1.4. Завдання до практичного виконання

1.4.1. Визначити правильну відповідь

1. Макроекономіка досліджує економічні процеси на рівні:

1) підприємства;

2) галузі виробництва;

3) окремого ринку;

4) національної економіки.

2. Об'єктом макроекономічного аналізу виступає:

1) економічний закон;

2) економічний процес;

3) економічна система;

4) економічні відносини.

3. Об'єкти макроекономічного аналізу характеризують:

1) агреговані величини;

2) ймовірні величини;

3) порівняльні величини;

4) відносні величини.

4. Який сектор не належить до макроекономічних суб'єктів:

1) підприємницький сектор;

2) сектор домашніх господарств;

3) державний сектор;

4) сільськогосподарський сектор.

5. Основним методом макроекономічних досліджень є:

1) порівняльний аналіз;

2) соціологічний;

3) метод абстракції;

4) моделювання.

6. Макромоделі показують:

1) об'єктивне зростання показників;

2) взаємозв'язок між макропоказниками;

3) зв'язок між державними суб'єктами;

4) зв'язок між екзогенними величинами.

7. Яка ознака не характеризує вітчизняну модель перехідної економіки:

1) сильна регулятивна роль держави;

2) відсутність ефективного приватного власника;

3) високий рівень криміналізації господарського життя;

4) схильність чималої частини населення до державного патерналізму;

5) розв'язанням соціальних проблем здебільшого займаються підприємства.

8. Яке з тверджень поділяють прихильники ліберальної філософії макроекономіки:

1) зрівняльний розподіл доходів творить ефективну національну економіку;

2) ефективною є лише приватна власність, всі ж інші форми власності малорезультативні;

3) національна економіка не має автоматичного механізму, який забезпечує повну зайнятість ресурсів;

4) директивне планування забезпечує найефективнішу організацію національної економіки;

5) уряд через фіскальну та монетарну політику має впливати на сукупний попит.

9. Яка змінна є потоковою:

1) залишок на рахунку в банку;

2) державний борг країни;

3) робоча сила;

4) заробітна плата особи;

5) майно особи.

10. Яке твердження неправильне:

1) платежі фірм домогосподарствам за ресурси називають доходами;

2) різницю між податковими надходженнями і трансфертними платежами називають чистими податками;

3) до реальних змінних відносять кількісні змінні та відносні ціни;

4) видатки на товари й послуги становлять виторг, або надходження, фірм від продажу товарів і послуг.

11. Яке твердження неправильне:

1) відмінною рисою макроекономічної моделі є те, що вона виходить із гнучких чи негнучких цін;

2) модель – це спрощена теоретична схема вплину екзогенних змінних на ендогенні;

3) період, в якому ціни є негнучкими і тому ресурси можуть використовуватись у виробництві не повністю, називають довгостроковим.

12. Макроекономіка є частиною аналітичної економіки, яка вивчає:

1) виробничі відносини економічних суб'єктів;

2) ефективність функціонування національної економіки як цілого;

3) поведінку економічних суб'єктів на ринках ресурсів;

4) глобальні тенденції економічного розвитку людства.

13. Що не є основним каналом зв’язку держави з іншими економічними суб’єктами:

1) державні видатки;

2) податки;

3) державні закупівлі товарів і послуг;

4) державні запозичення;

5) споживчі видатки.

14. Який постулат не поділяють прихильники кейнсіанської філософії макроекономіки:

1) приватна власність є високоефективною;

2) ринкова система не має автоматичного механізму, який забезпечує повну зайнятість ресурсів;

3) обсяг національного виробництва й рівень зайнятості визначаються чинниками попиту;

4) ефективність функціонування економіки важливіша за соціальну рівність людей;

5) уряд має регулювати національну економіку.

15. Що не є проявом макроекономічної нестабільності:

1) уповільнення темпів зростання виробництва, які нерідко стають від'ємними;

2) зростання розриву в доходах між найбіднішими й найбагатшими верствами населення;

3) зростання масштабів безробіття;

4) різкі коливання курсу національної валюти.

16. Яке твердження неправильне:

1) закони природи вічні, а закони макроекономіки – історичні;

2) закони природи є об’єктивними, а економічні закони – суб’єктивними;

3) закони макроекономіки, як і закони природи, можуть мати формалізоване вираження.