- •Запитання до екзамену Оглавление
- •Що таке журналістка.
- •Значення терміну “газета".
- •Коли заявилися перші газети.
- •Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- •Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- •Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- •Що таке "ера персонального журналізму".
- •Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- •Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- •Потоки інформації.
- •Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- •12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- •12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- •12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- •12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- •Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •Структура творчого процесу. Його етапи.
- •Задум. Тема. Ідея твору.
- •Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- •Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- •Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- •Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- •Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- •Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- •Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- •Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- •Перерахуйте види ліду.
- •Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- •Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- •Інформаційні жанри.
- •Аналітичні жанри.
- •Художньо-публіцистичні жанри.
- •3Амітка.Її жанрові особливості.
- •Звіт. Його жанрові особливості.
- •Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- •Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- •Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- •Рецензія як жанр.
- •Роль і місце кореспонденції у пресі.
- •Місце огляду у газеті.
- •Огляд преси.
- •Лист як особливий жанр публіцистики.
- •Штамп. Боротьба із ним.
- •Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- •Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- •Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- •Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- •Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- •Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- •Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- •Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- •Чи є у нас в Україні свобода слова?
- •Спонсорство. Економічна залежність змі.
- •”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- •Чи існує в змі України цензура?
- •Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •61.Новина.Категорії новинної інформації
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- •64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- •65.Типова структура редакції газети
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- •52. Спілка журналістів України
61.Новина.Категорії новинної інформації
НОВИНА – поняття багатозначне. Якогось загальприйнятого визначення цього поняття не існує. У
різних країнах, газетах, журналах, інформаційних агенствах, радіо та телебаченні скла-лися свої, теж далеко
не однозначні погляди на те, що таке новина:
а) щось таке, про що досі не було відомо
б) повідомлення про щось нове чи про те, що відбулося зовсім недавно;
в) людина, факт, подія, проблема чи ще щось таке, до чого слід привернути увагу;
г) публікації в ЗМІ про поточні події, проблеми, про цікаве
д) шпальти газет чи частина їх, де публікуються останні новини, на відміну від шпальт із редакційними
статтями та коментарями;
ж) назва чи частина назви дуже багатьох газет, журналів, бюлетенів, інформаційних агенств і т.ін.
Категорії новинної інформації:
«Гарячі» (прямі) новини – новини повідомляють про драматичні події, гострі проблеми, різного роду сенсації,
катастрофи. Знаряд, що впав на подвір’я
Календарні – новини, які пов”язані із річницями тих чи інших подій, національними та іс-торичними святами, або з тими подіями, що обов”язково повинні відбутися.Тут можна дати волю творчому пошуку: наприклад, розкопати якість цікаві історичні дані, фото, малюнки. (щорічний карнавал самби в Ріо-де-Жанейро)
Організовані – штучна сенсація. Сутність її в тому, щоб відповідно дозованою інформаці-єю, спеціально підібраною, привернути увагу читача.(виборчі кампанії)
62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
1. Близкість теми новин з точки зору читача і у просторі, і у часі.
2. Відомість когось чи чогось – все те, що може отримати популярність з тої чи іншої причини.
3. Своєчасність. Чи може новина “тримати” всю інформацію, доки не втратить своєї акту-альності, чи ні.
4. Вплив новини за її можливими наслідками. Чи співзвучна вона справам і турботам чи-тачів.
5 Масштабність новини за ступенем її важливості, вагомості, значимості.
6. Конфлікт у найширшому значенні – тобто уся інформація із знаком мінус, яка, вва-жається, якнайшвидше
“продає” газету.
7 Незвичність, ексцентричність, ненормальність події.
8. Персоніфікація – чи дає новина можливість акцентувати увагу на цікавих подробицях за допомогою
посилання на конкретних людей.. Цей критерій особливо широко можна використовува-ти, поєднуючи його
із іншими критеріями, що характеризують цінність інформації.
63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
У 1895 р. відбулися дві події, які поклали початок новим типам журналістики. 25 квітня (7 травня за новим стилем). А.Попов на засіданні Російського фізико-хімічного товарист-ва доповідав про свій винахід грозовідзначника - прообразу радіоприймача. А через пів-року 28 грудня брати Люмьєр у Парижі в “Гранд-кафе” на бульварі Капуцинів провели показ “Живої фотографії” - провісниці документального кіно та тележурналістики. Відто-ді виникає стільки розгалужень у журналістиці, що починаєш сумніватися - чи одна це професія? Репортер газети, літературний співробітник журналу, радіокоментатор, сцена-рист документальних телепередач... І всі вони, немов міфічне божество, складають жур-налістику “єдину, але з багатьма обличчями”. І на наших очах у журналістиці народжу-ються нові спеціалізації. Радіожурналістика зробила свої перші кроки зовсім недавно. У СРСР перша радіогазета вийшла в 1924 р. Через 10 років “родина” засобів інформації відзначила ще одне збільшення сім”ї: в листопаді 1934 р. почалися регулярні телепереда-чі, а в 1938 р. завершилося спорудження перших телецентрів – Московського та Ленін-градського. Але в масовому масштабі телевізійна журналістика переможно прокотилася світом лише в 50-ті роки. Тоді була створена телестудія, спочатку любительська, і в на-шому місті - Харкові. Біля її джерел у 1955 р. стояв Юхим Ісайович Межов.