1. Загальні положення

Сучасний стан, структура і динаміка злочинності, навіть в умовах певного її стримування, активної боротьби з найбільш зухвалими та агре­сивними проявами, залишається найбільш гострою проблемою в державі. Загрожуючи інтересам і правам людини, життєдіяльності всього суспільства, злочинність стала одним з основних факторів деструктивного впливу на процеси соціального, економічного та політичного розвитку країни.

Основною метою реформування є забезпечення концентрації і підвищення ефективності використання наукового потенціалу для фун­кціонування правоохоронної системи шляхом створення ефективного механізму взаємодії її суб'єктів, запровадження ефективної системи ко­ординації наукової та науково-технічної діяльності, створення належних умов для впровадження результатів наукових досліджень у практику.

2. Основні завдання, функції і принципи реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів

Основними завданнями реформування наукової та науково-тех­нічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

актуалізація змісту фундаментальних і прикладних наукових до­сліджень, спрямованих на розв'язання найбільш важливих проблем практичної діяльності правоохоронних органів відповідно до їх фун­кцій та компетенції, визначених законодавством;

підвищення наукового рівня експертизи проектів законодавчих та нормативно-правових актів з питань боротьби із злочинністю, забез­печення громадської і державної безпеки відповідно до компетенції правоохоронних органів;

удосконалення системи підготовки та перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів;

використання сучасних інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

З метою успішного розв'язання поставлених завдань наука по­винна виконувати такі основні функції:

науковий супровід та інформаційно-аналітичне і науково-технічне забезпечення правоохоронної діяльності;

підготовка висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів;

упровадження в практику діяльності правоохоронних органів сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних методик і технологій.

10. Міжнародне наукове співробітництво

Основними напрямами міжнародного співробітництва у сфері науко­вої та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

участь у міжнародних наукових програмах та конкурсах на здобуття фантів щодо цільового фінансування наукових досліджень;

взаємний обмін науковою і науково-технічною інформацією, використання міжнародних інформаційних фондів та систем;

участь у програмах двостороннього та багатостороннього обміну науковими, науково-педагогічними працівниками з метою їх стажу­вання та підвищення кваліфікації;

розширення наукових зв'язків з асоціаціями та іншими об'єднаннями в системі правоохоронних органів, науково-дослід­ними установами та вищими навчальними закладами країн СНД та Центральної і Східної Європи.

Функції правоохоронної діяльності

Основні напрями судової і правоохоронної діяльності визнача­ються багатогранністю видів державної діяльності, що виконують різні соціальні функції.

Функції правоохоронної діяльності (лат. — виконання) — ос­новні напрями чи види діяльності, які розкривають її суть та призначення.

Функції правоохоронної діяльності характеризуються чітким розподілом компетенції правоохоронних органів. Діяльність ос­танніх відбувається за основними напрямами, які визначаються функціональним розподілом та наявністю спеціалізації правоохо­ронних органів. Тому наявність або відсутність функцій право­охоронної діяльності є підставою для визначення місця та статусу відповідного правоохоронного органу. Усі функції взаємозалежні і взаємопов'язані.

До основних функцій правоохоронної діяльності належать:

Конституційний контроль — особливий напрям правоохорон­ної діяльності з перевірки відповідності законів та інших норма­тивних актів Конституції України.

В Україні єдиним органом конституційної юрисдикції є КСУ. Він вирішує питання відповідності Конституції законів та інших правових актів національного та міжнародного характеру, додержан­ня конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту, а також питання щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Правосуддя — це вид правоохоронної діяльності, який полягає у розгляді та вирішенні цивільних, кримінальних, адміністратив­них та інших справ у встановленій законом процесуальній формі.

В Україні відповідно до Конституції правосуддя здійснюється виключно судами. їх юрисдикція поширюється на всі правовідно­сини, що виникають у державі. Ця функція пов'язана із захистом і відновленням найбільш важливих прав і законних інтересів фізичних осіб, підприємств, організацій, установ, а також із своє­часним, справедливим, об'єктивним та неупередженим розглядом цивільних, кримінальних та інших справ по суті.

Організаційне забезпечення діяльності судів — це вид право­охоронної діяльності, який складається із заходів, що спрямо­вані на створення умов для повного, всебічного, об'єктивного та незалежного здійснення правосуддя.

Ця функція нерозривно пов'язана з функцією правосуддя. Саме тому вона характеризується як діяльність із забезпечення умов для нормального функціонування судів, судової системи України. Реалізація функції організаційного забезпечення діяльності судів сприяє становленню незалежної судової влади, гарантує розвиток та утвердження судової системи, створює умови для ефективної діяльності судів із захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, підприємств і організацій, суспільства та держави.

Прокурорський нагляд — напрям правоохоронної діяльності із забезпечення законності, що полягає у спостереженні за дотри­манням і правильним застосуванням законодавства та відповід­ному реагуванні на порушення закону на всій території України.

Прокурорський нагляд здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Ця правоохо­ронна функція полягає у припиненні порушень закону, захисті інтересів громадян, підприємств, організацій, установ шляхом за­стосування заходів прокурорського реагування. Діяльність системи органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства права і зміцнення правопорядку у суспільстві та державі.

Попередження, виявлення і розслідування правопорушень —це напрям правоохоронної діяльності, який полягає у застосуванні системи заходів загального і спеціального характеру уповнова­женими державою правоохоронними органами.

Ця функція притаманна одразу декільком правоохоронним органам, які зобов'язані сприяти виявленню правопорушень, розкриттю злочинів і викриттю осіб, які винні у їх вчиненні. Це — загальні та спеціальні правоохоронні органи (органи прокуратури, МВС, СБУ, Управління державної охорони, податкові органи та інші), предметом діяльності яких є захист конституційного ладу, забезпечення територіальної цілісності, безпеки держави, вияв­лення, попередження, розслідування та припинення злочинів і виконання покарань.

Надання юридичної допомоги — це правоохоронна функція, яка полягає у наданні правової допомоги юридичним та фізичним особам при вирішенні питань захисту і охорони прав та інтересів у разі їх порушення або у разі захисту у кримінальних справах. Надання юридичної допомоги і захист у кримінальних справах здійснюється уповноваженими державою правозахисними орга­нами та організаціями. Однією із таких організацій є адвокатура, яка забезпечує право на захист від обвинувачення та надає правову допомогу при вирішенні справ у судах та інших органах державної влади та управління. Надання юридичної допомоги також полягає у роз'ясненні громадянам, установам та організаціям їх прав та обов'язків. Органи та установи юстиції (органи державної виконавчої служби, органи нотаріату та органи реєстрації актів цивільного стану) с державними органами, що сприяють розвитку правових послуг, з метою реалізації прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.