11.3. Неокласичні моделі зростання

Основною неокласичною моделлю економічного росту є модель Р.Солоу. Умовою рівноваги економічної системи є рівність AD=AS. Солоу розробив модель довгострокової динамічної рівноваги.

Сукупний попит у моделі Солоу визначається інвестиціями і споживанням у =і+с, де і і с – інвестиції і споживання на 1 зайнятого. В умовах рівноваги інвестиції = заощадженням і пропорційні доходу.

Пропозицію в моделі Солоу задано функцією:

У = F_* (K, L E),

Де R – капітал, L - чисельність зайнятих, L_*E ефективність праці. Передбачається, що технічний прогрес здійснюється шляхом росту ефективності праці - Е з постійним темпом.

Технологічний прогрес у моделі Солоу є єдиною умовою безупинного зростання рівня життя. Можливість технологічного прогресу залежить від рівня заощаджень в економіці. У моделі Солоу технологічний прогрес є умовою безупинного економічного росту в умовах рівноваги при повній зайнятості ресурсів.

Неокласики доводили, що тільки конкурентна ринкова система в стані забезпечити збалансоване економічне зростання. Також важливим фактором росту є стійка грошова система. Умовою збалансованого довгострокового росту Р.Солоу називав відсутність втручання держави, як фактора порушення стабільності.

Таким чином Солоу виділив ще один фактор економічного росту (крім інвестицій і росту зайнятості) – технічний прогрес.

11.4. Завдання до практичного виконання

11.4.1. Визначити правильну відповідь

1. За основу зростання в моделі Р. Солоу береться зростання:

1) продуктивності праці;

2) продукту;

3) рівня цін;

4) зайнятості.

2. Неокейнсіанська модель економічного зростання базується:

1) на моделі АD-АS;

2) на моделі взаємодії мультиплікатора і акселератора;

3) на моделі ІS-LМ;

4) усі відповіді неправильні.

3. Найбільш суттєва причина економічного зростання у розвинених країнах – це:

1) зростання кваліфікації робочої сили;

2) збільшення обсягу капіталу, що застосовується;

3) технологічні зміни у виробництві;

4) реалізація грошово-кредитної та фіскальної політики, яка сприяє економічному зростанню.

4. Яка з перерахованих країн досягла за останні десятиріччя найбільш високих темпів економічного зростання?

1) США; 3) ФРН;

2) Японія; 4) Великобританія.

5. Дані про зростання реального обсягу ВВП на душу населення і реального обсягу ВВП:

1) занижують економічне зростання, оскільки вони не беруть до уваги фактор забруднення навколишнього середовища.

2) занижують економічне зростання, бо вони не беруть до уваги скорочення робочого часу, що має місце;

3) свідчать, що реальний обсяг ВНП на душу населення завжди зростає швидше, ніж сумарний реальний обсяг ВНП;

4) перебільшують економічне зростання, оскільки вони не беруть до уваги поліпшення життя.

6. Економічне зростання може бути проілюстровано:

1) рухом точки по кривій виробничих можливостей;

2) зрушенням вліво кривої виробничих можливостей;

3) зрушенням вправо кривої виробничих можливостей.

7. Модель зростання Солоу передбачає, що виробнича функція характеризується:

1) спадною віддачею від масштабу;

2) постійною віддачею від масштабу;

3) зростаючою віддачею від масштабу;

4) незмінним граничним продуктом;

5) зростаючим граничним продуктом.

8. Економічне зростання графічно можна проілюструвати:

1) рухом від однієї точки до іншої по кривій виробничих можливостей;

2) рухом від однієї точки до іншої за межами кривої виробничих можливостей;

3) переміщенням кривої виробничих можливостей вправо;

4) усі твердження неправильні.

9. Модель Солоу не припускає, що:

1) обсяг національного продукту є постійним;

2) віддача від масштабу є постійною;

3) граничні продукти праці й капіталу є спадними;

4) обсяг національного продукту залежить від капіталу, праці й технології;

5) споживання залежить лише від доходу.

10. Що не є аргументом прихильників економічного зростання:

1) економічне зростання є єдиним шляхом до поліпшення матеріального достатку й підвищення життєвого рівня;

2) економічне зростання забезпечує людності триваліший відпочинок і подовжує життя;

3) економічне зростання дає змогу нації зберігати державну незалежність;

4) економічне зростання забезпечує пряму залежність між збільшенням кількості товарів та послуг і оздоровленням довкілля;

5) дає змогу розширювати розвідані запаси ресурсів і створювати нові, відкривати або розробляти замінники наявних ресурсів.

11. Що не є аргументом противників економічного зростання:

1) світова економіка використовує ресурси і нагромаджує відходи темпами, які планета не може витримати;

2) подальший прогрес у розвинених країнах здебільшого означає задоволення щоразу менш значущих потреб;

3) унаслідок надмірного виснаження землі здатність планети прогодувати населення зменшується;

4) економічне зростання полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів;

5. нагромадження відходів пригнічує абсорбційну здатність світової екологічної системи.

12. Економічне зростання означає:

1) забезпечення повної зайнятості;

2) збільшення ресурсів та можливостей для виробництва;

3) збільшення кількості вироблених товарів і послуг;

4) переміщення кривої виробничих можливостей вліво;

5) усі твердження неправильні.

13. Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують низку показників, окрім:

1) валового внутрішнього продукту на душу населення;

2) показників ефективності функціонування економіки, що обчислюються на підставі ВВП;

3) виробництва і споживання деяких ключових видів продукції;

4) показників рівня заощаджень у національній економіці;

5) показників рівня та якості життя населення.

14. Якщо національна економіка перебуває у стаціонарному стані, то, згідно з моделлю Солоу, рівень заощаджень не визначає на працівника:

1) обсягу продукту;

2) споживання;

3) капіталу;

4) приросту продукту;

5) інвестиції.

15. Яка закономірність не простежувалася в економічному зростанні розвинених країн у XX ст.:

1) підвищення продуктивності праці;

2) виразна динаміка капіталомісткості продукції;

3) зростання реальної заробітної плати;

4) помітне збільшення частки капіталу в національному доході;

5) підвищення капіталоозброєності праці.

16. Яке твердження неправильне:

1) коефіцієнт природного приросту населення в Україні та кількох інших державах є від'ємною величиною;

2) розрив у доходах між багатими і бідними націями у другій половині XX ст. значно збільшився;

3) високорозвинені країни ставлять на порядок денний реформу міжнародних економічних відносин – створення так званого нового економічного порядку;

4) Україна порівняно з іншими пострадянськими країнами зробила перші незалежні кроки за найнесприятливіших умов.

17. Визначіть, до якої з двох фаз економічного циклу рецесії (Р) чи буму (Б) відносяться перераховані процеси:

1) Зростання державних інвестицій (I_G);

2) Зростання державних витрат (G);

3) Зростання інвестицій у приватному секторі (I_g);

4) Скорочення прибутку;

5) Зростання податкових надходжень (Т);

6) Зростання попиту на працю (L^D);

7) Зростання державних трансфертних платежів (Т_r);

8) Зростання рівня процентної ставки (і);

9) Падіння курсу акцій;

10) Зростання номінальної заробітної плати (W).