- •Запитання до екзамену Оглавление
- •Що таке журналістка.
- •Значення терміну “газета".
- •Коли заявилися перші газети.
- •Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- •Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- •Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- •Що таке "ера персонального журналізму".
- •Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- •Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- •Потоки інформації.
- •Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- •12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- •12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- •12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- •12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- •Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •Структура творчого процесу. Його етапи.
- •Задум. Тема. Ідея твору.
- •Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- •Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- •Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- •Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- •Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- •Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- •Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- •Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- •Перерахуйте види ліду.
- •Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- •Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- •Інформаційні жанри.
- •Аналітичні жанри.
- •Художньо-публіцистичні жанри.
- •3Амітка.Її жанрові особливості.
- •Звіт. Його жанрові особливості.
- •Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- •Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- •Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- •Рецензія як жанр.
- •Роль і місце кореспонденції у пресі.
- •Місце огляду у газеті.
- •Огляд преси.
- •Лист як особливий жанр публіцистики.
- •Штамп. Боротьба із ним.
- •Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- •Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- •Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- •Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- •Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- •Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- •Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- •Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- •Чи є у нас в Україні свобода слова?
- •Спонсорство. Економічна залежність змі.
- •”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- •Чи існує в змі України цензура?
- •Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •61.Новина.Категорії новинної інформації
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- •64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- •65.Типова структура редакції газети
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- •52. Спілка журналістів України
Що таке журналістка.
ЖУРНАЛІСТИКА – слово багатозначне. Якщо говорити про поняття “журналістика” в широкому значенні– то це синтез ряду термінів, таких як: “засоби масової інформації”, “засоби масової комунікації”,
“засоби масової пропаганди”, “засоби масового спілкування” (“мас медіа”) та ін. Причому, центральне місце у цій структурі посідає поняття “масова інформація”. У курсі з “Основ журналістики” ви вже вивчили, що “Журналістика – це:
-форма громадської та літературної діяльності по збиранню, обробці та поширенню інформації через канали масової комунікації, під якими розуміються перш за все преса, радіомовлення, телебачення, інформаційні агенства, кіно, фото;
-періодичні видання в цілому;
-наукова дисципліна, що вивчає різноманітні проблеми даного фаху;
-професія журналіста.
Сам термін “журналістика” походить від французького “le gournal” - щоденник, газета..
Отож, журналістику ми з Вами будемо розуміти і як науку, і як мистецтво, і як форму масово-інформаційної діяльності значної кількості людей і на виробництві, і в політиці, і в науці, і в культурі.
ЛЮДИНА З ПЕРОМ У РУЦІ, - це людина, яка постійно трудиться, працює над собою, все життя вчиться, удосконалюючи свої знання та відточуючи розум.
Значення терміну “газета".
ГАЗЕТА – періодичне видання з оперативними матеріалами про поточні події.
Слово “газета” походить від найменування срібної венеціанської монети чеканки 1538 р. За таку
ціну жителі Венеціанської республіки могли прибати рукописний аркуш неперіодичних новин.
Про точну дату народження надрукованої газети існують різні думки. Одні історики ведуть її
родослівну від щорічників “Авізо” та “Реляціон”, що з”явилися в Німеччині в 1609.р. Інші - від бельгійської газети “Ньюве Тийдег”(1605р.), треті - від французької “Ля газетт” (1631р.), четверті відносять витоки
газетної справи до 1590 р., коли в Лейпцізі почав друкуватися щоденний аркуш “новини, що надійшли”.
Перша російська газета “Вєдомості” була заснована Петром 1 у 1702р. Перша газета українською мовою видавалася у Львові в 1848-1857рр. і називалася “Зоря Галицька”.
Коли заявилися перші газети.
Перші друковані газети виникли ще на початку XVII ст. у Бельгії та Франції. Історія преси в Україні сягає 9 липня 1749 p., коли у Львові вийшов друком листок "Кур'єр львівський" (польською мовою), що містив відомості про релігійне та світське життя міста. Більшість дослідників першою газетою в Україні вважають львівський щотижневик "Gazette de Leopol", що вийшов І січня 1776 р. французькою мовою (до нашого часу зберігся лише один номер цієї газети). Наприкінці XVIII ст. у Львові з'явилося ще кілька газет польською та німецькою мовами. Першим львівським щоденним виданням була газета "Dziennik patryjotycznych politykow", що виходила польською мовою у 1792—1798 pp. (з перервами).
Перша газета українською мовою "Зоря Галицька" вийшла в Галичині 15 травня 1848 р. Вона видавалася до квітня 1857 р. як орган Головної Української Ради. В 1849 р. у Львові засновано урядовий часопис "Галицько-Руський вісник". Він виходив тричі на тиждень і друкував головним чином офіційні матеріали. Напівофіційним органом, що видавався в Австро-Угорщині для українців, був "Вісник для русинів в Австрійській державі" (1850— 1856).
На Буковині перша газета румунською і німецькою мовами вийшла у 1848 р., а в Закарпатті першою була "Церковна газета" ("Церковний вісник"), що видавалася у 1856—1858 pp. у Будапешті.
На Наддніпрянській Україні розвиток періодики зумовлювався політикою російського царизму. Перші газети та журнали на підросійській Україні почали видаватися на початку XIX ст. У Харкові були започатковані такі видання, як "Харьковский еженедельник" (1812), гумористичний журнал "Харьковский Демокрит" (1816), громадсько-політичний журнал "Украинский вестник" (1816—1819), "Украинский журнал" (1824 —1825), "Украинский альманах" (1831), "Запорожская старина". Особливої уваги заслуговує "Украинский вестник" — один із перших краєзнавчих журналів, який уміщував багато матеріалів з історії, географії, етнографії України. В його роботі брали участь Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, декабрист О. Раєвський, В. Каразін та ін. У 1817—1823 pp. видавалися "Харьковские известия", частина матеріалів у яких друкувалася українською мовою.
В Одесі з 1828 р. почала виходити щоденна газета "Одесский вестник", яка видавалася протягом 65 років. У Києві першою газетою були "Киевские объявления" (1835—1839). У 1837 р. тут засновано газету "Воскресное чтение", яка проіснувала майже до кінця століття. У 1840 p. М. Максимович розпочав видання альманаху "Киевлянин", всього вийшло у світ три числа цього збірника.
