- •I5вn 966-7613-93-3
- •Передмова
- •Розділ і загальні положення
- •1.1. Правоохоронна діяльність та органи, які її здійснюють: поняття, ознаки та функції
- •Поняття та ознаки правоохоронної діяльності
- •Мовою документів Положення про Міжвідомчу комісію з питань реформування правоохоронних органів
- •Мовою документів Концепція реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів
- •1. Загальні положення
- •2. Основні завдання, функції і принципи реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів
- •10. Міжнародне наукове співробітництво
- •Функції правоохоронної діяльності
- •1.2. Система нормативних актів, що регламентують діяльність судових і правоохоронних органів
- •Акти загального характеру
- •Міжнародні документи загального характеру
- •Акти про судову владу, правосуддя і систему судів
- •Акти про організаційне забезпечення діяльності судів і органів юстиції
- •Акти про органи прокуратури
- •Акти про органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання
- •Акти стосовно ндання юридичної допомоги
- •1.3. Предмет і система дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"
- •Розділ II організація судової влади в україні
- •2.1. Поняття судової влади
- •Ознаки судової влади
- •Функції судової влади
- •Міжнародні та міждержавні установи юстиції Європейський суд з прав людини
- •Міжнародний кримінальний суд
- •Координаційна рада юстиції
- •2.2. Характеристика судової системи
- •Характеристика судових інстанцій
- •Судова система Норвегії
- •Англо-американська модель судової системи Судова система Великобританії
- •Судова система сша
- •Мусульманська та змішана моделі судової системи Судова система Індії
- •Судова система Саудівської Аравії
- •Судова система країн пострадянського простору Судова система Білорусі
- •Судова система Російської Федерації
- •2.3. Правосуддя в Україні
- •Засади здійснення правосуддя в Україні
- •Розділ ні конституційний суд україни
- •3.1. Історія розвитку конституційного контролю в Україні та у світі
- •Конституційний контроль в зарубіжних країнах Алжир
- •Німеччина
- •Повноваження ксу
- •Глава 1
- •Глава 2 Загальні суди України
- •2.1. Місцевий суд — головна ланка судової системи України
- •2.2. Апеляційні суди України. Апеляційний суд України
- •3.1. Господарські суди України Історія розвитку господарського судочинства
- •3.2. Адміністративні суди України.
- •3.3. Вищі судові органи спеціалізованих судів України
- •Глава 4 Верховний Суд України
- •5.1. Правовий статус суддів
- •5.2. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Вища рада юстиції
- •6.1. Правове регулювання організаційного забезпечення діяльності судів
- •6.2. Суддівське самоврядування як складова частина незалежності судової влади
- •6.3. Державна судова адміністрація
- •7.1. Організація і діяльність органів юстиції України
- •7.2. Порядок організації і діяльності державної виконавчої служби
- •7.3. Органи нотаріату у структурі установ юстиції Організація і діяльність органів нотаріату
- •7.4. Інші структурні підрозділи органів юстиції Органи та відділи реєстрації актів цивільного стану
- •8.1. Історія розвитку прокурорського нагляду
- •8.2. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури
- •1.Загальноорганізаційні повноваження:
- •2.Повноваження у кадровій сфері:
- •8.3. Прокурорський нагляд та інші функції прокуратури
- •8.4. Кадри органів прокуратури
- •9.2. Система, організація діяльності та повноваження Служби безпеки України
- •9.3. Статус працівників Служби безпеки України
- •10.1. Завдання та структурні підрозділи органів внутрішніх справ
- •II. Порядок реалізації (продажу) і придбання упаковок з аерозолями сльозоточивої т? дратівної дії
- •IV. Порядок застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії
- •10.2. Організація і діяльність міліції в Україні
- •10.3. Участь мвс в діяльності Інтерполу
- •11.1. Історія розвитку української адвокатури Зародження і розвиток адвокатури в дореволюційний період
- •11.2. Організація діяльності адвокатури
- •11.3. Правовий статус адвоката і гарантії адвокатської діяльності
- •Глава 1. Основні етапи розвитку судової системи України
- •Глава 2. Загальні суди України
- •Глава 3. Спеціалізовані суди України
- •Глава 4. Верховний Суд України
1.3. Предмет і система дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"
Останнім часом зростає роль професії юриста у суспільному житті. Залишається потреба у висококваліфікованих юридичних кадрах. Стрімкий, розвиток законодавства України, численні зміни до нормативно-правових актів знизили рівень правових знань широкого кола осіб, яке не має змоги з ним ознайомитись. Досить часто виникають ситуації, коли особа, знаючи свої права, обов'язки, маючи відомості про певні пільги, що передбачені законодавством, не може їх реалізувати через зміни порядку вирішення цих питань. Все це обумовлює зростання кількості навчальних закладів, які готують фахівців зі спеціалізації "Правознавство".
Поряд з традиційними навчальними установами — юридичними факультетами університетів та інститутів, юристів готують відомчі заклади освіти (навчальні заклади ОВС, митних органів). Останніми роками були створені численні юридичні факультети у галузевих університетах, інститутах, академіях. На сьогодні юристів готують понад 170 навчальних закладів різного рівня акредитації приватної та державної форм власності. У кожному такому закладі передбачено вивчення обов'язкового курсу "Судові та правоохоронні органи України" або "Правоохоронні органи України".
Переважно дисципліна вивчається на першому курсі у числі фундаментальних дисциплін, які знайомлять студента зі структурою держави, її механізмом та апаратом, функціями, повноваженнями державних органів тощо. Майбутній юрист знайомиться з системою судових, правоохоронних та правозастосовчих органів України, дізнається про мету їх створення та завдання, вивчає правовий статус працівників та службових осіб цих установ.
Предмет дисципліни "Судові та правоохоронні органи України" складається із відомостей про організацію й основні напрями діяльності державних органів (суд, прокуратура, органи юстиції), що виконують правоохоронні функції і займаються правоохоронною діяльністю, і деяких недержавних органів і організацій (адвокатура), які сприяють такого роду діяльності. На відміну від юридичних дисциплін, в основі яких лежить предмет правового регулювання окремої галузі права (цивільне право, кримінальне право, трудове право тощо) дисципліна "Судові та правоохоронні органи України" не має єдиної юридичної основи. В межах курсу вивчаються нормативно-правові акти різного рівня й з різних питань.
До 1917 р. у навчальних закладах дисципліна як самостійна не вивчалася. Організація, структура і повноваження судових органів і органів охорони правопорядку вивчалися в межах цивільного і кримінального процесу.
В перші роки після Жовтневої революції організація та діяльність судів і правоохоронних органів викладалися в межах самостійного курсу — "Судоустрій".
Надалі, у результаті зростання ролі органів прокуратури і формування командно-адміністративної системи, назва дисципліни "Судоустрій" перестала відповідати вимогам часу. Тому в 60-х роках у юридичних вузах викладають дисципліну "Організація суду і прокуратури в СРСР".
Наступна зміна в назві дисципліни відбулася в 70-х роках XX ст. Вона стала називатися "Суд і правосуддя в СРСР".
Однак на цьому зміни в назві дисципліни і пошук найбільш вдалої і змістовної назви не закінчилися. У 1988 р. дисципліна отримала назву "Правоохоронні органи в СРСР". У 1992 р. вона стала називатися "Організація судових і правоохоронних органів України ".
Пошук найбільш вдалої назви дисципліни продовжується. Назва навчального посібника, який пропонується для ознайомлення та вивчення, цілком охоплює діяльність, структуру, склад і повноваження органів, що займаються правоохоронною діяльністю, виконуючи правоохоронну та правозахисну функції держави.
Предмет курсу "Судові та правоохоронні органи України" визначає його зміст, який викладається у визначеній системній послідовності.
Система дисципліни "Судові та правоохоронні органи України" — це сукупність розділів, упорядкованих певним чином, які характеризують діяльність органів, що виконують правоохоронні функції держави.
Викладення матеріалу в навчальному посібнику "Судові та правоохоронні органи України" відбувається в такій послідовності:
Розділ І "Загальні положення". Містить характеристику поняття, особливостей, ознак та функцій правоохоронної діяльності, характеристику системи правоохоронних органів. Послідовно викладаються основні джерела дисципліни, а також дається поняття предмету та системи дисципліни "Судові та правоохоронні органи України".
Розділ II "Організація судової влади в України" включає питання, що характеризують поняття, ознаки, функції судової влади й основні напрями діяльності судової системи України (КСУ та судів загальної юрисдикції). У розділі аналізується діяльність міжнародних та міждержавних установ юстиції, дається порівняльна характеристика сучасних судових систем світу. Завершується викладення питань судової влади характеристикою демократичних :»асад правосудця.
Розділ III "Конституційний Суд України" містить характеристику інституту конституційного контролю, який було започатковано ще у 1803 році у США. Поряд з висвітленням організації, діяльності та статусу органів конституційної юрисдикції України, у розділі аналізується діяльність органів конституційної юрисдикції інших країн (Австрія, Алжир, Єгипет, США).
Розділ IV "Система судів загальної юрисдикції". Розділ знайомить із системою судів загальної юрисдикції, які поділяються на загальні (місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, ВСУ) та спеціалізовані (господарські та адміністративні суди). Сучасній демократичній державі, якою є Україна, дуже важливо мати добре організовану судову систему, що спроможна забезпечити громадянам доступ до неупередженого суду та відповідну судову процедуру, де право людини визначалося б виключно на підставі доведених фактів і норм закону. При визначенні ролі суду в захисті прав і свобод людини та громадянина слід усвідомлювати, що світове співтовариство визнає судовий захист найвищою формою гарантії прав людини. Це підтверджується не тільки свідомістю громадян демократичного суспільства, а й побудовою апарату держави, до якого входить судова система.
Розділ V "Професійні судді, народні засідателі та присяжні". У розділі дається характеристика правового статусу судді, народного засідателя та присяжного. Визначені підстави та порядок застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до суддів. Розділ також містить детальний огляд організації та діяльності Вищої ради юстиції. Вона визнана колегіальним і незалежним органом, який відповідає за формування кваліфікованого суддівського корпусу, за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції — про їх дисциплінарну відповідальність.
Розділ VI "Правові основи забезпечення діяльності судів". Розділ містить детальну характеристику правових засад організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою. Організаційне забезпечення діяльності судів складається із заходів матеріально-технічного, кадрового, інформаційного характеру, які спрямовані на створення умов для повного, всебічного, об'єктивного та незалежного здійснення правосуддя.
Розділ VII "Органи юстиції України" містить характеристику основних напрямів діяльності органів та установ юстиції, їх структуру й основні завдання як центрального органу виконавчої влади. Також аналізуються організаційні структури юстиції: органи нотаріату, органи реєстрації актів цивільного стану, органи державної виконавчої служби та науково-дослідні інститути судових експертиз. Розділ включає напрями діяльності органів нотаріату, питання організації, повноважень працівників нотаріату і вимог, які ставляться до кандидатів на посаду нотаріусів.
Розділ VIII "Прокуратура України" докладно характеризує завдання, функції органів прокуратури. Аналізуються акти прокурорського реагування, основні повноваження прокурора при здійсненні правоохоронної діяльності, питання заохочення та дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури, а також заходи щодо їх правового і соціального захисту.
Розділ IX "Служба безпеки України " включає принципи і завдання органів служби безпеки, основні права й обов'язки службовців СБУ, а також вимоги до кадрового складу її працівників.
Розділ X "Органи внутрішніх справ України" містить характеристику всіх структурних підрозділів ОВС і їх ролі у запобіганні та протидії злочинності. Також в окремому розділі аналізується участь М ВС в діяльності Інтерполу.
Розділ XI "Адвокатура України"Укладається з характеристики історичних етапів розвитку адвокатури, основних елементів гарантії адвокатської діяльності і підстав дисциплінарної відповідальності адвоката.
Сила людині дається від природи, уміння говорити
на благо вітчизни — від душі та розуміння,
а багатство засобів — багато в чому від простого випадку.
Біант — суддя Стародавньої Греції