Матеріали до окремих питань і тем Співвідношення понять "твір" і "текст"

Журналістський матеріал як авторський твір існує у ЗМІ здебільшого у вигляді тексту. Твір і текст – це не одне і те ж. Твір – це подукт мовної діяльності людини, закріплений найчастіше у тексті. Текст – це лише графічно-знакова фіксація твору. Як зазначав Є.Прохоров, твір – "це тільки мовне вираження замислу його творця, а текст...графічне закріплення цього замислу на папері".

Твір створюється за законами мовної діяльності людини, а текст – за правилами користування знаковими системами, які застосовується людьми для фіксації творів. Не все, що є у творі, може бути виражене письмовими чи друкованими знаками. Твір і текст мають різний генезис, різну історію, різні правила оформлення, хоч вони взаємно впливають один на одного: текстова форма сприяла і сприяє розвиткові монологічного мовлення і виникненню великих творів.

У свідомості журналіста твір існує переважно як готовий продукт, як відносно завершена системно-структурна організація. Текст є формою відчуження твору від автора. У вигляді тексту твір набуває відносної самостійності.

Текст-твір має ознаки, що виражають загальні особливості його системно-структурної організації. Такими ознаками є:

• континуум;

• інтеграція;

• когезія.

Для журналістського матеріалу, як і для будь-якої системи, властивий просторово-часовий континуум: зміст твору має бути інтегрований часом і простором, тобто події, факти, процеси, які описуються у творі, повинні бути пов’язані у часі і просторі. Специфікою просторово-часового континууму творів є те, що час часто ніби зупиняється у творі (наприклад, коли автор переходить від розповіді до роздуму; континуум розривається різними вставками; у континуумі відсутній поступовий часовий перехід тощо). З просторово-часовою організацією твору пов’язане поняття хронотопу. Хронотоп – це культурно оброблена стала позиція, з якої або через яку людина освоює простір топографічно об’ємного світу. М.Бахтін визначає поняття хронотопу як істотний зв’язок часових і просторових відношень, художньо освоєних в літературі: "В літературно-художньому хронотопі має місце злиття просторових і часових прикмет в осмисленому і конкретному цілому. Час тут згущується, стає художньо-видимим; простір же інтенсифікується, втягується в рух часу, сюжету історії. Прикмети часу розкриваються в просторі, і простір осмислюється і вимірюється часом". У широкому розумінні художній хронотоп є перетинанням у творі мистецтва рядів часу і простору і виражає нерозривність часу і простору, тлумачення часу як четвертого виміру простору.

Інтеграція – це об’єднання всіх частин тексту з метою досягнення його цілісності. Це важлива ознака тексту-твору, оскільки вона забезпечує єдність фрагментів твору, завдяки їй твір існує як відносно самостійна сутність. Інтеграція виражається засобами когезії (зв’язку).

Когезія – це логічний та асоціативний зв’язок у творі, який може виражатися засобами мови.

Позасюжетні елементи як складові композиційної структури

Одним із поширених позасюжетних елементів композиційної структури твору є природа. Образи природи (як пейзажні, так і всі інші) є змістовно значущими. У багатовіковій культурі людства укорінений глибинний зв’язок людини і природи. Наприклад, мотив саду – обробленої і прикрашеної природи – зустрічається в словесності майже усіх країн і епох. Сад часто символізує світ в цілому. Як зазначав Д.С.Лихачов, сад "завжди виражає якусь філософію, уявлення про світ, ставлення людини до природи, це мікросвіт в його ідеальному вираженні".

Пейзаж – це образ природного оточення персонажів та їхніх дій, опис картин природи у художньому творі, який має певне значення в його загальній змістовій організації. Найважливіша функція пейзажу полягає в ому, що він виступає у творі як додатковий опосередкований засіб характеристики окреслюваних у ньому героїв, персонажів. Відношення пейзаж – людина у творі будується на принципах так званого психологічного паралелізму – контрастного протиставлення або зіставлення картин природи з душевним, емоційним станом людини.

Питання для роздуму

1.Чи використовуються у журналістиці позасюжетні елементи, зокрема, природа, пейзаж? Якщо так, то яким чином і яка їх функція?