Порівняння і повтор як засоби інтенсифікації висловлювання в журналістському тексті

Однією з основних функцій тексту є функція передачі предметно-логічної інформації. Але будь-яке мовлення з самого початку прагматичне, спрямоване на ті чи інші прагматичні наслідки, дії, реакції.

При комунікативному підході до журналістського твору і тексту як його втілення головним фактором, як зауважує І.Арнольд, є комунікативно-функціональна функція: текст слугує для передачі і збереження предметно-логічної, естетичної, образної, емоційноЇ, оцінної інформації, а також для дії на особистість одержувача інформації.

Фактори, які впливають на комунікативну структуру тексту:

• ситуація написання і сприймання тексту;

• мотив діяльності, в яку включена комунікація;

• комунікативна мета;

• комунікативний смисл тексту.

Одним із найпопулярніших засобів встановлення контакту з читачем є цікавий, привабливий заголовок; розташування матеріалу на певній сторінці,

у певній частині сторінки; цікава ілюстрація або архітектоніка тексту, актуалізатори уваги – експресивні засоби.

Експресивність – це якість, пов’язана з умінням автора загострити, підкреслити характерне в зображуваному, аранжувати матеріал з метою підсилення його дії на читача.

Певний експресивний і емоційний заряд виконують конструкції з порівнянням, які використовуються журналістами для опису і характеристики осіб, предметів, ситуацій, подій, явищ. Порівняння, зіставлення незнайомого зі знайомим завжди створюють особливу організацію висловлювання, яка характеризується підсиленою образністю, що захоплює читача, оживляє текст, запам’ятовується допомогає відчути і зрозуміти суть проблеми.

Повтор як стилістичний прийом, як явище матеріального певантаження висловлювання у журналістському тескті передає логічну емфазу, привертає увагу читача до найбільш важливого відрізку у висловлюванні, зосереджує увагу на певній проблемі.

Виділяють такі повтори:

• повтор з підсиленням, спрямований на інтенсифікацію експресивності повторюваного відрізку мовлення;

• повтор з розширенням і уточненням (мета: не лише виділити важливу інформацію, але й привернути до неї максимум уваги читача);

• повтор з нарощуванням (мета: переконати читача в достовірності повідомлення);

• повтор-ознаку: ознака, яка є основою порівняння, є також еталоном порівняння;

• повтор-репліку, який використовується в діалогічному мовленні і виражає безпосередню і експресивно забарвлену реакцію на сказане;

• рамочний повтор: автор спочатку називає те, що вважає найбільш важливим, потім розгортає зміст повідомлення і в кінці – початкове речення.

Архітектоніка журналістського тексту

Архітектоніка покликана виражати композицію твору, тому архітектонічна структура повинна своїми елементами відбивати композиційні елементи. В основному журналістський текст має просту архітектоніку:

• рубрику, що виділяє тему;

• заголовок, що репрезентує тему;

• лід;

• текст, абзаци якого деякою мірою виражають лише тематичну будову твору, а не композицію конкретної теми.

Рубрика і заголовок можуть виконувати інформаційно-пошукову і темовидільну функції.