4.3. Фактичні і плановані витрати. Хрест Кейнса.
Розбіжність планових інвестицій і заощаджень викликає відхилення фактичного обсягу виробництва від потенційного рівня і невідповідність фактичного рівня безробіття від величині природного.
Для запобігання втрат від спаду виробництва, за твердженням представників кейнсіанської школи, необхідна активна державна політика по регулюванню сукупного попиту.
Фактичні інвестиції містять у собі як заплановані так і не заплановані інвестиції. Незаплановані – це непередбачені зміни інвестицій у товарно-матеріальні запаси. Ці незаплановані інвестиції функціонують як вирівнюючий механізм, що приводить у відповідність фактичні величини заощаджень і інвестицій і встановлює макроекономічну рівновагу.
У кейнсіанській теорії плановані витрати – це сума, що домогосподарства, фірми, уряд і зовнішній світ планують витратити на товари і послуги.
Реальні витрати відрізняються від планованих тоді, коли фірми змушені робити незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси в умовах несподіваних змін у рівнях продажів.
Функція запланованих витрат:
Е = С + I + G + Xn (зображується графічно як функція споживання С = а + в * (У-Т), що „зміщена” вгору на величину I+G+Xn).
Лінія У = Е відбиває рівність реальних і планованих витрат. Така рівність досягається за умови відповідності фактичних інвестицій і заощаджень. Лінія зображує ідеальну ситуацію коли вироблена продукція цілком споживається.
Е
незаплановане
незаплановане
У=Е
накопичення
скорочення
В запасів
Запасів е
А
С
У2 Уо У1 У
Рис 4.1. Хрест Кейнса
У точці А досягається рівність запланованих і фактичних інвестицій і заощаджень, тобто встановлюється макроекономічна рівновага, сукупні витрати в економіки дорівнюють обсягу випуску. Якщо фактичний обсяг виробництва У1 перевищує рівноважний У0, то це значить, що покупці купують товарів менше ніж фірми виробляють, тобто АD<AS. Нереалізована продукція приймає форму товарно-матеріальних запасів, що зростають. Ріст запасів змушує фірми знижувати виробництво і зайнятість, що знижує ВВП. Поступово У1 знижується до У0, тобто дохід і заплановані витрати вирівнюються, а АD=AS.
Якщо фактичний випуск У2 менше рівноважного У0 то фірми виробляють менше ніж покупці готові придбати, тобто АD>АS. Ріст попиту веде до незапланованого скорочення запасів фірм, що створює стимули до збільшення зайнятості і випуску. У підсумку ВВП поступово зростає від У2 до У0 і досягається рівновага АD=АS.
Модель Кейнсіанського хреста не враховує процес зміни рівня цін, а розглядає їх фіксовані значення. Хрест Кейнса конкретизує модель АD-AS для цілей короткострокового макроекономічного аналізу. Рівноважний рівень випуску У0 може змінюватися відповідно до зміни величини будь-якого компонента сукупних витрат: С, I. G, Xn. Збільшення кожного з компонентів зрушує криву планованих витрат вгору і стимулює ріст рівноважного рівня випуску. Збільшення кожного з компонентів сукупного попиту приводить до більшого зростання сукупних доходів, це явище називають ефектом мультиплікатора.
Мультиплікатор витрат – це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента автономних витрат:
,
де m – мультиплікатор; ∆У – зміна рівноважного ВВП; ∆А – зміна витрат, незалежних від динаміки У.
Мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст (скорочення) сукупного доходу (випуску) перевершує первісний приріст (скорочення) автономних витрат, тобто однократна зміна будь-якого компонента витрат викликає багаторазову зміну ВВП:
∆СА →АD ↑→У↑ →С ↑→АD ↑→У ↑ і т.д.
Сукупний доход (У) багаторазово реагує на первісний імпульс ∆СА↑. Відносно невеликі зміни у величинах С, I, G, Xn можуть викликати значні зміни в рівнях зайнятості і випуску. Якщо фактичний рівноважний обсяг випуску У0 нижче потенційного У*, то це значить що сукупний попит неефективний, тому що сукупні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, навіть при АD=АS. Це здійснює депресивний вплив на економіку(рис.4.2).
Е
У=Е
В рецесійний
розрив
Е
А
У < У* У
Рис.4.2 Рецесійний розрив в моделі хреста Кейнса
Величина на який повинний зрости АD (сукупні витрати), щоб підвищити рівноважний ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості – називається рецесійним розривом. Для подолання рецесійного розриву і забезпечення повної зайнятості необхідно стимулювати сукупний попит і «перемістити» рівновага з т.А в т.В.
Якщо фактичний У0 більше У*(рис.4.3), то сукупні витрати надлишкові, що викликає в економіці інфляційний бум; рівень цін зростає тому що фірми не можуть розширювати виробництво у відповідь на ріст АD, тому що всі ресурси вже зайняті.
Для подолання інфляційного розриву стримують АD.
Інфляційний розрив – величина на який повинний скоротитися АD, щоб знизити рівноважний ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.
Е
У=Е
інфляційний
розрив
А
Е
В
У* > Уо У
Рис.4.3 Інфляційний розрив в моделі хреста Кейнса