Логіко-поняттєва та інформаційна перцептивні структури

Розуміння реципієнтом (читачем, слухачем) логічних зв’язків між фразами залежить від багатьох причин і зокрема від мовної вправності автора та тематичної структури тексту. Чим більш неоднорідний тематичний текст, чим більш він мовно незграбний, тим більша ймовірність, що читач не зможе легко вловити логічні зв’язки між фразами,надфразовими єдностями, а це вплине на загальне розуміння змісту тексту, на розуміння піднятої автором проблеми.

Інформаційна перцептивна структура може не збігатися з інформаційними авторськими структурами (несуть нові повідомлення для аудиторії), оскільки важко передбачити, що читачеві відомо, а що – ні. Необхідно дотримуватися золотої середини: щоб "дане" отримувача було більше за "дане" адресанта, без чого неможливе розуміння, і щоб "дане" отримувача було меншим "даного" адресанта, без чого інформація часто стає непотрібною. Текст має бути організованим таким чином, щоб "дане" готувало читача до сприймання інформації. Якщо інформація може бути сприйнята і без уже відомого, то його треба уникнути.

Струкутра тексту має відповідати можливостям людської пам’яті та інтелекту сприймати і розуміти інформацію.

Образ автора у журналістському творі

У сучасній журналістиці образ автора співвідноситься:

• з особливостями індивідуального стилю журналіста;

• з суто особистісним світосприйманням журналіста.

До недавнього часу не було чіткого термінологічного апарату щодо визначення поняття „образ автора у журналістському творі”. Часто образ автора співвідносили з деяким художнім образом, хоя існує велика різниця між функцією автора в літературному творі і журналістському.

У літературному творі образ автора не співпадає з реальною особистістю письменника. Образ автора виступає як художній образ, створений за законами типізації. Автор в літературному творі наділений широкими можливостями у створенні героїв і володіє багатим спектром самовиявлення. Письменник може виступати як:

• безпосередній учасник подій;

• посторонній спостерігач;

• оповідач;

• людина, яка організує формально-змістовий центр художнього бачення.

У журналістському творі ми маємо справу не з вигаданим образом, а реальною особою – з особистістю журналіста. Основними завданнями автора журналістського твору є:

• журналіст як носій ідейного задуму твору повинен чітко визначити свою світоглядну позицію щодо подій, про які розповідає;

• постаратися проявити свою товчу індивідуальність.

Світоглядна позиція автора журналістського твору – це сукупність принципів, поглядів, переконань, які визначають напрям діяльності журналіста і його ставлення до дійсності (моральні, наукові, естетичні погляди).

Індивідуальний образ автора складається з тієї ролі, яку він для себе обере:

• роль автора як „дзеркала” героя;

• роль автора як ліричного героя твору;

• роль автора як інстанції, яка аналізує і оцінює.

Реагуючи певним чином на думки і почуття людей, журналіст тим самим виявляє свої емоційні реакції на все, що відбувається у суспільстві тощо. Авторські судження, оцінки, думки багато в чому проявляють позицію журналіста щодо об’єкта, який пізнається. Автор журналістського твору, щоб зацікавити читача, висуває різні тези, аргументи і судження. Усвідомлення журналістом істинності власних висновків може виражатися в таких формах:

• впевненість у положеннях, які исуваються;

• сумніви щдо їх істинності;

• догадки про можливість їх істинності тощо.