Тема 3. Загальна макроекономічна рівновага: модель сукупного попиту та сукупної пропозиції

3.1.Сукупний попит і фактори, що його визначають

Національна економіка в макроекономічному аналізі може бути представлена у вигляді єдиного ринку, що складається з однієї сукупної фірми, яка виробляє єдиний продукт. Цей продукт продається по єдиній сукупній ціні.

Сукупний попит (AD) – це сума усіх витрат на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці.

У структурі сукупного попиту виділяють:

- попит на споживчі товари і послуги;

- попит на інвестиційні товари;

- попит на товари і послуги з боку держави;

- попит на експорт.

Крива сукупного попиту – AD, показує кількість товарів і послуг, що споживачі готові придбати при даному рівні цін (рис 3.1).

Р

AD

Y

Рис. 3.1. Крива сукупного попиту

де P – рівень цін (індекс цін);

Y – реальний обсяг випуску на який пред'явлений попит.

Рух уздовж кривої AD відбиває зміни сукупного попиту в залежності від динаміки загального рівня цін.

Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через наступні ефекти:

- ефект відсоткової ставки: при зростанні цін покупцям необхідно більше грошей для оплати угод, що зумовить зростання попиту на гроші і, як наслідок, викличе підвищення їх ціни – відсоткової ставки. Внаслідок цього зменшиться попит фірм на інвестиції, а домогосподарства менше купуватимуть товарів довготривалого користування. Ефект відсоткової ставки досліджував Дж. М. Кейнс, тому його називають ефектом Кейнса;

- ефект багатства: при зростанні цін реальна вартість фінансових активів зменшується, тому їх власники стають “біднішими”. Зі зниженням рівня цін споживачі відчувають себе багатшими, що відповідно стимулює споживчі витрати. На ефекті багатства наголосив Артур Пігу, і тому цей ефект називають ефектом Пігу.

- ефект чистого експорту: падіння рівня цін у країні знижує відсоткові ставки та реальний обмінний курс національної валюти. Споживачі більше купуватимуть вітчизняних товарів і менше імпортних. Знецінення національної грошової одиниці стимулює експорт і стримує імпорт, що розширює чистий експорт, а отже й сукупний попит.

- ефект пропозиції грошей: при незмінній пропозиції грошей і зростанні рівня цін реальна пропозиція грошей зменшується. Зменшення реальної пропозиції грошей означає, що вони стають “рідкіснішими” і починається період “дорогих грошей”. За цих обставин процентні ставки зростають і кредит стає менш доступним, обмінний курс національної валюти зростає. “Дорогі гроші” ведуть до зменшення обсягів інвестицій, чистого експорту і споживання, а отже й сукупного попиту.

Розглянуті фактори є ціновими факторами сукупного попиту, які опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни. Їх зміна впливає на зміну кута нахилу кривої сукупного попиту. Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших нецінових факторів економічної кон’юнктури. Наслідком їх впливу є зміщення кривої сукупного попиту вправо або вліво, до них відносяться слідуючі фактори:

Очікування. Цей фактор пов'язаний із прогнозами домашніх господарств, підприємств щодо зміни їхніх реальних доходів. Якщо вони прогнозують зростання своїх доходів, то витрачають більшу частину своїх поточних доходів. Подібна ситуація відбувається якщо очікується інфляція (більше купувати, щоб випередити ріст цін).

Зміни в економічній політиці держави. Збільшуючи державні закупівлі уряд збільшує сукупний попит. Збільшуючи прибутковий податок держава зменшує сукупні доходи.

Зміни у світовій економіці. Якщо ціни усередині країни торгових партнерів ростуть, то це викликає зростання попиту на експорт. Це викликає зростання експорту в даній економіці.