20. Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.

Відзначають три головних методи пізнання дійсності, збирання матеріалу в журналістиці.

1.Метод інтерв”ю

2.Метод спостереження ( Один із найуніверсальніших методів пізнання дійсності у повсякденній практиц, у науці, мистецтві, журналістиці – метод спостереження. Через відчуття, сприйняття людина йде до певних уявлень. Метод спостереження передбачає мету, це цілеспрямоване бачення, коли людина “не тільки бачить, але й дивиться, не тільки чує, але й слухає, а іноді вона не тільки слухає, але й прислухається, і навіть вслуховується”. Спостережливість - складова частина професійних здібностей журналіста, письменника, художника, яка з роками вдосконалюється, поглиблюється. Уже в процесі спостереження виявляється творча увага, вміння не лише бачити, а й відчувати, співпереживати )

3.Метод вивчення документів ( Журналіст звертається до документів як джерел фактів та ідей, думок, оцінок, подробиць тощо. Документи можуть служити самостійним джерелом інформації для журналіста, засобом перевірки даних, зібраних з допомогою інших методів, служити способом попереднього знайомства із ситуацією, проблемою, виступати як метод збору матеріалу в сукупності з іншими методами. Рідко який матеріал можна зробити не звертаючись так чи інакше до документів. Навіть добре інтерв”ю без цього неможливе. Тому журналіст повинен бути обізнаним з основними принципами роботи над документами. Вони докладно розроблені в сучасній науці, зокрема в соціологічній, історичній, соціальній психології, джерелознавстві. криміналістиці. Робота над документами передбачає їх класифікацію, встановлення достовірності наявних у них відомостей, логічний аналіз самих термінів, тощо.)

21. Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.

Композиція (від латинського -compositio - складати, створювати, поєднувати, компонувати) – це зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин, компонентів, їх гармонія співвідношення. Але розуміння того, що таке композиція твору, ще не означає вміння практично втілювати задум у відповідну форму, об”єднувати епізоди, факти, події у єдине ціле. Очевидно, ніколи так не відчувається єдності змісту і форми, думки і побудови твору, задуму автора і жанру виступу, як при компонуванні журналістського виступу. Справді, аналізуючи твір, незалежно від його жанру – цієї органічної єдності не відчуваєш. Нерідко створюється враження незалежності, автономності форми стосовно змісту. А ось при написанні власного твору, коли на журналіста навалюється надмір зібраної інформації,таке відчуття відсутнє. Не випадково на запитання про те , що найважче у процесі написання журналістом твору часто чуєш - “організація життєвого матеріалу”.

Композиція - це, по-перше, розташування та зв”язок частин у творі.Композиція - це співвідношення частин.

У замітці - це факт. З нього, як правило, замітка починається, Факт є композиційним центром замітки.

Довкола нього групуються подробиці, деталі.

В основі звіту - важлива розмова. Своєрідним стержнем є перебіг розмови - це збори, чи сесія, конференця, чи нарада. Тут багато важить вміння відібрати головне, найсуттєвіше, зробити його композиційним центром розповіді.

Композиційною основою репортажу є подія. Хід події, її перебіг становить своєрідний хребет твору.

Це надає розповіді відповідної динаміки. У газетному репортажі про подію розповідається, у телевізійному репортажі - вона наочно відтворюється. В основі кореспонденції лежить конкретне явище, система однорідних фактів.

У статті - наявний розвиток думки на основі різноманітних, як правило, фактів і явищ.

Значно складнішою є композиція художньо-публіцистичних жанрів - зарисовки, нарису, фейлетону,памфлету. У них, по-перше, життєві явища і факти аналізуються, по-друге, проблеми розкриваються через людей, шляхом образного відтворення дійсності. А це неможливо без розгляду життєвих суперечностей, без відображення конфліктів.