один з яких резервний, для прискорення створення розрідження можна включати в дію од ночасно (на паралельну роботу) обидва ежектори. Для забезпе чення безпечної і надійної роботи пароструминного ежектора необхідно вести спостереження за вакуумом, тиском пари, тем пературою охолодної води (конденсату), виходом повітря (гіа-
306
роповітряної суміші) з атмосферної труби, а також контролюва ти дію дренажної системи для видалення конденсату з охоло джувачів ежекторів.
Під час роботи водоструминного еэ/сектора необхідно вес ти спостереження за рівнем робочого тиску рідини, не допуска ючи підвищення протитиску (напору) вище зазначеного в ін струкції з експлуатації. При обслуговуванні переносних ежекто рів не можна допускати перегинів і заломів всмоктувальних і нагнітальних шлангів.
У процесі роботи інжектора необхідно вести спостережен ня за вістовою трубою. Якщо спостерігається велике пропус кання пари чи води, слід здійснити повторний пуск інжектора. При зриві роботи інжектора від перегріву необхідно припинити подачу пари до інжектора й остудити його. Температура живи льної води, подаваної до інжектора, не повинна перевищувати 70 °С.
При підготовці до дії і пуску поршневого повітряного комп ресора необхідно перевірити рівень масла в картері, подати воду на охолодження компресора і проміжних повітроохолоджувачів, відкрити крани продувки і запірний клапан повітроохолоджува ча. Забороняється запуск компресора при одночасно закритих клапанах продувки і запірному клапані повітроохолоджувача.
Після пуску приводного двигуна і досягнення номінальної частоти обертання необхідно закрити всі крани продувки. У процесі роботи компресора треба стежити за системами мащен ня й охолодження. Для мащення слід застосувати спеціальні компресорні мастила відповідно до інструкції з експлуатації. Продувати першу і другу ступіні стиску компресора необхідно після кожної години роботи, а в тропічних широтах — через кожні ЗО хвилин. Зміна тиску повітря після проміжних ступіней є наслідком несправності клапанів, про це свідчить нагрівання всмоктувального патрубка.
Надмірне надходження мастила в циліндри, погане охоло дження повітря і несвоєчасна продувка можуть приводити до утворення вибухонебезпечної суміші парів масла й повітря у трубопроводах та охолоднику повітря. Компресор слід негайно зупинити при різкому падінні тиску масла в циркуляційній сис темі, перегріві тертьових поверхонь деталей, підвищенні темпе
307
ратури вихідної охолодної води вище рекомендованої, підви щенні тиску стиснутого повітря понад припустимий, наявності сторонніх шумів і стуків. Після зупинки неавтоматизованого компресора слід закрити клапани системи охолодження і запір ний клапан охолодника повітря, відкрити клапани продування для стравлювання повітря з напірної магістралі й компресора.
П о р у ш е н н я і н с т р у к ц і й з е к с п л у а т а ц і ї к о м п р е с о р і в в и с о к о г о т и с к у є о с о б л и в о н е б е з п е ч н и м , тому що найменші несправності в їхній роботі можуть викликати вибух і руйнування суднових конструкцій.
Обслуговування. сепараторів повинне проводитися відповід но до заводської інструкції. Не рідше одного разу на рік слід проводити дефектоскопію їхніх конструктивних елементів. Пуск сепаратора при неочищеному барабані забороняється. Перед його пуском необхідно перевірити рівень масла в картері, звіль нити гальмо барабана і стопорні гвинти сепаратора, підготувати системи, підігрівники масла та автономні насоси. Якщо сепара тор зібраний на очищення від води (пурифікацію), то для ство рення водяного затвора треба залити барабан водою, потім від крити клапан на трубопроводі випуску чистого масла (чи пали ва), включити електромотор сепаратора. Після набору бараба ном сепаратора повної частоти обертання подати масло (паливо) на сепарацію і відкрити клапан для спуска води. У процесі робо ти необхідно стежити за показаннями КВП, а також постійно контролювати вібрацію сепаратора. Справний сепаратор працює з м'яким монотонним шумом, без струсів. Якщо в процесі робо ти сепаратора будуть помічені вібрація і сторонній шум, його необхідно негайно зупинити.
Після вимикання сепаратора до повної зупинки його бара бана не дозволяється ослаблювати гвинтові з’єднання і кріпильні деталі. Розбираючи сепаратор для очищення, деталі необхідно укладати тільки на м’які чи дерев’яні підставки.
При одночасному розбиранні кількох сепараторів слід сте жити за тим, щоб не переплутати деталі аби уникнути небезпеч ного порушення балансування барабанів. Очищення деталей роблять латунними шкребками або латунними щітками.
При збиранні сепаратора необхідно дотримуватися послідо вності установки робочих тарілок за їхніми номерами, щоб уни
308
кнути появи вібрації при роботі. Особливу увагу слід звертати на стан нарізних з’єднань барабана і вертикального вала.
Стернові машини. Суднові стернові машини відрізняються великою різноманітністю типів і конструкцій, тому безпечна експлуатація кожної конкретної суднової стернової машини по винна здійснюватися у точній відповідності з інструкцією заво- ду-виготовителя.
На ходовому містку та в румпельному приміщенні повинні бути вивішені короткі інструкції з експлуатації і схема стернової машини. При підготовці судна до рейсу чи відходу від причалу стернова машина повинна перебувати у постійній готовності. За 12 год. до виходу здійснюються огляд стернової машини і пере вірка її в дії шляхом повних перекладок руля з борта на борт. Перевіряються усі силові установки (насосні агрегати) головно го і допоміжного стернового привода, а також аварійне джерело енергії. Готуючи до дії машини з електрогідравлічним приво дом, треба звертати увагу на відсутність заїдань при переміщен ні золотників, стрибків і затримок руля при його перекладках, на рівень робочої рідини в розширювальних баках.
Стернові машини необхідно добре відрегулювати. Найбільш характерними показниками якості регулювання гідравлічних машин є: точність установки руля в задане положення, мініма льна розбіжність нульових положень насосів, обмежений люфт на управляючому органі головних насосів і невелика загальна зона нечутливості системи управління, відсутність сповзання руля в режимі управління «простий».
При підготовці до роботи гідравлічної стернової машини необхідно приділяти увагу показанням манометрів гідравлічних контурів, а також контролю зовнішніх ущільнень гідравлічної системи. Порушення ущільнень може привести до великої втра ти масла і стати причиною травматизму персоналу, імовірність якого збільшується при високому тиску в системі. При запов ненні гідравлічної системи маслом необхідно вжити заходів для випуску з неї повітря. Відсутність у системі повітря характери зується плавністю перекладки руля, безшумною роботою маши ни і постійним рівнем масла в контрольному баці.
При одержанні сигналу про несправність чи відмову силової установки стернового привода вахтова служба повинна вжити
309