- •Запитання до екзамену Оглавление
- •Що таке журналістка.
- •Значення терміну “газета".
- •Коли заявилися перші газети.
- •Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- •Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- •Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- •Що таке "ера персонального журналізму".
- •Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- •Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- •Потоки інформації.
- •Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- •12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- •12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- •12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- •12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- •Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •Структура творчого процесу. Його етапи.
- •Задум. Тема. Ідея твору.
- •Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- •Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- •Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- •Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- •Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- •Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- •Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- •Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- •Перерахуйте види ліду.
- •Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- •Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- •Інформаційні жанри.
- •Аналітичні жанри.
- •Художньо-публіцистичні жанри.
- •3Амітка.Її жанрові особливості.
- •Звіт. Його жанрові особливості.
- •Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- •Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- •Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- •Рецензія як жанр.
- •Роль і місце кореспонденції у пресі.
- •Місце огляду у газеті.
- •Огляд преси.
- •Лист як особливий жанр публіцистики.
- •Штамп. Боротьба із ним.
- •Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- •Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- •Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- •Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- •Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- •Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- •Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- •Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- •Чи є у нас в Україні свобода слова?
- •Спонсорство. Економічна залежність змі.
- •”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- •Чи існує в змі України цензура?
- •Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •61.Новина.Категорії новинної інформації
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- •64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- •65.Типова структура редакції газети
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- •52. Спілка журналістів України
3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
Журнал— друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ і про-паганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій. Журнали, як і газети, поділяються на декіль-ка типів:1)за періодичністю виходу — переважно не буває щоденних журналів, а щотижневі і щомі-сячні, деякі виходять навіть раз на кілька місяців;2)за форматом;3)за тематикою — літературні, мис-тецькі, наукові, науково-методичні, сатиричні, релігійні, політичні тощо;4)за характером, по характе-ру подачі інформації;5)пов'язані з фахом (Бібліотекар, Робітниця, Бджілництво тощо);6)орієнтовані на певний вік;7)Часописи, що висвітлюють діяльність якихось організацій — культурних, релігійних тощо. Через те, що журнали виходять в світ рідше, ніж газети, вони відрізняються більш низькою оперативністю подачі інформації, зате у них більше можливостей для докладного аналізу подій, роз-думів, підведень підсумків тощо.
Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
Шляхи і джерела виникнення задуму - найрізноманітніші. Одне з перших джерел - відповідні держа-вні, урядові, президентські документи, постанови. Постійне і найголовніше джерело - редакційна по-шта - листи до редакції. журналістський задум (тема) можна звести до трьох головних видів: a) реда-кційне замовлення, сам факт, б)Вільне, індивідуальне зародження задуму, власний соціальний досвід, c) може бути комбінований варіант. Тема виростає із задуму, як процес його глибшого осмислення, заповнення думками, фактами, чи може бути відразу чітко сформульована у замовленні редакції. В.Даль у своємо тлумачному словникові говорить, що “задум- це намір, задумана справа”. Іноді за-дум і тема виникають не по черзі, а одночасно. У цьому випадку тема, стаючи задумо. тема- це голов-на думка чи сума думок, що висвітлюють ставлення автора до явище, яке він відбирає для дослі-дження і наступного зображення у своєму творі. Задум і факт, як відомо, можуть помінятися місцями, але потім наступає народження теми, збір матеріалу, його обробка і так аж до написання. Треба мати сітку і вміло нею користуватись: сітка - це і джерела інформації, і власна уважність, і інтуїція, і зустрічі з людьми, і газетні вирізки, і програми радіо - і телепередач, і кінофільми.
Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
Що значить авторська концепція? Якщо тема - це сума думок, що виражають ставлення автора до відібраного для дослідження явища, то концепція-та ж сума думок, але приведених у систему - модель майбутнього твору. Концепція - рідна сестра теми, за віком молодша, бо народжується пізніше, але за значенням - за грунтовністю - старша. Тему можна сформулювати без доказів, а концепція обов‘язково містить обгрунтування, докази, резони. Від задуму до теми- півкроку, до концепції- повний крок.
АВТОРСЬКА КОНЦЕПЦІЯ – це та ж сума думок автора, але приведена у систему – модель май-бутнього журналістського твору. Авторська концепція, немов каркас споруди, повинна заповнюва-тися фактами - квартирами, внутрішнє планування яких надзвичайно важливе. Концепція - рідна сестра теми, за віком молодша, бо народжується пізніше, але за значенням - за грунтовністю - стар-ша. Тему можна сформулювати без доказів, а концепція обов‘язково містить обгрунтування, докази, резони. Від задуму до теми- півкроку, до концепції- повний крок.
Одні журналісти стверджують, що концепція твору повинна створюватися обов‘”язково не після, а до збирання матеріалу. В залежності від цього, як ми працюємо- збираємо спочатку матеріал, обдумуємо його і лише потім “народжуємо” концепцію, чи починаємо із збирання матеріалу і осмислюємо його в рамках нашої концепції, - в залежності від цього ми або журналісти, що йдуть слідами подій чи сміливо крокують попереду, випереджаючи події, ми або здібні лише на повторення уже відомого, чи можемо говорити читачу щось нове; ми чи ще новачки у газетній справі, чи досвідчені документалісти, що працюють професіонально.
Отже, концепція дає можливість газетяру іти до свого героя з думкою, і, звичайно, за думкою. Концепція, або навіть різні її варіанти, роблять автора зрячим, здатним передбачити подробиці, деталі, факти, вислови, потрібні для написання твору. Навіть ті журналісти, що не визнають концепціі, або не думають про неї, їдучи у відрядження, обов”язково продумують можливі ходи, варіанти пояснення подій, епізодів, фактів.