
- •Додатки текстознавство
- •Тема 3. Вираження в тексті авторської модальності
- •1.Поняття авторської модальності
- •2.Тріада: створювач мовлення ‒ суб’єкт оповіді – образ автора
- •3.Особливості сприйняття узагальненого образу автора
- •4.Форми суб’єкта оповіді
- •5. Двоспрямованість поняття «образ автора»
- •Тема 4.Типи і різновиди текстів. Форми представлення авторства в художньому і нехудожньому текстах
- •1.Текст художній і нехудожній
- •2.Текст монологічний і діалогічний
- •3.Текст прозовий. Мовленнєва організація прозового тексту
- •4. Текст поетичний. Мовленнєва організація поетичного твору
- •Тема 5: Поняття креолізованого тексту План
- •1.Поняття креолізованого тексту
- •2.Види креолізованого тексту
- •3.Взаємодія вербальних і образотворчих елементів
- •Тема 6. Інформативність і шляхи її підвищення План
- •1.Інформативність і інформативна насиченість тексту
- •2.Проблема авторського наміру і читацького сприймання
- •3.Способи підвищення інформативності тексту
- •4.Шляхи підвищення інформативності тексту
- •Тема: Компресія інформації в тексті План
- •1.Поняття інформаційної компресії
- •2.Семіотичні способи інформаційної компресії
- •3.Комунікативні способи вираження інформаційної компресії
- •Модульна контрольна робота №2
- •Модульна контрольна робота №3
- •Варіанти залікової контрольної роботи
- •Теорія твору Тема: Стиль, стилізація та пародія
- •Матеріали до окремих питань і тем Співвідношення понять "твір" і "текст"
- •Позасюжетні елементи як складові композиційної структури
- •Порівняння і повтор як засоби інтенсифікації висловлювання в журналістському тексті
- •Архітектоніка журналістського тексту
- •Логіко-поняттєва та інформаційна перцептивні структури
- •Образ автора у журналістському творі
- •Типи сюжетних конфліктів
- •Тенденції розвитку жанрів у журналістиці
- •Принцип системності аналізу та інтерпретації твору
- •4. Структура аналітичних жанрів на прикладі конкретної статті.
- •Комунікативна логіка
- •Поняття теорії аргументації
- •Емпіричні способи переконання
- •Теоретичні аргументи
- •Контекстуальні аргументи
- •Поняття про суперечку
- •Коректні і некоректні засоби ведення суперечки
- •Види суперечок
- •Загальні вимоги до суперечки
- •Тема: Доведення і спростування План
- •1.Поняття доведення
- •2.Побудова доведення
- •3.Види доведення
- •4. Спростування
- •5.Правила доведення і спростування
- •Тема: Гіпотеза План
- •1.Сутність гіпотези
- •2.Види гіпотез
Тема: Компресія інформації в тексті План
1.Поняття інформаційної компресії
2.Семіотичні способи інформаційної компресії
3.Комунікативні способи інформаційної компресії
1.Поняття інформаційної компресії
Інформаційна компресія – це стиснення плану означника при збереженні плану означуваного.
Для визначення межі стиснення існує поняття текстової норми. У різних текстах вона може бути різною, але є і загальний показник норми: мовленнєва одиниця не повинна втрачати свій повідомлюваний смисл. Питання текстової норми особливо жорстке у діловій і довідковій літературі, у вторинній науковій літературі (рефераті, тезах, анотації).
Мотивами, які обумовлюють компресію інформації у тексті, є:
вимоги мовної прагматики (використання термінів, які дають максимальне згортання інформації);
вимоги естетичні і вимоги жанру (компресія інформації тексту диктується жанровими установками тексту);
вимоги стилістичні (використання особливих стилістичних прийомів, наприклад, недомовленість).
При компресії спостерігається скорочення тестового простору за рахунок переваги обсягу означуваного над обсягом означника.
Умови мовленнєвої прагматики часто обмежують компресійні можливості. Наприклад, у науково-популярному тексті використання термінів як семіотичного засобу компресії часто виявляється неможливим, оскільки це негативно впливає на сприймання тексту: незрозуміле необхідно пояснити і досить широко. Не пояснюються лише терміни, відомі читачу, наприклад, терміни-поняття, включені у шкільну програму (радіохвилі, ланцюгова реакція); терміни, які часто зустрічаються у пресі, у побуті (інфаркт міокарда, СПІД, ОРЗ); введення терміна орієнтовано на найближче відоме поняття: Зв’язок між психікою і тілом здійснюється через вегетативну нервову систему і проявляється у вигляді різних вегетативно-судинних реакцій (Домашній лікар); Деформація шийки стегна проявляється «качиною походкою», обмеженням відведення і ротації (повороту) у тазостегновому суглобі (Домашній лікар).
Інформаційна компресія сприяє лаконізації тексту, ступінь якої
залежить від комунікативної ситуації. Лаконізація – це не скорочення тексту за рахунок зняття частини інформації, але скорочення зі збереженням повного обсягу інформації. Таким чином, інформаційна компресія – це один із способів підвищення інформативності вербальних засобів вираження (мовленнєвих одиниць). Сутність цього способу полягає в тому, щоб добитися побудови такого тексту, в якому був би максимально виражений необхідний смисл за умови мінімальної затрати мовленнєвих засобів.
2.Семіотичні способи інформаційної компресії
Існують семіотичні і комунікативні способи інформаційної компресії.
До семіотичних способів інформаційної компресії належать знакові, мовні способи: лексична компресія, синтаксична компресія, формування мовленнєвих стереотипів.
Ідеальним прикладом лексичної компресії вважається вживання терміна без його визначення, оскільки термін номінує поняття в найбільш згорнутому вигляді.
Синтаксична компресія передбачає стиснення знакової структури шляхом еліптування, граматичної неповноти, безсполучникового зв’язку, синтаксичної асиметрії (тобто пропуску логічних ланок висловлювання). Наприклад: Так, музична обдарованість Скрябіна виявилась дуже рано, але музична обдарованість взагалі проявляється дуже рано (Рекемчук). У цьому реченні пропущена логіко-смислова ланка на рівні означника. Пор.: Так, музична обдарованість Скрябіна виявилась дуже рано, але [у цьому нема нічого дивного, оскільки] музична обдарованість взагалі проявляється дуже
рано.
В одній з казок Андерсена засохший кущ троянди покрився серед жорсткої зими білими пахучими квітами (К.Паустовський). – В одній з казок Андерсена [розповідається, як] засохший кущ троянди покрився…
Мовленнєвий стереотип виникає через часте вживання у певній ситуації. Наприклад, у діловому тексті може бути не реалізована валентність керування: Предметом договору є право під’їзду (під’їзду до чого?); Телеграма з номером, датою і сумою банківського авізо (замість: телеграма з вказівкою на номер, дату…). Подібні скорочення допускаються іноді при
використанні великих за обсягом термінів, коли опускаються умовно якісь його частини або термін-словосполученні замінюється одиночним терміном: обмінна операція – обмін, принесення протесту – опротестування, засуджена особа – засуджений, текст цілого твору – цілий текст, засоби вираження смислу – засоби вираження тощо.