Конституційний контроль в зарубіжних країнах Алжир

Спеціальним органом конституційного контролю у Алжирі є Конс­титуційна Рада. Вона діє у складі 9 членів, 3 з яких (в тому числі голова) призначаються Президентом Республіки, по два обираються Націо­нальними народними зборами і Радою нації, по одному — Верховним Судом та Державною радою. Термін повноважень суддів — 6 років, без права повторного призначення чи обрання на цю посаду.1Поряд з контролем конституційності нормативних актів та міжна­родних угод, Конституційна Рада перевіряє законність референдуму, президентських і парламентських виборів і оголошують їх результати. Якщо Конституційна Рада вважає, що норма законодавчого або іншо­го правового акту є неконституційною, вона втрачає силу з моменту прийняття відповідного рішення Радою. Міжнародна угода, визнана неконституційною, не може бути ратифікована.

Іран

Інститут конституційного контролю в Ірані має свої особливості, що обумовлені ісламським характером всієї правової системи. Кон­ституцією 1979 р. було запроваджено Раду з охорони Конституції (Опікунська рада або Рада стражів), яка була уповноважена розглядати закони, що приймав Меджліс і вирішувати питання їх відповідності ісламським конституційним принципам.

Меджліс — однопалатний парламент ісламської ради, що скла­дається з 270 депутатів, які обираються прямим і таємним голо­суванням терміном на 4 роки.

До складу цього конституційного органу входили 6 мусульмансь­ких правознавців, які були відомі у державі знанням ісламської юриспруденції та знайомих з вимогами часу і 6 юристів, що пред­ставляють різні галузі права. Перші обираються духовним керівником держави, а другі — Високою Радою Правосуддя, після чого остаточно затверджуються Меджлісом. Строк повноважень Ради з охорони Конституції — 6 років, кожні 3 роки 50% складу має поновлюватись за жеребкуванням.

Німеччина

У Німеччині завдання конституційного контролю здійснюють Федеральний конституційний суд (був створений у 1951 р. і діє у м. Карлсруе) та конституційні суди земель. Федеральний конститу­ційний суд вирішує питання тлумачення Конституції, спори щодо співвідношення з Конституцією федеральних законів і законів, що видаються органами влади земель. Цей суд наділений повноважен­нями зі скасування законів, що були прийняті парламентом ФРН і владою земель, будь-яких постанов уряду і рішень судових інстанцій, у тому числі й вищих федеральних судів у разі виявлення суперечностей їх Конституції. До компетенції суду належить визнання неконститу­ційною діяльності різних організацій та об'єднань громадян; розгляд скарг громад та окремих громадян на порушення органами влади їх конституційних прав. Компетенція конституційних судів земель об­межена тлумаченням положень конституцій земель і розглядом скарг про порушення закріплених у них правах. Рішення конституційних судів не підлягають оскарженню. 3.2. Організація і діяльність Конституційного Суду України

Конституцією визначено, що судочинство здійснюється КСУ і судами загальної юрисдикції. Так, законодавець уперше нор­мативно визначив, що конституційне судочинство (поряд з гос­подарським, цивільним, адміністративним та кримінальним) є однією із форм здійснення правосуддя.

КСУ— єдиний орган конституційної юрисдикції, який гаран­тує верховенство Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

Виконуючи завдання конституційного контролю, КСУ визначає, чи відповідають закони і інші правові акти Конституції України. Організація і діяльність КСУ визначається Конституцією, Законом "Про Конституційний суд України", Регламентом КСУ.

У деяких країнах функція конституційного контролю покла­дена на суди загальної юрисдикції (Канада, Норвегія, СПІА). В інших (Австралія, Туреччина, Росія, Україна) ця функція покла­дена на спеціальний орган — Конституційний суд.

Основним завданням КСУ є гарантування верховенства Кон­ституції як Основного Закону держави на території України. Юрисдикція КСУ з питань конституційності поширюється на:

• закони України й інші правові акти Верховної Ради Украї­ни, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України,правові акти Верховної Ради АРК, що були прийняті після набрання чинності Конституцією 1996 р.

• закони України й інші правові акти Верховної Ради Украї­ни, її органів, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради АРК, що були прийняті до набрання чинності Конституцією 1996 р.;

• усі чинні міжнародні договори України чи ті міжнародні договори, що вносяться до Верховної Ради України для дачі згоди на їхню обов'язковість.

В основу діяльності суду, що здійснює конституційний конт­роль, були покладені вироблені теорією і практикою та закріплені в законі принципи:

• верховенства права;

• незалежності;

• колегіальності;

• рівноправності суддів;

• гласності;

• всебічного розгляду справ і обґрунтованого ухвалення рі­шення у них.

Склад КСУ формується законодавчою, судовою гілками влади та Президентом. Але це зовсім не означає, що кожний суддя буде захищати інтереси того органу, який його призначив на цю посаду. Суд повинен діяти як єдина організаційна державна структура конституційної юрисдикції. Визначальним у діяльності суддів повинні стати не інтереси однієї з гілок влади, а Конституція і за­кони. Кожна з гілок призначає рівну кількість суддів — по 6. Така практика формування конституційного корпусу існує в багатьох європейських країнах, де повноваження конституційного конт­ролю здійснює окремий орган, а не суд загальної юрисдикції.

КСУ створюється і діє в складі 18 суддів, які призначаються на посаду Президентом України, Верховною Радою України і з'їздом суддів України.

Президент при узгодженні й обговоренні кандидатур із Прем'єр-міністром України і Міністром юстиції України призначає на посаду суддів КСУ, про що видається відповідний указ. Верхов­на Рада призначає суддів КСУ таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Призначеними на посаду судді вважаються кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів визначає кандидатури на посаді суддів КСУ для того, щоб їхні кандидатури були включені в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді вважається кандидат, який в результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

У разі припинення повноважень судді КСУ, який був при­значений Президентом України або Верховною Радою України, Президент чи Верховна Рада призначає у місячний термін на цю посаду іншу особу. А якщо були припинені повноваження судді, який призначався з'їздом суддів, новий з'їзд суддів України у 3-місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Суддею КСУ може бути громадянин України, який:

• на день призначення досяг 40 років;

• має вищу юридичну освіту і стаж роботи (практичної, пе­дагогічної чи наукової) за фахом не менше 10 років;

• проживає в Україні протягом останніх 20 років;

• володіє державною мовою.

Після призначення судді на посаду він складає присягу.

Присяга. Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати ви­сокі обоє 'язки судді Конституційного Суду України, забезпечу­вати верховенство Конституції України, захищати конститу­ційний лад держави, конституційні права і свободи людини і громадянина.

Термін повноважень суддів — 9 років, повторне призначення на посаду судді КСУ не допускається.