Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)

цій важливій справі належить створенню сприятливого колірно­ го клімату в житлових і виробничих приміщеннях суден. Спо­ лучення кольорів і яскравості освітлення має відповідати функ­ ціональному призначенню суднового приміщення.

Колірне оформлення суднових житлових, службових при­ міщень, а також машинно-котельних відділень здійснюється, як правило, за спеціальним архітектурно-ергономічним проектом з урахуванням рекомендацій розроблених ЦНДІ морського флоту. Для фарбування суднового устаткування беруть затверджені ДСТ 5648-90 кольори розпізнавання, або інакше, маркувальні кольори. Галузевим стандартом (ОСТ 31.0013-88), а також ви­ могами Міжнародної морської організації (ІМО) на флоті введе­ но кольори сигнальні і знаки безпеки, що мають важливе зна­ чення для запобігання травматизму та підвищення конструктив­ ної безпеки суднового устаткування.

Призначення сигнально-попереджувальних кольорів таке: червоний колір сповіщає про небезпеку і забороняє будь-які дії; зелений — колір дозволу і безпеки; жовтий — попере­ джуючий, що потребує уваги; синій і фіолетовий — інформа­ ція, повідомлення. Для більш чіткого розрізнення сигнальнопопереджуючих кольорів повинне бути підібране відповідне тло. Так, для виділення червоного і жовтого кольорів рекоме­ ндується застосування тла синьо-зелених тонів, чорна кнопка для пуску агрегату буде чітко виділятися на червоному або білому тлі (колірний контраст). Колірний ефект приміщень тісно пов'язаний з освітленням, тому на суднах доцільно ви­ користовувати декоративні можливості газорозрядних ламп, що відрізняються великою світловою віддачею і створюють рівне розсіяне світло.

Таким чином, вдало підібраною колірною гамою можна за­ безпечити людям психофізіологічний комфорт, що сприяє під­ вищенню працездатності та зниженню стомлюваності.

На закінчення необхідно відзначити, що при оформленні су­ днових приміщень керуються ергономічними вимогами ство­ рення загального комфортного ансамблю, який поєднує естети­ чну виразність конструктивних елементів інтер'єру, їхню доці­ льність, зручність і простоту, вдало підібрані кольори перебо­ рок, устаткування, меблів, декоративних тканин.

140

2.11. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств і до виробничих та допоміжних приміщень морського транспорту

Підприємства, окремі будинки і споруди з технологічними процесами, що є джерелами виділення у навколишнє середови­ ще шкідливих речовин і речовин з неприємним запахом, а також джерелами підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, елек­ тромагнітних хвиль радіочастот, статичної електрики та іонізу­ ючих випромінювань, відокремлюються від житлових забудов санітарно-захисними зонами згідно з вимогами СН-245-71.

Площадки для будівництва підприємств повинні вибиратися з урахуванням аерокліматичної характеристики та рельєфу міс­ цевості, прямого сонячного опромінення й природного провіт­ рювання, а також з урахуванням умов розсіювання в атмосфері виробничих викидів та умов утворення туману.

Для підприємств, окремих будинків і споруд з технологіч­ ними процесами, що є джерелами виробничих шкідливостей, залежно від потужності, умов здійснення технологічного проце­ су, характеру і кількості шкідливих речовин і речовин з непри­ ємним запахом, що виділяються у навколишнє середовище, створюваного шуму, вібрацій, електромагнітних хвиль радіочас­ тоти, ультразвуку й інших шкідливих факторів, установлюються наступні розміри санітарно-захисних (селітебних) зон:

Санітарна класифікація підприємств, виробництв і об’єктів, що є джерелами виділення у навколишнє середовище зазначе­ них вище виробничих шкідливостей, і розміри санітарно-захис­ них зон для них установлюються відповідно до нормативних документів.

При реконструкції підприємств, розташованих в межах на­ селених пунктів, розміри санітарно-захисних зон для них уста-

141

новлюються за спільним рішенням Міністерства охорони здоро­ в’я України і Держбуду.

С а н і т а р н о - з а х и с н а з о н а для підприємств і об’єктів може бути збільшена при необхідності й належному технікоекономічному та гігієнічному обґрунтуванні, але не більше ніж втричі за спільним рішенням Головного санітарно-епідеміоло­ гічного управління, Міністерства охорони здоров'я України і Держбуду.

Розміри санітарно-захисних зон для окремих груп або ком­ плексів великих підприємств І та II класів хімічної, нафтопере­ робної, металургійної, машинобудівної та інших галузей проми­ словості та теплових електричних станцій встановлюються у кожному конкретному випадку спільним рішенням санітарноепідеміологічного управління Міністерства охорони здоров’я України і Держбуду.

Санітарно-захисна зона чи будь-яка її частина не можуть розглядатися як резервна територія підприємства і використо­ вуватися для розширення промислової площі.

Територія санітарно-захисної (селітебної) зони повинна бути упоряджена й озеленена за проектом благоустрою, що розробля­ ється одночасно з проектом будівництва чи реконструкції під­ приємства.

Проект благоустрою і вибір порід зелених насаджень слід складати відповідно до вимог СНиП 11-М. 1-71 «Генеральні плани промислових підприємств. Норми проектування». Існуючі зелені насадження в санітарно-захисній зоні та між підприємствами ма­ ють бути збережені. З боку селітебної території слід передбачати смугу деревинно-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м — не менше 20 м.

На площадці, відведеній для будівництва чи реконструкції підприємства, передбачаються ділянки для спортивних ігор і гімнастичних вправ. З цією метою слід, як правило, передбачати ділянки з найменшим забрудненням повітря та з меншим впли­ вом інших шкідливих факторів, на віддаленні від головних шля­ хів пересування транспорту.

Усі суднові й портові приміщення в залежності від призна­ чення поділяються на житлові, громадські, службові, виробничі й вантажні. При їх проектуванні та спорудженні враховуються

142

вимоги щодо забезпечення достатнього рівня комфортності для відпочинку й праці, безпеки й зручності виконання службових обов'язків для членів екіпажу і працівників порту, безпеки і зру­ чності перевезення вантажів, виключення можливості забруд­ нення суднових і портових приміщень та навколишнього сере­ довища продуктами вантажів, що перевозяться.

Причали, площадки, склади, службово-допоміжні будинки і приміщення, санітарно-побутові пристрої повинні відповідати вимогам СН 245-71 «Санітарні норми проектування промисло­ вих підприємств», СНиП Н-92-76 «Допоміжні будинки і примі­ щення промислових підприємств», РТМ 31.3009-76 «Правила технічної експлуатації портових споруд та акваторій», РД 31.31.37-78 «Норми технологічного проектування морських портів», а також усіх діючих стандартів.

Стан прикордонної і тилової території порту має задоволь­ няти таким вимогам:

■дороги і проходи не повинні бути зайняті вантажами й іншими предметами, що заважають вільному проїзду транспорту і проходу людей. Дороги, пішохідні доріжки, проїзди, переходи й робочі місця повинні бути вільними

йчистими;

■для стоянки портових перевантажувальних машин і транспорту повинні бути відведені спеціальні місця осторонь від шляхів, якими здійснюється рух транспор­ ту, а також осторонь від залізничних колій;

■на кожному причалі повинні бути обладнані пости з найпростішими засобами для порятунку потопаючих (рятувальні круги з линами довжиною 27,5 м і багри), які встановлюють через 150 метрів;

■освітлення території, службових і побутових приміщень, місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, доріг, проїздів і проходів має відповідати нормам штуч­ ного освітлення морських портів;

■освітлення трюмів, танків, палуб та інших суднових приміщень, крім несамохідних суден (барж, ліхтерів та ін.), здійснюється силами і засобами суден за Нормами штучного освітлення морських суден. Освітлення неса­ мохідних суден забезпечує порт;

143

освітлення приміщень, де існує можливість вибуху чи пожежі, необхідно здійснювати за допомогою світиль­ ників (ліхтарів) у вибухобезпечному виконанні; розміщення вантажів на території має здійснюватися відповідно до встановлених планів внутрішньопортової спеціалізації та з урахуванням устрою подовжнього ма­ гістрального проїзду шириною не менше 6,0 м і під'їзду такої самої ширини від головної дороги порту; розміщення вантажів поблизу залізничних і підкранових колій має відповідати вимогам ДСТ 12.3.009-76; у кожному порту розробляються і вивішуються схеми

безпечного руху машин безрейкового транспорту відпо­ відно до місцевих умов із дотриманням норм і правил забезпечення безпеки руху пішоходів і транспорту; на дорогах, що проходять по території порту, та в місцях

їхнього перетину встановлюються дорожні знаки стан­ дартного зразка, освітлювані в темний час доби або світловідбивальні, а на перехрестях з інтенсивним рухом — світлофори; у морських портах, де є залізничні колії, розробляються

інструкції з охорони праці, що затверджуються началь­ ником порту і погоджуються з начальником станції. Ці документи визначають взаємини працівників залізничної станції та експлуатаційних підрозділів порту; в них вка­ зуються особливі прийоми і заходи безпеки при роботі залізничного транспорту на території порту відповідно до місцевих умов; швидкість руху поїздів і локомотивів по території порту

встановлюється начальником порту за погодженням з начальником залізничної станції. Зазначена швидкість у місці проведення робіт і на переїздах, що не охороня­ ються, повинна бути знижена; робота локомотивних і складальних бригад організується

згідно з Інструкцією щодо руху потягів і маневрової роботи на залізницях України, за Правилами технічної експлуата­ ції залізниць України і Законом України з охорони праці від 14.09.1992 р. та за інструкцією, затвердженою началь-

ником порту за погодженням з начальником залізничної станції;

■устрій, зміст і експлуатація залізничних колій і відстані їх від будівель повинні відповідати Правилам технічної експлуатації залізниць України;

■знаки безпеки, що застосовуються на території порту,

повинні відповідати ДСТ 10807-78 і ДСТ 12.4.026-76;

■у портах, відкритих для відвідування іноземних суден, написи на знаках, що забороняють, і покажчики проходів та проїздів повинні бути виконані українською та анг­ лійською мовами;

■у приміщеннях, трюмах, на складах тощо, де здійсню­ ються перевантажувальні та інші роботи за участю лю­ дей, має бути забезпечена вентиляція, що гарантує вида­ лення з повітря шкідливих домішок до допустимого рів­ ня відповідно до санітарних норм за ДСТ 12.1.005-76.

145

Розділ З ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

3.1 Забезпечення безпеки виробничих процесів на морському транспорті

Техніка безпеки вивчає небезпечні фактори виробничого сере­ довища і вірогідністну можливість їхнього прояву, досліджує і розробляє організаційні заходи і технічні засоби, що виключають небезпечні виробничі фактори чи попереджають про їхню появу.

Важливою умовою безпеки є застосування надійних спосо­ бів захисту в складі засобів механізації, автоматизації і дистан­ ційного управління. Устаткування має задовольняти вимогам безпеки протягом усього терміну служби.

Безпека виробничого устаткування — його властивість збе­ рігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні зада­ них функцій в умовах, встановлених нормативно-технічною до­ кументацією (ДСТ 12.3.002-75ССБТ «Процеси виробничі. Зага­ льні вимоги безпеки»; ДСТ 12.2.003 - 91ССБТ «Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки»).

Безпека виробничого процесу забезпечується безпекою уста­ ткування, нормальними санітарно-гігієнічними показниками виробничого середовища, урахуванням фізичних і психофізіоло­ гічних можливостей працюючих, їхніми знаннями та вміннями, а також культурою виробництва.

Умови праці визначаються комплексом факторів, що спри­ чиняють вплив на працездатність і здоров’я людини в процесі її трудової діяльності.

Трудовим законодавством передбачено, що адміністрація підприємств зобов’язана забезпечити працюючим здорові та

146

безпечні умови праці. Це одна з найважливіших задач і обов'яз­ ків адміністрації.

Розробка організаційних заходів захисту від небезпечних виробничих факторів починається зі створення нормативних документів (правил, інструкцій), наявність яких на підприємст­ вах передбачена законом. Основними нормативними докумен­ тами з навчання питанням охорони праці та забезпечення безпе­ ки праці моряків є:

■«Типове положення про навчання з питань охорони пра­ ці» (ДНАОП 0.00.4.12-99);

■«Правила техніки безпеки на суднах морського флоту» (РД 31.81.10-75), (НАОП 5.1.21-1.01-76);

■«Міжнародна Конвенція з охорони людського життя

на морі. (International Convention for the Safety o f Life at Sea. SOLAS-74)». Прийнята Україною 25 травня 1980 року;

■ «Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуа­ тацією суден і запобігання забрудненню. МКУБ (International Safety Management ISM-Code)». Прийнятий на конференції ІМО, що відбулася в травні 1994 року в Лондоні як доповнення (розд. IX) до SOLAS-74;

■«Міжнародна Конвенція з підготовки і дипломування моряків і несення вахти. ПДНВ-78/95» (STCW-Code 95);

Однак сама наявність інструкцій та іншої нормативної до­ кументації з техніки безпеки без ретельного вивчення й органі­ зації контролю знань працюючих не може забезпечити безпеку праці на виробництві. Тому перелічені вище документи ставлять за обов'язок адміністрації судноплавних компаній проводити

інструктаж і регулярне навчання працюючих судноплавних компаній безпечним прийомам роботи. Усі морські навчальні заклади повинні пройти сертифікацію на відповідність Конвен­ ції ПДНВ-78/95. Комітет з безпеки мореплавання після аналізу інформації, що надійшла від аудиторів ІМО, створює так званий «Білий список» країн, що цілком відповідають вимогам Конвен­ ції ПДНВ-78/95. Це означає, що всі моряки держави, яка внесена до цього списку, повинні навчатися за програмами, що відпові­ дають новим стандартам (ПДНВ-78/95). Україна у 2001 році увійшла в цей «Білий список».

147

Наступним етапом організації безпеки праці на суднах є на­ вчання членів екіпажів безпечним прийомам роботи і перевірка їхніх знань відповідно до вимог міжнародних конвенцій. Відпо­ відальність за вчасне і якісне проведення інструктажів, навчання членів суднових команд і допуск їх до самостійного проведення робіт покладається на капітанів, старших помічників капітанів і старших механіків суден.

Інструктаж і навчання безпечніш прийомам роботи обов'яз­ кові для всіх працюючих та осіб, що знову прибувають на судно.

Організаційне забезпечення безпеки складається з комплек­ су заходів, зв'язаних із попередньою підготовкою до проведення робіт, наглядом за їхнім виконанням, а також із пропагандою безпечних та безаварійних методів праці. Попередня підготовка суднових робіт включає забезпечення членів суднових команд чітким завданням і відповідним інструментом, захисними засо­ бами, технічною документацією і спецодягом. Керівник робіт повинен перевіряти справність устаткування та інструменту, організацію робочого місця, забезпечити правильне розміщення працюючих.

Робоче місце оснащується необхідними технічними засобами для виконання суднових робіт. Безпека тимчасового робочого міс­ ця передбачає забезпечення працюючих справними пристосуван­ нями, такелажем і захисними індивідуальними засобами. Крім то­ го, слід перевірити наявність необхідних огороджень, захисних пристроїв і попереджувальних написів. При організації тимчасово­ го робочого місця необхідно відпрацювати сигнали, що подаються під час роботи, команди і розпорядження, а також забезпечити до­ ступ до робочого місця і можливість швидкої евакуації.

Нещасні випадки на флоті часто трапляються внаслідок по­ рушень правил та інструкцій з техніки безпеки і слабкої дисцип­ ліни окремих членів суднових команд. Причиною цього є недо­ статньо висока організація служби на цих суднах і недостатній нагляд за безпечним проведенням робіт з боку командного складу суден.

Керівник робіт повинен бути сам добре підготовлений у пи­ таннях техніки безпеки, знати всі інструкції з безпеки праці у своєму завідуванні і вимагати від підлеглих їх неухильного до­ тримання.

148

До робота на морських суднах допускаються особи, які за­ кінчили морські навчальні заклади і знайомі з вимогами міжна­ родних конвенцій із безпеки праці, а також з діючими інструкці­ ями з техніки безпеки проведення робіт зі своєї спеціальності. Тому порушення працюючими вимог інструкцій необхідно роз­ цінювати як порушення трудової дисципліни. До таких осіб спочатку застосовуються заходи виховного, а потім дисципліна­ рного впливу.

Нагляд за безпекою праці на морських суднах здійснюється бе­ зупинно протягом усього часу проведення робіт. Він містить на­ гляд за дотриманням вказівок технічної документації і виконанням правил техніки безпеки, застосуванням безпечних прийомів роботи

івикористанням захисних засобів, дотриманням порядку на робо­ чих місцях і встановленого режиму праці. Правильного чергування праці й відпочинку необхідно точно дотримуватися при шкідливих

іважких роботах. Особливо ретельний нагляд повинен бути вста­ новлений за членами екіпажів суден, недавно зарахованими на флот, з метою запобігання нещасних випадків через помилкові дії новачка. Не дозволяється доручати людям, що ще не можуть пра­ вильно орієнтуватися в морських умовах, виконання аварійних ро­ біт на відкритих палубах і в закритих об’ємах (цистернах, танках тощо), під час шторму і при значному хвилюванні моря.

Істотне значення для поліпшення охорони праці має забез­ печення постійного нагляду за станом і утриманням шляхів спо­ лучення, улаштування тимчасових проходів і огороджень, на­ гляд за виконанням правил руху по судну, особливо в умовах поганої погоди. Морська практика показує: там, де добре нала­ годжені трудова дисципліна і технічне навчання, ведеться сис­ тематичний нагляд за правильним виконанням вимог техніки безпеки членами екіпажів, колективи суден досягають високих виробничих показників у безаварійних плаваннях.

За стан техніки безпеки на судні відповідає капітан. Він зо­ бов’язаний особисто та через своїх помічників і начальників служб проводити заходи по оздоровленню умов праці екіпажу, з огляду на конкретні умови вживати необхідних заходів для за­ побігання випадкам травматизму.

Контроль і відповідальність за дотримання правил техніки без­ пеки під час виконання робіт покладаються на командира, що без­

149