- •Запитання до екзамену Оглавление
- •Що таке журналістка.
- •Значення терміну “газета".
- •Коли заявилися перші газети.
- •Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- •Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- •Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- •Що таке "ера персонального журналізму".
- •Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- •Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- •Потоки інформації.
- •Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- •12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- •12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- •12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- •12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- •Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •Структура творчого процесу. Його етапи.
- •Задум. Тема. Ідея твору.
- •Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- •Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- •Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- •Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- •Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- •Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- •Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- •Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- •Перерахуйте види ліду.
- •Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- •Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- •Інформаційні жанри.
- •Аналітичні жанри.
- •Художньо-публіцистичні жанри.
- •3Амітка.Її жанрові особливості.
- •Звіт. Його жанрові особливості.
- •Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- •Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- •Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- •Рецензія як жанр.
- •Роль і місце кореспонденції у пресі.
- •Місце огляду у газеті.
- •Огляд преси.
- •Лист як особливий жанр публіцистики.
- •Штамп. Боротьба із ним.
- •Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- •Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- •Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- •Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- •Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- •Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- •Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- •Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- •Чи є у нас в Україні свобода слова?
- •Спонсорство. Економічна залежність змі.
- •”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- •Чи існує в змі України цензура?
- •Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •61.Новина.Категорії новинної інформації
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- •64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- •65.Типова структура редакції газети
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- •52. Спілка журналістів України
Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
Від англійського терміну interview - бесіда. Має два основних значення - метод отримання матеріалу, збір будь-яких даних через живе спілкування, та жанр. Сьогодні інтерв”ю знаходить дуже широке розповсюдження в періодичній пресі. Призначення інтерв”ю - правдиво, із достовірних джерел повідомити найважливіші дані, всебічно висвітлити якийсь факт, подію, починання, відобразити громадську думку з найважливіших питань соціального життя. При цьому незмінно переслідуються інформаційні, пізнавальні, виховні цілі. Природньо, коли авторитетна особа щось повідомляє, це звучить особливо переконливо, достовірно. Найважливіші достоїнства інтерв”ю: злободенність, політична цілеспрямованість, діловитість, суспільна значимість. Звичайно передається інтерв”ю у формі діалогу - запитання кореспондента, відповіді того, у кого беруть інтерв”ю. Види інтерв”ю: монолог, повідомлення (скорочений текст), діалог (повний текст), замальовка (даються і короткі коментарії фактів), думка (хтось коментує замітку), форуми (бесіди за “круглим столом”), анкети-газети, прес-конференції (групові інтерв”ю).
Соціологи стверджують, що переважну більшість інформації журналіст одержує із бесід, особистих контактів з людьми, методом, що професійно іменується “інтерв”ю”.
Кожен спеціаліст по-своєму споруджує мости до потрібних йому людей, до реальних і потенційних джерел інформації, але в різних конструкціях є одне спільне. Ветеран журналістики К.Симонов, виступаючи перед студентами -журналістами МДУ, радив:”Умійте слухати. Умійте дати співбесіднику “виговоритися”,
Це буває значно цікавіше, ніж те, про що ви хочете запитати.”. Безкінечно багато невидимих складників
беруть участь у бесіді всього двох людей. І на відміну від математики “переміна місць” складників “активно
впливає” на результат.
Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
Від латинського - reportare - передавати, повідомляти. Має декілька значень. Вперше термін було використано в середині минулого століття в англійській пресі. Репортером тут називають журналіста, що повідомляє новини. І репортаж - жанр газети. Особливості жанру - розповісти про подію очима очевидця. Характер подій, що передаються, визначає важливу особливість - динамічність. Не кожна подія гідна репортажу - тільки розповідь про нове, про незнайоме гідна репортажу. Репортаж - це “історія події”. Ще одна характерна особливість репортажу - наочність. Сила впливу репортажу на читача в так званому “ефекті присутності”. Репортер примушує читача бути разом з ним на місці події, “співпереживати”. У репортажі немає місця вигадуванню. Ні найменшої невідповідності! В той же час репортаж - не фотографія. У ньому обов”язково слід висвітлити своє ставлення до події. Репортаж - жанр-розвідник. Види репортажу: подієвий, пізнавальний,, проблемний.
Композиційною основою репортажу є подія. Хід події, її перебіг становить своєрідний хребет твору.
Це надає розповіді відповідної динаміки. У газетному репортажі про подію розповідається, у телевізійному
репортажі - вона наочно відтворюється.
Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
У статті на підставі зіставлення та розгляду значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактується осмислюється й теоретично узагальнюються проблеми соціальної дійсності. Робота над статтею: вибір теми та визначення інформаційних джерел; збирання інформації; формування концепції, яка б спиралася на факти та незаперечні аргументи; розвиток і розгортання змісту; поєднання міркувань, наведення інформації, цитування, опис фактів, використання думок фа-хівців.