4.4.3. Питання для контролю знань
1. Розкрийте зміст функції споживання за допомогою графіка.
2. Розкрийте зміст функції заощадження за допомогою графіка.
3. Дайте визначення середньої схильності до споживання і заощадження.
4. Дайте визначення граничної схильності до споживання та заощадження.
5. Зробіть аналіз основних факторів, які впливають на споживання і заощадження.
6. Розкрийте зміст теорії “постійний доход”.
7. Поясніть на графіках вплив недоходних факторів на споживання та заощадження
8. Проаналізуйте, як впливають на попит та інвестиції очікувана норма чистого прибутку і відсоткова ставка.
9. Визначте, які невідсоткові фактори впливають на інвестиційний попит.
Тема 5. Макроекономічна нестабільність
5.1. Циклічність як форма економічного розвитку
Кожна країна прагне до економічного зростання. Проте довгострокове економічне зростання на основі НТП не завжди є рівномірним. Періоди швидкого зростання економіки змінюються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією). Економічні кризи спочатку охопили найрозвинутіші країни (насамперед, Англію), а згодом набули світового характеру. Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Розвиток економіки носить не прямолінійно зростаючий, хвилеподібний характер у формі економічних циклів:
Економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, які постійно повторюються. Англійський вчений Мітчелл, як і багато інших учених-економістів поділяють цикли на чотири фази:
- криза – відбувається погіршення макроекономічних показників;
- Депресія – встановлюється короткочасна рівновага;
- пожвавлення – показники різко зростають;
- піднесення – досягається рівновага у використанні ресурсів.
Період часу, протягом якого дія кожна фаза, є різним і залежить від економічних умов країни. Причинам і наслідкам циклічних коливань вченими приділено багато уваги. Виникли різні теорії економічних циклів. Знання цих теорій пояснює причини виникнення циклічних коливань в економіці.
Спочатку теорії економічних циклів розглядали кризи перевиробництва. Згодом (кінець XIX ст.) набула розвитку кредитно-грошова концепція циклу, відповідно до якої кризи – це наслідок порушення рівноваги грошового попиту і пропозиції (Р. Дж. Хаутрі, І. Фішер).
На початку XX ст. праці М. І. Туган – Барановського, Г. Касселя заклали основи концепції наднагромадження капіталу. Й. Шумпетер висунув версію, що економічне зростання відбувається циклічно завдяки оновленню основного капіталу на основі НТП.
Відповідно кейнсіанської теорії (Дж.М.Кейнс) цикл розглядається як підсумок взаємодії руху національного доходу, споживання і нагромадження основного капіталу.
У 70-80-ті роки в умовах значної інфляції кейнсіанські моделі були доповнені так званою монетарною теорією циклу ( М. Фрідмен). Згідно якої держава з метою стабілізації економіки повинна зосередити увагу на регулюванні обсягу грошової маси, яка перебуває в обсягу.
Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю, амплітудою коливань, механізмом походження. І поділяються слідуючим чином:
- цикли Кондратьєва: довгохвильові, тривалість 40-60 років. Головна рушійна сила – радикальні зміни в технології виробництва;
- цикли Кузнеца: до 20 років. Рушійна силою є зрушення в структурі виробництва;
- цикли Джаглера – тривалість 7 – 11 років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;
- цикли Китчина: 3-5 років, зумовлені величиною запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;
- приватні господарські цикли: 1-12 років, зумовлені коливанням інвестиційної активності.
Слід зазначити, що цикли є насамперед результатом коливань сукупних чистих інвестицій. Комплекс факторів, що стосується виробництва і вдосконалення техніки і технології, товарів тривалого користування, зростання доходу і споживання впливає на виникнення економічних циклів.
Якщо не відбувається зростання споживання, не вдосконалюється техніка і технологія, то чисті інвестиції можуть скоротитися до нуля. Попит на інвестиції може бути спричинений зростанням продажу товарів і доходу, що дістало назву “принципу акселерації”.
Принцип акселерації – коли продаж товарів збільшується на кілька відсотків, то виробництво машин і устаткування для випуску цих товарів зростає в кілька разів. Це і є ефект прискорюваного (акселеративного) впливу змін у споживанні на рівень інвестицій.
Акселератор – коефіцієнт, що характеризує зв’язок між зміною споживання (доходу) і чистими інвестиціями:
,
де: А – акселератор,
DЧІ – приріст чистих інвестицій,
DД – приріст доходу (споживання)
Так депресія виникає внаслідок скорочення темпів зростання споживання, навіть якщо його абсолютна величина не зменшилась і встановилась на високому рівні. Принцип акселерації є потужним фактором, який породжує нестабільність економіки. Він або зумовлює зростання чистих інвестицій, а спричиняє дезінвестування.
Отже, циклічні коливання в економіці обмовлені суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, сукупних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, інфляції, продуктивності праці, реальних доходів населення.