- •Запитання до екзамену Оглавление
- •Що таке журналістка.
- •Значення терміну “газета".
- •Коли заявилися перші газети.
- •Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- •Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- •Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- •Що таке "ера персонального журналізму".
- •Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- •Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- •Потоки інформації.
- •Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- •12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- •12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- •12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- •12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- •Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •Структура творчого процесу. Його етапи.
- •Задум. Тема. Ідея твору.
- •Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- •Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- •Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- •Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- •Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- •Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- •Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- •Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- •Перерахуйте види ліду.
- •Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- •Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- •Інформаційні жанри.
- •Аналітичні жанри.
- •Художньо-публіцистичні жанри.
- •3Амітка.Її жанрові особливості.
- •Звіт. Його жанрові особливості.
- •Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- •Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- •Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- •Рецензія як жанр.
- •Роль і місце кореспонденції у пресі.
- •Місце огляду у газеті.
- •Огляд преси.
- •Лист як особливий жанр публіцистики.
- •Штамп. Боротьба із ним.
- •Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- •Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- •Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- •Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- •Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- •Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- •Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- •Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- •Чи є у нас в Україні свобода слова?
- •Спонсорство. Економічна залежність змі.
- •”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- •Чи існує в змі України цензура?
- •Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •61.Новина.Категорії новинної інформації
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- •64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- •65.Типова структура редакції газети
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- •52. Спілка журналістів України
68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
Для багатьох об'єктивність означає точне освітлення фактів і подій у формі неупередже-ного опису. Наприклад, в Канонах журналістики є пункт «Неупередженість», який гово-рить: «В існуючій газетній практиці прийнято проводити різку грань між співвідношен-ням новин і виразом думок. Хронікальні повідомлення не повинні містити думок або від-різнятися небудь тенденційністю. Це правило не поширюється на так звані спеціальні статті, сам характер яких і підпис під ними забезпечують автору право на власну інтерп-ретацію ». Більшість фахівців, що вивчають проблему об'єктивності, погоджуються, що це правило має суворо дотримуватися. Таким чином, у наявності, що останнім часом тео-рія об'єктивності стала допускати аналітичне освітлення подій, яке далеко виходить за рамки неупередженого опису. Іншими словами, в журналістику допускається суб'єктив-ність. Отже, як бачимо, вимога об'єктивності, яке є головним у всіх кодексах журналістсь-кої етики, на ділі нездійсненно вже остільки, оскільки журналіст - це, перш за все, особис-тість. Якщо міркувати глобально, то суб'єктивність - це основне поняття, яке відображає суть кожної людини. Існує три головних характеристики об'єктивності як методу. По-перше, потрібно відокремлювати факт від думки (що записано в Хартії та Канонах). По-друге, необхідно емоційно відсторонене висвітлення подій. І, по-третє, має бути прагнен-ня до точності і збалансованості, що дає обом сторонам можливість висловити свою точ-ку зору, що дозволить аудиторії отримати найбільш повну інформацію. Тобто суб'єктив-ність журналіста - це наслідок переконань, світогляду, позиції що пише.
69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
Поняття "реклама" – "інформація про товари, різні види послуг тощо з метою оповіщен-ня споживачів і створення попиту на ці товари, послуги тощо". Рекламою користуються для формування довготривалого образу організації, фірми, для довгострокового виді-лення конкретного марочного товару. ЗМІ в усьому світі є провідними носіями реклами. Серед них першорядну роль грають друковані ЗМІ. На їх частку припадає найбільший процент від загального обсягу реклами.Зовнішня реклама має безліч рекламоносіїв: виві-ски, щити, вказівники. Далі йде пряма поштова розсилка у вигляді посилок з листівками, каталогами, буклетами та іншої рекламної продукцією. Це передбачає цілеспрямоване звернення до потенційних клієнтів за наявними адресами. Телебачення: вплив на почуття поєднанням зображення, звуку, кольору, руху; масовість, високий ступінь залучення ува-ги; але висока вартість, перевантаженість рекламою, скороминущість рекламного контак-ту, менша вибірковість аудиторії. Радіо: масовість, низька вартість, висока географічна і демографічна вибірковість; але вплив тільки звуком, стислість рекламного контакту, більш низька, ніж у телебачення, ступінь залучення уваги. Газети: оперативність, масо-вість, гнучкість, широке визнання, висока достовірність; але короткочасність існування, низька якість поліграфічного виконання, мала аудиторія "вторинних" читачів.Отже, по-няття "результативність" і тут можна розкрити як поєднання "ефективності" і "дієвості". Дієвість цей вплив реклами на стан справ рекламодавця. Що ж стосується "ефективності", то цим терміном можна позначити вплив рекламного матеріалу на читача, телеглядача, радіослухача.
