Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)

Ця суміш у чотири рази ефективніша за вуглекислоту, тому що фреон має високі змочувальні якості й за короткий проміжок часу (близько 1 хв.) припиняє тління.

П о р о ш к о в і в о г н е г а с н и к и ОПС-6 і ОПС-10 призна­ чені для гасіння палаючих легкозаймистих і пальних рідин, га­ зів, лужноземельних металів та електроустаткування.

У зв’язку з обмеженим часом дії вогнегасників важливим є фактор тренованості й оперативності при їхньому застосуванні. Тільки швидкість і вмілі дії можуть забезпечити успіх при лікві­ дації пожеж за допомогою вогнегасників.

4.8.10. Гасіння пожеж на суднах

Комплексна програма заходів, спрямованих на запобігання пожежі, має величезне значення для повсякденної роботи судна.

Імовірність виникнення пожежі завжди в тому чи іншому ступені існує на будь-якому судні.

Тому необхідно цілеспрямовано п р о в о д и т и п р о ф і л а к ­ т и ч н у р о б о т у ( р е г у л я р н і п о ж е ж н і н а в ч а н н я ) по запобіганню умовам, що сприяють виникненню пожежі на борту судна, набуттю членами екіпажів практичних навичок використан­ ня суднових засобів виявлення, локалізації і ліквідації пожежі, що виникла. Через те що на судні існує обмежена кількість вогнегасних засобів, достатня лише для одноразового гасіння пожежі в найбільшому відсіку, дуже важливо виявити осередок пожежі на початковій стадії її розвитку. Не тільки помилки, але й нерішучість у діях екіпажу в початковий момент може привести до непоправ­ них наслідків.

Правильно оцінити обстановку, що створилася при пожежі, допомагає практичний досвід, у тому числі навички по швидкій оцінці обстановки, що складається, по умінню точно визначити головний напрямок атаки і розподілити наявні в розпорядженні адміністрації судна сили і засоби пожежегасіння.

Важливою умовою успішної ліквідації пожежі є повна й об'­ єктивна інформація про те, що горить і де знаходиться дэ/серело загоряння. Необгрунтоване застосування великої кількості вогнегасної речовини може привести до критичної ситуації.

399

Пожеэіса на відкритих палубах, як правило, ліквідується за допомогою вогнегасників і водопожежних засобів. На осередок пожежі вода подається по можливості з навітряного борта ком­ пактними струменями. Палаючий вантаж слід швидко розібрати. Вантажі, матеріали і конструкції, розташовані в безпосередній близькості від вогнища пожежі, необхідно постійно охолоджу­ вати розпиленою водою і вести спостереження за суміжними із зоною горіння приміщеннями і трюмами. Для гасіння нафто­ продуктів, що розлилися по палубі, та інших легкозаймистих рідин застосовуються відповідні вогнсгасні засоби (піна, поро­ шки та ін.). Якщо в такий спосіб пожежу ліквідувати не вдаєть­ ся, то палаючу рідину треба змити за борт потужним струменем води з пожежного шланга.

Пожежа в надбудові може позбавити судно управління, що знижує можливість проведення рятувальних операцій, тому в пер­ шу чергу захищаються від вогню найбільш важливі приміщення — радіо- і ходові рубки. Вогнем можуть бути відрізані шляхи евакуа­ ції людей. У випадку, якщо пожежа в надбудові загрожує рятува­ льним засобам, то їх необхідно або приспустити, або спустити на воду. Основним засобом ліквідації горіння в надбудовах є вода або високократна повітряно-механічна піна. Одночасно з гасінням по­ жежі необхідно постійно видаляти воду, що зібралася в суднових приміщеннях, тому що вода може викликати крен судна, втрату остійності і кінець-кінцем перекидання судна.

У житлових і службових приміщеннях фактори пожежної не­ безпеки визначаються особливостями конструкції судна в цілому і зазначених приміщень способами їхньої ізоляції, а також характе­ ристиками пальних матеріалів. Наявність великої кількості паль­ них матеріалів, що застосовуються для обладнання таких примі­ щень, утворення повітряних просторів за облицюванням примі­ щень, розташування в них різних комунікацій визначають специ­ фічні особливості суднових конструкцій. А з урахуванням того, що евакуація людей у випадку аварії проходить знизу вгору, на від­ криті та шлюпкові палуби (у цьому ж напрямку рухаються в осно­ вному і продукти згоряння), то організація гасіння пожежі в таких приміщеннях набагато ускладнюється.

Початок пожежі в житлових і службових приміщеннях необхідно негайно погасити, чи локалізувати вогнегасником

400

або за допомогою підручних засобів. Якщо, незважаючи на вжиті заходи, пожежу ліквідувати не вдалося, застосовують інші засоби пожежегасіння (розпилену воду, піну). Відкрива­ ти двері каюти треба повільно, особа, що входить в каюту по­ винна бути в ізолюючому протигазі й мати пожежний стовбур під тиском води. Якщо горить обшивання переборок, то йоготреба розкрити вище місця горіння і гасити вогонь водою чи застосовувати вуглекислотний вогнегасник. Якщо двері в ка­ юту заклинило і відкрити їх неможливо, необхідно вибити нижню фільонку і через утворений отвір ввести пожежний стовбур для подачі струменя розпиленої води.

Щоб уникнути посилення горіння і поширення пожежі, вен­ тиляцію в районі палаючих кают необхідно відключити, а за­ слінки на повітропроводах задраїти. Рекомендується таколс відключити електромерелсу та електроустаткування з метою запобігання ураженню людей електрострумом.

Поряд з виведенням людей із приміщень необхідно вжити всіх можливих заходів для обмеження поширення пожежі на інші приміщення і ліквідації її шляхом додаткового введення пожежних стовбурів всередину палаючого приміщення чи сек­ ції. При гасінні приміщень, оздоблених пластиком і пластмаса­ ми, необхідно використовувати змочувані, піну і застосовувати для захисту органів дихання кисневі ізолюючі протигази.

При гасінні полсежі в трюмі з вантажем важко відразу знайти джерело пожежі та проникнути до нього з вогнегасними засобами. Тому місце горіння можна визначити за непрямими ознаками: по зміні кольору і ступеня нагрівання бортової обши­ вки і переборок, за температурою газів, що виходять із вентиля­ ційних розтрубів. У трюмі можуть знаходитися вантажі, що не допускають застосування тих чи інших вогнегасних засобів. Крім того, багато вантажів можна зіпсувати застосуванням води чи піни. Тому у випадку виявлення пожежі в трюмі необхідно переконатися у відсутності в ньому людей і загерметизувати трюм, закривши всі лючини і задраївши вентиляційні отвори; потім за командою з ЦПП, розташованого на містку, включити одну із стаціонарних систем об’ємного гасіння (пари, легковипарюваної рідини або вуглекислого газу).

З метою обмеження поширення пожежі по судну необхідно вжити заходів для захисту суміжних з аварійним трюмом примі­

401

щень і встановити постійний нагляд за ними. При необхідності слід зрошувати забортною водою палуби і переборки поблизу міс­ ця пожежі та у районі відсіків із вогненебезпечними речовинами.

Розгерметизовувати аварійний трюм дозволяється тільки в тому випадку, якщо з’явиться повна упевненість у ліквідації в ньому пожежі, що ґрунтується на конкретних доказах. У будьякому випадку не рекомендується відкривати трюм після за­ стосування засобів об'ємного гасіння протягом декількох діб, а найкраще до приходу судна в порт.

Якщо застосуванням об’ємних засобів гасіння ліквідувати пожежу не вдалося і вона продовжує розвиватися, то необхідно затопити трюм забортною водою, вживши при цьому всіх за­ ходів безпеки, тобто з урахуванням припустимої остійності, за­ пасу плавучості судна і особливостей вантажу.

З усіх суднових пожеж 25 % припадає на машинні відділен­ ня. Пожежа в машинно-котельних відділеннях може привести до втрати здатності судна рухатися і маневрувати, а також до виходу з ладу систем енергозабезпечення і живучості.

Уперші ж хвилини пожежі створюється сильне задимлення

ірозвивається висока температура, піднімаються розпечені га­ з и — все цс перекриває багато дверей і трапів в машинному приміщенні та створює значні труднощі у ліквідації пожежі.

Пожежу в МКВ в районі головного і допоміжного двигунів, допоміжних механізмів необхідно прагнути ліквідувати на само­ му початку її виникнення, застосовуючи переносні засоби і одно­ масно готуючи до дії основні стаціонарні засоби пожежегасіння. Після оголошення загальносуднової тривоги необхідно: припини­ ти вентиляцію; видалити всіх людей з МКВ, приступити до його герметизації; зупинити головний палаючий двигун, а також знеструмити електроустаткування в районі пожежі; перекрити швидкозапірні клапани паливних ємностей і працюючих механі­ змів; увімкнути всі пожежні насоси, резервні генератори елект­ роживлення і водовідливні засоби; прокласти рукавні водяні й пінні лінії від магістралей до джерела пожежі. Якщо після вико­ ристання первинних пожежних засобів пожежа продовжує розви­ ватися, то застосовують стаціонарні системи пожежегасіння.

Пожежу під настилом машинного відділення гасять зви­

чайно стаціонарними системами водорозпилення, парового і

402

пінного пожежегасіння. При гасінні генераторів електричного струму та іншого електроустаткування, що знаходиться під струмом, слід застосовувати вуглекислотні вогнегасники.

Якщо всі засоби боротьби з пожежею використані, а пожежу ліквідувати не вдалося, то за вказівкою капітана застосовується система об’ємного гасіння, попередньо слід вивести з МКВ усіх людей, зупинити всі механізми, у тому числі систему вентиляції, знеструмити головний розподільний щит, загерметизувати при­ міщення. Після включення системи необхідно вести постійне спостереження за щільністю герметизації і температурою в суміж­ них з МКВ приміщеннях.

Після ліквідації пожежі необхідно переконатися в тому, що тління і горіння припинилося. Для цього проводять розвідку, використовуючи необхідне пожежне спорядження.

При відсутності горіння можна розгерметизувати МКВ і здійс­ нити посилену вентиляцію до повного видалення диму і вуглекисло­ ти з усіх його приміщень.

Пожежу під котлами котельних відділень ліквідують, ви­ користовуючи стаціонарні системи водорозпилення, піно- і парогасіння.

При гасінні пожеж у машинно-котельних відділеннях необ­ хідно п о м о ж л и в о с т і у н и к а т и в и к о р и с т а н н я м о р с ь к о ї в о д и , що руйнівно діє на сальники, електроустат­ кування та інші механізми. Треба намагатися використовувати для ліквідації пожеж у МКВ суднові запаси прісної води. При цьому слід подавати її до осередку пожежі тільки у дрібнорозпиленому стані.

Для запобігання пожежам у машинно-котельних приміщен­ нях необхідно дотримуватися відомих правил:

■утримувати в справному стані й регулярно очищати димо­ ходи котлів, випускний тракт дизелів, утилізаційних котлів;

■промаслене дрантя зберігати в металевій шухляді й ви­ даляти на кожній вахті (спалювати його в топці котла за­ бороняється);

■усі частини механізмів, що нагріваються, покривати не­ горючою фарбою;

■вчасно осушувати лляла і не допускати скупчення наф­ топродуктів під настилом;

403

■негайно усувати усі витоки і переливи нафтопродуктів;

■зберігати легкозаймисті нафтопродукти, фарби і лаки в МКВ забороняється;

■усі дерев'яні та інші пальні матеріали, що входять у ком­ плект машинного аварійного майна, повинні бути оброб­

лені вогнестійким складом.

Наслідки аварій сучасних великотоннажних танкерів на­ стільки серйозні, що проблема їх пожежної безпеки набуває першорядного значення у світовій практиці судноплавства.

При гасінні пожежі у танку, завантаженому нафтопродук­ тами, необхідно припинити вантажні операції і здійснити повну його герметизацію, закривши всі горловини, люки, оглядові лючки, дихальні клапани тощо. Після цього необхідно включити стаціона­ рну систему об'ємного пожежегасіння для аварійного і суміжних із ним танків. З огляду на навігаційну обстановку і попередньо роз­ горнувши судно так, щоб зменшити вплив вітру на поширення во­ гню, слід зупинити головні двигуни. Палуба, переборки і всі конс­ трукції в районі, що прилягає до пожежі, повинні охолоджуватися водою зі стаціонарної системи пожежегасіння.

При гасінні пожежі у відкритих танках чи після їхнього ви­ буху необхідно включити станцію пожежегасіння і подавати пі­ ну у вогнище пожежі ніногенератором високократної піни. По­ жежі у вантажних танках починаються звичайно з вибуху. Ввес­ ти в цьому випадку вогнегасний засіб із палуби через палаюче паливо, що розливається, іноді буває важко.

Низькократна піна, одержувана на основі фторовуглецевих поверхнево-активних речовин (так звана «легка вода») не руй­ нується при проходженні через нафтопродукти і утворює на їх­ ній поверхні шар, що ізолює зону горіння від повітря. Тому у таких випадках рекомендується подавати «легку воду» на по­ верхню горіння не зверху, а знизу, через шар нафтопродуктів.

Під час пожежі в танках і наливних цистернах категорично забороняється всяке перекачування рідини (вантажу, палива) з одних ємностей в інші, що знаходяться в зоні пожежі.

Розслідування причин пожежі здійснюється комісією, при­ значуваною капітаном і працюючою при його особистій участі. У результаті розслідування оформляється акт про пожежу, в якому викладаються висновки і пропозиції комісії.

404

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ І РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Барац В.А. и др. Охрана труда на предприятиях водного транспорта. - М.: Транспорт, 1985.

2.Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. - М.: Издательский Дом “Дашков и К0”, 2000.

3.Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие / Под ред. О.Н.Русака.

-C -Пб.: ЛТА, 1997.

4.Борьба с пожарами на судах: Справочное пособие. Т.1-2. / Под ред. М.Г. Ставицкого. - Л: Судостроение, 1976.

5.Денисенко Н.Н., Ставицкий М.Г. Противопожарная защита на морских транспортных судах. - М.: Рекламинформбюро ММФ, 1976.

6.Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охоро­ ну праці. - К.: Основа, 1998.

7.Долин П.А Основы техники безопасности в электроустановках. - М.:

Энергоатомиздат, 1985.

8. Долин А.П. Справочник по технике безопасности. - 6-е изд. перераб. и доп. -М .: Энергоатомиздат, 1984.

9.Загорская Е.П. Техника безопасности на судах. - Л.: Судостроение, 1987.

10.Закон України «Про охорону праці». // Відомості Верховної Ради. - 2003. - № 2. - С. 10.

11.Закон України «Про пожежну безпеку». - К., 1993.

12.Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних докумен­ тів у 3-х томах. - К: ВВО «Основа», 1995.

13.Зеленин М.П. Эргономика на морском транспорте. - Одесса: БАНТО, 1999.

14.Зеленин М.П. Методическое пособие для руководителей предприятий по охране труда. - М.: Транспорт, 1974.

15.Иванов Б.Н. Техника безопасности при ремонтных работах на судах. - М.: В/О «Мортехинформреклама», 1991.

16.Иванов Б.Н. Охрана труда на морском транспорте - М.: Транспорт, 1989.

17.Иванов Б.Н. Техника безопасности на судах морского флота (Служба тех­ нической эксплуатации). -М .: В/О «Мортехинформреклама», 1985.

18.Катренко Л.А., Пістун М.П. Охорона праці в галузі освіти. - Суми: Універ­ ситетська книга, 2001.

405

19.Катхе О.И. и др. Охрана труда на морском транспорте - М.: Транспорт, 1979.

20.Козик М.А. Психология и безопасность-Таллин: Валгус, 1981.

21.Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами та поправ­ ками / Під ред. В.М. Вакуліна, О.П. Товстенка. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

22.Коноваленко Л.К., Коноваленко О.В. Электротехническая безопасность на морском транспорте. - Одесса: Друк, 2002. - С. 171.

23.Конституція України. - Харків: Рубіком, 1996.

24.Лобенко А.А. Справочник судового врача. - Одесса, 1982.

25.Мацкевич Л.М. Охрана здоровья моряков. - М.: Транспорт, 1999.

26.Международная конвенция о подготовке и дипломированию моряков и несению вахты ПДНВ 78/95. - Одесса, 1998. (STCW-78/95).

27.Международная Конвенция по охране человеческой жизни на море (с При­ ложениями) SOLAS-74.

28.Международный Кодекс по управлению безопасной эксплуатацией судов и предупреждению загрязнений - МКУБ (гл. IX СОЛАС-74) ISM Code.

29.Международное руководство по судовой медицине. - Женева: ВОЗ, 1992.

30.Международное руководство по оказанию первой помощи при несчастных случаях, связанных с перевозкой опасных грузов MFAG.

31.Науковий вісник № 1 - 2 Українського науково-дослідного інституту по­ жежної безпеки. - К., 2000.

32.Неотложные состояния и экстремальные мероприятия при заболеваниях и повреждениях внутренних органов у моряков: Учебное пособие. - Одесса: ОМИ, 1991.

33.Нормы радиационной безопасности. НРБ-76/78.

34.Охрана труда в машиностроении. / Под ред. Е.Я. Юдина, С.В. Белова. - М.: Машиностроение, 1983.

35.Охрана труда на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 1981. - 287 с.

36.Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений. ОСП-72/78. - М.: Энергоатомиздат, 1988.

37.ОСТ 31.0013-88. Отраслевой стандарт. Суда морские. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

38.Платонов А.П., Архипцев Н.Е. Охрана труда: Учебное пособие. - М.: МУПК, 1998.

39.Правила морской перевозки опасных грузов. - М.: В/О «Мортехинформреклама», 1990.

40.Правила классификации и постройки морских судов: Морской Регистр Судоходства. - C-Пб.: Транспорт, 1995.

41.Правила пожежної безпеки в Україні. - Л.: Укрархбудінформ, 1996

42.Предупреждение несчастных случаев на суше, на море и в порту: Свод практических правил Международной организации труда (МОТ). - М.: ЦРИА «Морфлот», 1981.

43.Пожарная безопасность на судах / Пер. с англ. Т.Г. Селецкой и М.Г. Ста- вицкого.-М.: МУПК, 1998.

406

44.Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випад­ ків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене Поста­ новою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094.

45.Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого харак­ теру, затверджений Постановою Кабміна України від 22.03.2001 р. № 270.

46.РД 31.21.30-83 Правила технической эксплуатации судовых технических средств. - М.: В/О «Мортехинформреклама», 1984.

47.РД 31.52.18-87 Правила пожарной безопасности при проведении огневых работ на судах морского флота. - М.: В/О «Мортехинформреклама», 1986.

48.РД 31.81.01-87 (НАОП 5.1.21-6.11.90) Требования техники безопасности к морским судам. -М .: В/О «Мортехинформреклама», 1986.

49.РД 31.81.10-75 (НАОП 5.1.21-1.01.76) Правила техники безопасности на судах морского флота. - М.: В/О «Мортехинформреклама», 1984.

50.Рекомендации. Управление охраной труда. Основные положения. - М.: Изд. Стандартов, 1983.

51.Санитарные нормы и правила для морских судов СССР. - М.: В/О «Морте­ хинформреклама», 1984.

52.Сборник ГОСТов по ССБТ 12.0 - 12.4.

53.СН и П 2.04.05.92 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

54.СН и П П-4-79 Естественное и искусственное освещение.

55.Система управления охраной труда на морском транспорте. Основные по­ ложения. -М .: В/О «Мортехинформреклама», 1985.

56.Справочник по охране труда на промышленном предприятии / Под ред. К.Н.Ткачук. - Л.: Техника, 1999.

57.Стенько Ю.М. и др. Справочник по гигиене и санитарии на судах. - Л.: Судостроение, 1984.

58.Судовые системы вентиляции и кондиционирования воздуха / Сост. Мундингер А.А., Мокрецов В.И. и др. - Л.: Судостроение, 1974.

59.Типовой курс ИМО 1.11. МАРПОЛ 73/78.

60.Типовой курс ИМО 1.13. Несчастные случаи, касающиеся здоровья. Осно­ вы подготовки.

61.Типовой курс ИМО 1.14. Несчастные случаи. Первая помощь.

62.Типовой курс ИМО 1.15. Медицинский уход.

63.Типовой курс ИМО 1.19. Личное выживание.

64.Типовой курс ИМО 1.20. Основы противопожарной подготовки.

65.Типовой курс ИМО 2.03. Расширенная программа подготовки по борьбе с пожарами.

66.Типове положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00 - 4.12.99).

67.Управление борьбой с пожарами на судне: Учебное пособие. - Одесса: ОГМА-ЦПАП, 1997.-С . 122.

407

Навчальне видання

Іванов Борис Микитович, Колегаєв Михайло Олександрович, Касилов Юрій Іванович, Іванов Олександр Іванович

Основи охорони праці на морському транспорті.

Підручник для студентів вищих навчальних закладів.

Редактор Б.П. Богданов — к.т.н., доцент кафедри “Теорія та устрій судна” ОНМА.

Підписано до друку 11.12.03 р. Формат 60x84/16. Обл.-вид. арк. 23,86. Тираж 200. Замовл. № 87.

Видавництво „КОМПАС” м. Одеса

408