- •Запитання до екзамену Оглавление
- •Що таке журналістка.
- •Значення терміну “газета".
- •Коли заявилися перші газети.
- •Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- •Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- •Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- •Що таке "ера персонального журналізму".
- •Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- •Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- •Потоки інформації.
- •Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- •12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- •12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- •12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- •12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- •Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •Структура творчого процесу. Його етапи.
- •Задум. Тема. Ідея твору.
- •Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- •Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- •Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- •Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- •Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- •Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- •Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- •Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- •Перерахуйте види ліду.
- •Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- •Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- •Інформаційні жанри.
- •Аналітичні жанри.
- •Художньо-публіцистичні жанри.
- •3Амітка.Її жанрові особливості.
- •Звіт. Його жанрові особливості.
- •Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- •Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- •Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- •Рецензія як жанр.
- •Роль і місце кореспонденції у пресі.
- •Місце огляду у газеті.
- •Огляд преси.
- •Лист як особливий жанр публіцистики.
- •Штамп. Боротьба із ним.
- •Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- •Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- •Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- •Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- •Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- •Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- •Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- •Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- •Чи є у нас в Україні свобода слова?
- •Спонсорство. Економічна залежність змі.
- •”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- •Чи існує в змі України цензура?
- •Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •61.Новина.Категорії новинної інформації
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- •64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- •65.Типова структура редакції газети
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- •52. Спілка журналістів України
Інформаційні жанри.
ІНФОРМАЦІЙНІ ЖАНРИ – жанри публіцистики, найважливіша ознака яких – новизна факту, що повідомляється.
До інформаційних жанрів відносять замітку, звіт, інтерв”ю, репортаж, інформаційну кореспонденцію (жанри, головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію. явище).
Замітка - найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення. Його головні властивості: стис-лість у подачі новини, ощадливість тексту, який не повинен перевищувати 35-40 рядків, точність і зрозумілість його для масового читача. Замітку небезпідставно вважають найдавнішим жанром жур-налістики.
Звіт - це інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь певна група людей, що вирішували суспільно важливі питання.
Репортаж - це жанр, який передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію, ситуацію, явище. Репортаж - це розповідь очевидця або учасника події. Новина тут обростає суб'єктивними враження-ми спостерігача та його співпереживаннями.
Інтерв'ю - це жанр, що подає суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання жур-наліста. Сучасна журналістика все ширше використовує і жанр бесіди. Це такий різновид інтерв'ю, у якому журналіст не обмежується короткими запитаннями, а сперечається з співбесідником, коментує його відповіді і висловлює свою оцінку події.
Найважливіша ознака інформаційних жанрів - новизна факту, що повідомляється. З цією ознакою інформації пов”язана така риса як оперативність, наявність у матеріалах цього виду подієвого поводу.
Зрозуміло, оперативність важлива риса газети в цілому, але оперативність інформації особливо висока.
Аналітичні жанри.
АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ – жанри журналістики, найважливішою ознакою яких є аналіз, узагальнення системи фактів, подій, статистичних даних за тривалий термін і за широтою масштабності.
До аналітичних жанрів прийнято відносити аналітичну кореспонденцію, статтю з її різновидами, огляд, лист, огляд преси. Тобто твори, головне призначення яких аналізувати. узагальнювати, робити висновки, давати рекомендації.
У аналітичних жанрів оперативність вимірюється днями, навіть тижнями.
Що відрізняє аналітичні матеріали від інформації?
Аналіз поданого матеріалу. В аналітичних жанрах часові кордони матеріалу значно ширші. Наприклад, у переважній більшості кореспонденцій, оглядах преси аналіз, висновки, як правило, будуються на вивченні системи фактів, статистичних даних за більш-менш тривалий термін.
Стаття передбачає ще більш широке охоплення життєвого матеріалу - з точки зору його масштабу і часових ознак. Саме в силу того, що в жанрах аналітичних розробляється матеріал порівняно більшого масштабу, виникає можливість постановки проблем, висування рекомендацій вагомого значення на основі багатопланового аналізу теоретичної та фактичної аргументації.
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ Основний жанр публіцистики. В одних випадках вона наближається до репортажу, в інших - до нарису, замітки. Будують кореспонденцію на ряді однорідних фактів, на сумі даних, об”єднаних одною темою. Це жанр , в якому на конкретному матеріалі аналітично розробляється актуальна тема.. За обсягом - від 50-100 рядків до полоси. Види кореспонденцій: інформаційна (найближча до замітки), аналітична (ще називається постановочна - ставиться проблема), проблемна, кореспонденція- роздуми. СТАТТЯ Найрозповсюдженіший жанр. Стаття передбачає узагальнення величезного фактичного матеріалу, в тому числі і статистичного. Опирається на всю сукупність фактів. Не можна путати статтю наукову і43 газетну. Наукова стаття повідомляє підсумки дослідження в спеціальних галузях. Газетна стаття повинна мати чітку ясну тезу, основну думку, ідею. Види статей - передова, теоретична, проблемна, постановочна, публіцистичний коментар і замітки публіциста. РЕЦЕНЗІЯ Жанр аналітичний. Добрій рецензії чужа ілюстративність, описовість. Містить дані про твір, про замисел автора, дає аналіз твору, вказує на значимість. Два види - теоретична (оцінює працю), художня (тема мистецтва та літератури). ОГЛЯД Його предметом є сукупність соціальних фактів. Види :загальний, тематичний, міжнародний, огляд листів. ОГЛЯД ПРЕСИ Огляд преси передбачає підбиття підсумків. Передбачає аналіз, розгляд, оцінку під відомим кутом зору висвітлення проблем в газетах та журналах за певний період. Види: загальний, тематичний, інформаційний. Є ще лист, нарис, сатиричні жанри - фейлетон і памфлет, епіграма.