Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)

У рефрижераторному машинному приміщенні на видному місці повинні бути вивішені виписки основних положень з ін­ струкцій з техніки безпеки при експлуатації розміщених у при­ міщенні машин і апаратів, а також принципові схеми трубопро­ водів установки, правила надання першої допомоги при ура­ женні холодоагентом і медична аптечка. При розміщенні холо­ дильного устаткування поза спеціально виділеними приміщен­ нями ці документи повинні бути вивішені поблизу установок.

В опломбованих шафах біля входу в рефрижераторне ма­ шинне відділення (РМВ) або поблизу компресорів (якщо уста­ новка розташована в МКВ) повинні зберігатися комплекти гу­ мових рукавичок, захисних окулярів та ізолюючих протигазів з примусовою подачею повітря по числу членів вахти в МКВ. Аміачні установки повинні бути оснащені спеціальними фільт­ руючими протигазами і газонепроникними костюмами по числу працюючих.

Під час ремонту фреонових систем, а також внутрішнього огляду циліндра, картера, масловідділювача та інших частин машин не можна користуватися відкритим вогнем, палити, а також використовувати предмети, нагріті до температури понад 473 К (200 °С), тому що в цих умовах при розкладанні фреону може утворитися токсичний газ фосген.

Перед кожним входом у РМВ потрібно переконатися у від­ сутності там небезпечного скупчення газів. Наявність хладону (фреону) у повітрі виявляється за допомогою галоїдної лампи чи електронних шукачів течі.

Щоб уникнути травмування очей, не можна наближати об­ личчя до можливих місць витоку хладону.

У випадку виявлення парів хладону у повітрі РМВ слід не­ гайно вийти з приміщення і щільно закрити за собою двері, по­ тім включити аварійну витяжну вентиляцію і доповісти вахто­ вому механіку про те, що трапилося. Надягнувши протигаз і за­ лишивши в дверях спостерігача, слід увійти в приміщення, зу­ пинити компресорні машини і перекрити клапани в системі хла­ дону. Після з'ясування причини витоку хладону треба вжити всі можливі в умовах судна заходи для ліквідації аварії.

У холодильних установках із безпосереднім випарюванням

можливі витоки хладону в охолоджуваних приміщеннях, де

300

установлені випарники, тому заходити в холодильні камери і рефрижераторні трюми суден, обладнаних такими установками, дозволяється тільки при наявності спостерігача, який повинен залишатися зовні й мати кисневий апарат для надання допомоги.

Особи, що обслуговують холодильні камери, повинні вміти відкривати двері холодильної камери зсередини в темряві й по­ давати сигнал тривоги, якщо вони раптово опиняться замкнени­ ми у камері.

Усі холодильні камери повинні бути обладнані сигналізаці­ єю на випадок мимовільного закриття дверей. Охолодні батареї рефрижераторних трюмів слід оберігати від ударів і утримувати в справності їхнє огородження. Необхідно, щоб батареї відтава­ ли у природних умовах при виключених агрегатах. Видалення снігової «шуби» з охолодних поверхонь батарей здійснюється парами хладону, теплим розсолом, гарячою прісною водою, еле­ ктрогрілками, місцевим чи повним обігрівом камери. З появою перших слідів відтавання необхідно очищати сніг із труб за до­ помогою твердої мітли. Видаляти снігову «шубу» механічним зіскоблюванням і ударами категорично забороняється.

Під час огляду, регулювання і ремонту діючого холодильно­ го устаткування необхідно користуватися захисними окулярами і гумовими рукавичками. Якщо потрібно провести роботи з під­ тягування болтів фланцевих з'єднань, клапанів, штуцерів, заміну сальникової набивки, необхідно попередньо відкачати з ушко­ дженої ділянки хладон і відключити механізм чи трубопровід від іншої системи.

Для освітлення внутрішніх частин холодильних машин до­ зволяється застосовувати переносні лампи напругою не вище 12 В, а також кишенькові чи акумуляторні ліхтарі.

Балони з різними речовинами, що мають відповідний колір, написи, маркірування, зберігаються на суднах у роздільних доб­ ре вентильованих і захищених від вогню приміщеннях. Заборо­ няється зберігати в одному місці балони з різними газами.

Поводитися з балонами слід обережно. Балони із запасами хладону повинні зберігатися у вогнестійких ізольованих, добре вентильованих коморах з температурою повітря не вище 308 К (35 °С). їх необхідно надійно закріпити, щоб виключити можли­ вість падіння чи зрушення. Порожні балони по можливості

301

потрібно зберігати окремо від заповнених або добре ізолювати один від одного. Не можна балони струшувати чи кидати. Пере­ носити їх необхідно вдвох на носилках, міцно закріпивши і на­ вернувши на клапани сталеві ковпаки.

Забороняється визначати місця пропуску газів «по запаху», а також застосовувати сірчаний шнур для визначення місць вито­ ку парів аміаку.

Роботи із застосуванням галоїдної лампи й електронного шукача течі допускається проводити під відповідальність стар­ шого механіка. До початку робіт необхідно ретельно провенти­ лювати приміщення і виконати вимоги правил пожежної безпе­ ки при проведенні вогневих робіт на морських суднах.

Справність запобіжних клапанів апаратів і судин, що знахо­ дяться під тиском, необхідно перевіряти продувкою не рідше одного разу на рік із складанням відповідного акта. Клапани по­ винні бути випробувані на встановлений для них тиск і оплом­ бовані виготовлювачем або механіком.

З особливою обережністю необхідно заповнювати систему хладоном. Приєднувати до системи холодильної установки для її заповнення можна тільки ті балони, в яких міститься потрібний холодоагент. Помилкове приєднання до холодильної установки балона з киснем чи яким-небудь іншим горючим газом може привести до вибуху.

Не можна починати роботи з підзарядки системи фреоном до з’ясування й усунення причин його витоку.

Заряджаючи холодильну установку хладоном, необхідно уважно стежити за тим, щоб штуцер балона був повернений у протилежний бік від людини.

З метою прискорення заповнення систем хладоном допуска­ ється підігрів балона теплою водою. Використання джерел від­ критого вогню забороняється. Не дозволяється також підігрів балонів при відсмоктуванні залишків фреону. Під час роботи з фреоном необхідно надягати окуляри, а при роботах з розсола­ ми — окуляри, гумові рукавички і фартухи. При роботі в охоло­ джених приміщеннях (рефрижераторних трюмах і камерах), щоб уникнути простудних захворювань, слід тепло одягатися.

Забороняється робота компресора з різкими змінами тиску хладону в картері, з несправними пристроями для повернення і

302

регенерації масла, тиском масла вище норм, рекомендованих ін­ струкціями з експлуатації, підвищеними зазорами між деталями, з несправною системою підігріву масла в картері компресора.

Щоб уникнути аварії, не дозволяється переповнювати сис­ тему хладоном і здійснювати роботу компресора на «вологому» режимі, що характеризується специфічним звуком, що «чавкає» при всмоктуванні, утворенням інею на компресорі, різким зни­ женням температури нагнітальної труби, гідравлічними ударами в компресорі. З появою ознак «вологого» ходу слід прикрити запірні всмоктувальні вентилі, регулювальний вентиль, а якщо стукіт продовжується — зупинити компресор.

Періодичний огляд і контроль устаткування холодильної установки здійснюється регулярно незалежно від появи неспра­ вностей. Порядок профілактичних оглядів і контролю викладе­ ний у суднових інструкціях.

Безпечна експлуатація іншого допоміжного устаткування.

Суднові допоміжнії механізми і пристрої відіграють виріша­ льну роль у забезпеченні надійної роботи енергетичної установ­ ки, а також безпечної експлуатації судна в цілому.

У процесі експлуатації допоміжних механізмів і пристроїв для забезпечення безпеки праці необхідно керуватися загальни­ ми рекомендаціями для цієї групи суднового устаткування, що забороняють вводити в дію механізми при наявності несправно­ стей; зазорів у з’єднаннях деталей, які перевищують гранично допустимі в експлуатації; застосовувати мастильні матеріали, що не відповідають заводським характеристикам; робити на хо­ ду механізму обтискання сальникових втулок; вимірювати зазо­ ри, вибирати слабину в з’єднуваних деталях; наносити удари (навіть легкі) по трубопроводах, арматурі, що знаходяться під тиском.

Як конструктивні елементи суднових систем використову­ ються насоси, вентилятори, компресори, запірно-регулювальна арматура тощо. Найбільш великою групою допоміжних механі­ змів є насоси, за допомогою яких здійснюється перекачування по трубопроводах різних рідин і сумішей. Головним приводом насосів є електродвигун, на парових суднах застосовуються па­ рові двигуни; рідше як приводи використовуються дизелі.

303

Питання безпечного обслуговування електродвигунів, дизе­ лів і турбін були розглянуті вище. Послідовність операцій, по­ рядок підготовки до роботи, пуску і зупинки парових машин, використовуваних як привод допоміжних механізмів мало відрі­ зняються від правил обслуговування парових турбін. Насоси повинні використовуватися для перекачування тільки тих видів рідин, що передбачені заводськими інструкціями. П о р ш н е в і н а с о с и о б ’є м н о ї д і ї завдяки ряду позитивних якостей (простота конструкції, надійність, високий ККД) знайшли ши­ роке застосування в суднових системах.

П е р е д п у с к о м н а с о с а необхідно переконатися, що обслуговувані ємності підготовлені до прийому перекачуваної рідини і що забезпечено її безперешкодне надходження до при­ йомного патрубка всмоктувального трубопроводу. Не рідше од­ ного разу на місяць слід перевіряти роботу запобіжного (пропу­ скного) клапана, установленого на нагнітальній порожнині на­ соса.

Перед пуском паровий прямодіючий насос слід ретельно оглянути, відкрити клапан відпрацьованої пари, крани проду­ вання циліндрів і золотникових коробок, потім на нагнітальному і всмоктувальному трубопроводах. Паровий привод насосів по­ винен бути прогрітий і продутий. Продування вважається закін­ ченим, якщо циліндр нагрітий і з кранів продування йде суха пара. Прискорювати підготовку до пуску за рахунок скорочення часу прогрівання забороняється.

З метою забезпечення безпеки праці забороняється ударяти по штоках чи муфтах металевими предметами для пуску в хід парового прямодіючого насоса, а також приводити насос у рух вручну (за допомогою ломиків та інших важелів) при незакри­ тому клапані свіжої пари, а також стояти проти продувних кра­ нів під час продування парового привода.

Регулювання продуктивності й напору повинне здійснюва­ тися по можливості зміною числа подвійних ходів. Н а с о с п о в и н е н б у т и н е г а й н о з у п и н е н и й з п о я в о ю в і б р а ц і ї , ш у м і в і с т у к і в , у випадку різкого підви­ щення чи падіння тиску у нагнітальному трубопроводі, нагрі­ вання якої-небудь деталі, а також при виявленні несправності в роботі приводного двигуна. З появою несправності в роботі сис­

304

теми, що обслуговується насосом, чи в самому насосі повинні бути вжиті заходи для її усунення.

При зупинці насоса необхідно виключити приводний дви­ гун, закрити клапани на нагнітальному і всмоктувальному тру­ бопроводах, обтерти й оглянути насос.

При підготовці до пуску електроприводного поршневого на­ соса необхідно переконатися у надходженні масла до місць його підведення, відкрити клапани на нагнітальному і всмоктуваль­ ному трубопроводах, перевірити стан приводного з’єднання і наявність захисного огородження. Пустити в хід електродвигун.

При підготовці до пуску плунжерних насосів, що працюють у гідравлічних системах, необхідно перевірити рівень масла в компенсаційному баці, переконатися у відсутності повітря в си­ стемі та пропуску масла. При роботі насосів споживана потуж­ ність, контрольована амперметром, і тиск у системі повинні зна­ ходитися у встановлених межах. Під час роботи насосів необ­ хідно стежити за наявністю повітря у повітряних ковпаках і кон­ тролювати наявність мащення тертьових деталей і температуру нагрівання.

Перед зупинкою парового насоса необхідно подати мащення в циліндри, закрити клапан свіжої пари, відкрити продування циліндрів; потім закрити клапан відпрацьованої пари; після остигання насоса закрити кран продування.

Для полегшення орієнтації обслуговуючого персоналу в сис­ темах уся запірно-регулююча арматура повинна бути оснащена зрозумілими покажчиками напрямків її відкривання і закривання. Ремонт і обтирання деталей насоса дозволяються тільки після від­ ключення приводного двигуна і повного виведення насоса з дії.

При обслуговуванні роторних насосів об'ємної дії (шесте­ ренні, гвинтові, лопатеві) необхідно виконувати рекомендації щодо забезпечення безпеки праці, розглянуті вище.

Відцентрові насоси, що відносяться до класу лопатевих, мають ряд істотних переваг перед поршневими. Більшість від­ центрових насосів працюють з гідравлічним підпором або за­ безпечені самовсмоктувальними пристроями. Насоси такого ти­ пу запускаються при закритому клапані на нагнітальному тру­ бопроводі. Перед пуском насоса необхідно здійснити ретельний огляд, переконатися у відсутності осьового зміщення ротора і

305

перевірити заправку і справність системи мащення. Забороня­ ється тривала робота насоса при закритому клінкеті, тому що це приводить до його перегріву. Якщо насос не має самовсмоктувального пристрою, то перед його пуском необхідно здійснюй заливку всмоктувального трубопроводу і порожнини робочого колеса. Заливання має супроводжуватися випуском повітря че­ рез повітряні крани. У самовсмоктувальному насосі необхідно перевірити гіідсосувальний пристрій і або включити його в дію, або підготувати до дії (залежно від типу і конструкції).

Регулювання подачі напору насоса перекриттям клапана на всмоктувальному трубопроводі не рекомендується, тому що це може привести до кавітаційних руйнувань робочої поверхні крилатки і зриву потоку.

У процесі роботи насоса необхідно контролювати показання КВП і лічильника частоти обертання. Значне коливання стрілки манометра на нагнітальному трубопроводі вказує на наявність у насосі повітря.

Різкі зміни в показаннях амперметра при показаннях мано­ метрів, що не змінюються, можуть свідчити про механічні не­ справності насоса — «заїдання» у підшипниках і ущільненнях коліс, сальниках, вакуумному пристрої. Помічені в процесі екс­ плуатації насосів відхилення повинні бути негайно усунуті.

При безпечному обслуговуванні вихрових насосів слід керу­ ватися вищевикладеними рекомендаціями, з тією лише різни­ цею, що запуск вихрового насоса мас здійснюватися при відкри­ тому нагнітальному клапані. При зупинці насоса слід закривати нагнітальний клапан, щоб уникнути спорожнення насоса і тру­ бопроводу.

При введенні в дію установки, що обслуговується пароструминним повітряним ежектором, спочатку пускається його остання ступінь. Надалі для створення більш глибокого вакууму включаються послідовно друга і перша стугііні. При наявності двох гіароструминних ежекторів, один з яких резервний, для прискорення створення розрідження можна включати в дію од­ ночасно (на паралельну роботу) обидва ежектори. Для забезпе­ чення безпечної і надійної роботи пароструминного ежектора необхідно вести спостереження за вакуумом, тиском пари, тем­ пературою охолодної води (конденсату), виходом повітря (гіа-

306

роповітряної суміші) з атмосферної труби, а також контролюва­ ти дію дренажної системи для видалення конденсату з охоло­ джувачів ежекторів.

Під час роботи водоструминного еэ/сектора необхідно вес­ ти спостереження за рівнем робочого тиску рідини, не допуска­ ючи підвищення протитиску (напору) вище зазначеного в ін­ струкції з експлуатації. При обслуговуванні переносних ежекто­ рів не можна допускати перегинів і заломів всмоктувальних і нагнітальних шлангів.

У процесі роботи інжектора необхідно вести спостережен­ ня за вістовою трубою. Якщо спостерігається велике пропус­ кання пари чи води, слід здійснити повторний пуск інжектора. При зриві роботи інжектора від перегріву необхідно припинити подачу пари до інжектора й остудити його. Температура живи­ льної води, подаваної до інжектора, не повинна перевищувати 70 °С.

При підготовці до дії і пуску поршневого повітряного комп­ ресора необхідно перевірити рівень масла в картері, подати воду на охолодження компресора і проміжних повітроохолоджувачів, відкрити крани продувки і запірний клапан повітроохолоджува­ ча. Забороняється запуск компресора при одночасно закритих клапанах продувки і запірному клапані повітроохолоджувача.

Після пуску приводного двигуна і досягнення номінальної частоти обертання необхідно закрити всі крани продувки. У процесі роботи компресора треба стежити за системами мащен­ ня й охолодження. Для мащення слід застосувати спеціальні компресорні мастила відповідно до інструкції з експлуатації. Продувати першу і другу ступіні стиску компресора необхідно після кожної години роботи, а в тропічних широтах — через кожні ЗО хвилин. Зміна тиску повітря після проміжних ступіней є наслідком несправності клапанів, про це свідчить нагрівання всмоктувального патрубка.

Надмірне надходження мастила в циліндри, погане охоло­ дження повітря і несвоєчасна продувка можуть приводити до утворення вибухонебезпечної суміші парів масла й повітря у трубопроводах та охолоднику повітря. Компресор слід негайно зупинити при різкому падінні тиску масла в циркуляційній сис­ темі, перегріві тертьових поверхонь деталей, підвищенні темпе­

307

ратури вихідної охолодної води вище рекомендованої, підви­ щенні тиску стиснутого повітря понад припустимий, наявності сторонніх шумів і стуків. Після зупинки неавтоматизованого компресора слід закрити клапани системи охолодження і запір­ ний клапан охолодника повітря, відкрити клапани продування для стравлювання повітря з напірної магістралі й компресора.

П о р у ш е н н я і н с т р у к ц і й з е к с п л у а т а ц і ї к о м п р е с о р і в в и с о к о г о т и с к у є о с о б л и в о н е ­ б е з п е ч н и м , тому що найменші несправності в їхній роботі можуть викликати вибух і руйнування суднових конструкцій.

Обслуговування. сепараторів повинне проводитися відповід­ но до заводської інструкції. Не рідше одного разу на рік слід проводити дефектоскопію їхніх конструктивних елементів. Пуск сепаратора при неочищеному барабані забороняється. Перед його пуском необхідно перевірити рівень масла в картері, звіль­ нити гальмо барабана і стопорні гвинти сепаратора, підготувати системи, підігрівники масла та автономні насоси. Якщо сепара­ тор зібраний на очищення від води (пурифікацію), то для ство­ рення водяного затвора треба залити барабан водою, потім від­ крити клапан на трубопроводі випуску чистого масла (чи пали­ ва), включити електромотор сепаратора. Після набору бараба­ ном сепаратора повної частоти обертання подати масло (паливо) на сепарацію і відкрити клапан для спуска води. У процесі робо­ ти необхідно стежити за показаннями КВП, а також постійно контролювати вібрацію сепаратора. Справний сепаратор працює з м'яким монотонним шумом, без струсів. Якщо в процесі робо­ ти сепаратора будуть помічені вібрація і сторонній шум, його необхідно негайно зупинити.

Після вимикання сепаратора до повної зупинки його бара­ бана не дозволяється ослаблювати гвинтові з’єднання і кріпильні деталі. Розбираючи сепаратор для очищення, деталі необхідно укладати тільки на м’які чи дерев’яні підставки.

При одночасному розбиранні кількох сепараторів слід сте­ жити за тим, щоб не переплутати деталі аби уникнути небезпеч­ ного порушення балансування барабанів. Очищення деталей роблять латунними шкребками або латунними щітками.

При збиранні сепаратора необхідно дотримуватися послідо­ вності установки робочих тарілок за їхніми номерами, щоб уни­

308

кнути появи вібрації при роботі. Особливу увагу слід звертати на стан нарізних з’єднань барабана і вертикального вала.

Стернові машини. Суднові стернові машини відрізняються великою різноманітністю типів і конструкцій, тому безпечна експлуатація кожної конкретної суднової стернової машини по­ винна здійснюватися у точній відповідності з інструкцією заво- ду-виготовителя.

На ходовому містку та в румпельному приміщенні повинні бути вивішені короткі інструкції з експлуатації і схема стернової машини. При підготовці судна до рейсу чи відходу від причалу стернова машина повинна перебувати у постійній готовності. За 12 год. до виходу здійснюються огляд стернової машини і пере­ вірка її в дії шляхом повних перекладок руля з борта на борт. Перевіряються усі силові установки (насосні агрегати) головно­ го і допоміжного стернового привода, а також аварійне джерело енергії. Готуючи до дії машини з електрогідравлічним приво­ дом, треба звертати увагу на відсутність заїдань при переміщен­ ні золотників, стрибків і затримок руля при його перекладках, на рівень робочої рідини в розширювальних баках.

Стернові машини необхідно добре відрегулювати. Найбільш характерними показниками якості регулювання гідравлічних машин є: точність установки руля в задане положення, мініма­ льна розбіжність нульових положень насосів, обмежений люфт на управляючому органі головних насосів і невелика загальна зона нечутливості системи управління, відсутність сповзання руля в режимі управління «простий».

При підготовці до роботи гідравлічної стернової машини необхідно приділяти увагу показанням манометрів гідравлічних контурів, а також контролю зовнішніх ущільнень гідравлічної системи. Порушення ущільнень може привести до великої втра­ ти масла і стати причиною травматизму персоналу, імовірність якого збільшується при високому тиску в системі. При запов­ ненні гідравлічної системи маслом необхідно вжити заходів для випуску з неї повітря. Відсутність у системі повітря характери­ зується плавністю перекладки руля, безшумною роботою маши­ ни і постійним рівнем масла в контрольному баці.

При одержанні сигналу про несправність чи відмову силової установки стернового привода вахтова служба повинна вжити

309