- •I5вn 966-7613-93-3
- •Передмова
- •Розділ і загальні положення
- •1.1. Правоохоронна діяльність та органи, які її здійснюють: поняття, ознаки та функції
- •Поняття та ознаки правоохоронної діяльності
- •Мовою документів Положення про Міжвідомчу комісію з питань реформування правоохоронних органів
- •Мовою документів Концепція реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів
- •1. Загальні положення
- •2. Основні завдання, функції і принципи реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів
- •10. Міжнародне наукове співробітництво
- •Функції правоохоронної діяльності
- •1.2. Система нормативних актів, що регламентують діяльність судових і правоохоронних органів
- •Акти загального характеру
- •Міжнародні документи загального характеру
- •Акти про судову владу, правосуддя і систему судів
- •Акти про організаційне забезпечення діяльності судів і органів юстиції
- •Акти про органи прокуратури
- •Акти про органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання
- •Акти стосовно ндання юридичної допомоги
- •1.3. Предмет і система дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"
- •Розділ II організація судової влади в україні
- •2.1. Поняття судової влади
- •Ознаки судової влади
- •Функції судової влади
- •Міжнародні та міждержавні установи юстиції Європейський суд з прав людини
- •Міжнародний кримінальний суд
- •Координаційна рада юстиції
- •2.2. Характеристика судової системи
- •Характеристика судових інстанцій
- •Судова система Норвегії
- •Англо-американська модель судової системи Судова система Великобританії
- •Судова система сша
- •Мусульманська та змішана моделі судової системи Судова система Індії
- •Судова система Саудівської Аравії
- •Судова система країн пострадянського простору Судова система Білорусі
- •Судова система Російської Федерації
- •2.3. Правосуддя в Україні
- •Засади здійснення правосуддя в Україні
- •Розділ ні конституційний суд україни
- •3.1. Історія розвитку конституційного контролю в Україні та у світі
- •Конституційний контроль в зарубіжних країнах Алжир
- •Німеччина
- •Повноваження ксу
- •Глава 1
- •Глава 2 Загальні суди України
- •2.1. Місцевий суд — головна ланка судової системи України
- •2.2. Апеляційні суди України. Апеляційний суд України
- •3.1. Господарські суди України Історія розвитку господарського судочинства
- •3.2. Адміністративні суди України.
- •3.3. Вищі судові органи спеціалізованих судів України
- •Глава 4 Верховний Суд України
- •5.1. Правовий статус суддів
- •5.2. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Вища рада юстиції
- •6.1. Правове регулювання організаційного забезпечення діяльності судів
- •6.2. Суддівське самоврядування як складова частина незалежності судової влади
- •6.3. Державна судова адміністрація
- •7.1. Організація і діяльність органів юстиції України
- •7.2. Порядок організації і діяльності державної виконавчої служби
- •7.3. Органи нотаріату у структурі установ юстиції Організація і діяльність органів нотаріату
- •7.4. Інші структурні підрозділи органів юстиції Органи та відділи реєстрації актів цивільного стану
- •8.1. Історія розвитку прокурорського нагляду
- •8.2. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури
- •1.Загальноорганізаційні повноваження:
- •2.Повноваження у кадровій сфері:
- •8.3. Прокурорський нагляд та інші функції прокуратури
- •8.4. Кадри органів прокуратури
- •9.2. Система, організація діяльності та повноваження Служби безпеки України
- •9.3. Статус працівників Служби безпеки України
- •10.1. Завдання та структурні підрозділи органів внутрішніх справ
- •II. Порядок реалізації (продажу) і придбання упаковок з аерозолями сльозоточивої т? дратівної дії
- •IV. Порядок застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії
- •10.2. Організація і діяльність міліції в Україні
- •10.3. Участь мвс в діяльності Інтерполу
- •11.1. Історія розвитку української адвокатури Зародження і розвиток адвокатури в дореволюційний період
- •11.2. Організація діяльності адвокатури
- •11.3. Правовий статус адвоката і гарантії адвокатської діяльності
- •Глава 1. Основні етапи розвитку судової системи України
- •Глава 2. Загальні суди України
- •Глава 3. Спеціалізовані суди України
- •Глава 4. Верховний Суд України
Міжнародний кримінальний суд
12 березня 2003 р. у парламентському комплексі Біненхоф (Гаага) пройшла урочиста церемонія відкриття МКС. Перше його засідання відкрила королева Нідерландів Беатрікс. Суд почав діяти після другої підсумкової сесії, яка відбулася 12 вересня 2003 року. Діяльність МКС ґрунтується на Конвенції про покарання за злочини, пов'язані з геноцидом 1948 року. Міжнародний судовий орган утворено для доповнення національних органів кримінальної юстиції, якщо вони не зможуть виконувати свої функції відносно вчинених злочинів. Відповідно до статуту МКС, жодна особа не має імунітету проти його юрисдикції. Тому навіть обговорювалось питання про притягнення до відповідальності прем'єр-міністра Тоні Блера за його участь у Іракській кампанії.
МКС не пов'язаний мандатами, на відміну від існуючих міжнародних трибуналів з питань Югославії, Руанди та ін., які могли б обмежити його юрисдикцію у часі або просторі. Крім того, статутом передбачено повну незалежність установи, у тому числі від рішень Ради Безпеки ООН.
На момент створення МКС його статут було підписано 139 державами. Однак С1ІІА, яка підписала документи за часи президе-нства Біла Клінтона, відізвала свій підпис. Україна 20 січня 2002 р. підписала статут МКС. Але КСУ своїм Рішенням від 11 липня 2001 р. низнав ст. 1 Статуту МКС, яка проголошує, що Суд доповнює національні органи юстиції, такою, що не відповідає Конституції. Крім того ст. 25 Конституції передбачає, що громадянин України не може бути виданий іншій державі, тобто Україна на вимогу М КС не має права видати обвинуваченого.
Координаційна рада юстиції
20 червня 2003 р. в Одесі під час першої зустрічі керівників мищих органів судової влади Російської Федерації та України було підписано Протокол про співробітництво органів судової шіади (далі — Протокол).
Представники органів судової влади Російської Федерації та України, враховуючи необхідність вдосконалення координації діяльності у сфері судового захисту прав і свобод фізичних, юридичних осіб та держави, з метою розвитку наукових та інших видів співробітництва у галузі відправлення правосуддя, а також най-Гіільш ефективного використання національних інформаційних ресурсів, створили Координаційну раду юстиції (Раду). Діяльність піди грунтується на загальновизнаних нормах міжнародного права і сприяє гармонізації правових систем держав Співдружності.
Рада є органом, що забезпечує взаємодію та співробітництво вищих органів судової влади Російської Федерації та України, а також інших країн Співдружності Незалежних Держав.
Відповідно до ст. 2 Протоколу до складу Ради як учасники входять Голова Конституційного Суду Російської Федерації, Голова КСУ, Голова Верховного Суду Російської Федерації, Голова ВСУ, Голова Вищого Арбітражного суду Російської Федерації, Голова Вищого господарського суду України, голови Вищої ради юстиції Російської Федерації і України. Поряд із зазначеними особами, учасниками Ради можуть бути керівники вищих органів судової влади усіх держав Співдружності, а також інших держав, які будуть зацікавлені у співробітництві на основі Протоколу.
Враховуючи повну незалежність у питаннях формування та реалізації державної політики у сфері судового контролю та здійснення правосуддя, Рада надає допомогу у питаннях:
—співробітництва у розробці і здійсненні міждержавнихт інформаційних проектів,координації і розвитку інформаційної бази відправлення правосуддя;
розвитку прямих зв'язків між судами усіх юрисдикцій з урахуванням існуючих міжрегіональних та інших робочих зв'язків;
вироблення рекомендацій щодо зближення законодавства та судової практики у галузі відправлення правосуддя, захисту прав і свобод громадян;
проведення міждержавних узагальнень судової практики;
організації наукових досліджень з питань підвищення ефективності і якості правосуддя;
розробки системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації професійних суддів, працівників органів судової влади.
Рада проводить свої засідання не рідше одного разу на рік на базі Одеської національної юридичної академії. Одночасно із засіданням можуть проводитись науково-практичні семінари, зустрічі, конференції представників органів судової влади, вчених та інших спеціалістів держав-учасників. До участі у роботі Ради, крім Академії, залучається широке коло навчальних та наукових установ держав-учасників, юридична громадськість, професійні асоціації і об'єднання, державні і громадські організації.