11.2. Кейнсіанські моделі зростання
Кейнсіанська модель зростання заснована на тім, що умовою збалансованого росту економіки є збільшення сукупного попиту, а основним фактором зростання виступають капіталовкладення (інвестиції).
Кейнсіанські моделі економічного зростання поєднують сукупний попит та сукупну пропозицію для досягнення динамічної рівноваги (AS = AD) в економіці. Основною змінною за допомогою якої можна керувати економічним зростанням є інвестиції.
Найпростішою моделлю зростання вважається модель Є.Домара. Умови які допускає модель:
1. В економіці неповна зайнятість трудових ресурсів, надлишок пропозицій праці.
2. Технологія виробництва представлена виробничою функцією Леонтьєва з постійною граничною продуктивністю капіталу.
3. Вибуття капіталу відсутнє, випуск залежить тільки від капіталу, а ціни стабільні.
4. Фактором збільшення попиту та пропозиції в економіці є приріст інвестицій.
Якщо за період інвестиції ростуть на ∆I, то AD зростає наступним чином:
∆ AD
= ∆ I
*
m
= ∆ I
*
= ∆ I
*
,
де s – гранична схильність до заощадження.
Зростання пропозиції становить:
∆УАS= a ∆K ,
де а – гранична продуктивність капіталу (за умовою моделі – постійна);
К – приріст капіталу.
Приріст капіталу забезпечується відповідним обсягом інвестицій І, тому ∆УАS= a ∆K , можна записати як: ∆УАS= a І ,
У даній моделі рівноважнеекономічне зростання буде досягнуте за умови рівності попиту та пропозиції:
∆
I *
= a
І
В умовах рівноваги І=S, а S=s*У. Зростання інвестицій залежить від s, – граничної схильності до заощадження. Така динамічна рівновага непостійна.
Наступною моделлю економічного зростання є модель Р.Ф.Харрода. Ця модель включає ендогенну функцію інвестицій і заснована на принципі акселератора і чеканнях підприємців. Відповідно до принципу акселератора, будь-який ріст (скорочення) доходу викликає ріст (скорочення) капіталовкладень, пропорційний зміні доходу.
Сутність процесу акселерації полягає в тім, що ріст попиту (чи доходів) діє як прискорювач (акселератор) ступеня росту інвестицій. Нові інвестиції (в основному в сфері основного капіталу) зростають швидше чим обсяг виробництва. Це пояснюється тим, що зростаючий попит стимулює інвестиції, що випереджають за темпами росту збільшення випуску. Вартість нових машин і устаткування розраховані на кілька років, що перевершує вартість річного випуску товарів.
Акселератор можна визначити як відношення приросту капіталовкладень до приросту споживання:
A
=
Рівноважний темп приросту обсягу випуску визначається в моделі Харрода наступним чином:
Харрод розрізняв гарантований і природний темп росту.
Гарантований темп забезпечує повне використання виробничих потужностей (капіталу), але при такому зростанні не завжди досягається повна зайнятість.
Природний темп росту – це максимальний темп росту, за рахунок зростання зайнятості і технічного прогресу.
Умовою довгострокової динамічної рівноваги Харрод вважав рівність гарантованого, природного і фактичного темпів росту. Але така рівність не може бути довгостроковою через нестабільність інвестицій. Динамічна рівновага в моделі Харрода також нестабільна.
У кейнсианской теорії обидві моделі іноді поєднують у модель Харрода-Домара основними її положеннями є наступне: при даних технічних умовах виробництва темп економічного зростання визначається величиною граничної схильності до заощадження, а динамічна рівновага може існувати в умовах неповної зайнятості (моделі відповідали економічним умовам 50-70 рр.)