Розділ 2. Судова влада

§ 3. Форми реалізації судової влади

Реалізація судової влади завжди здійснюється у певній формі - пе­ редбаченій законом процедурі судочинства. Ця процедура чітко вста­ новлює, що має здійснюватися в суді при підготовці до розгляду та судовому розгляді справ. Головне її завдання - забезпечити законне, мотивоване і справедливе рішення. Зазначені процедури засновані на гласності, забезпеченні права на захист та оскарження судового рішен­ ня, можливості участі представників народу у прийнятті рішення у справі, рівності сторін та на інших принципах, про які докладніше йтиметься далі.

Установлені для органів законодавчої й виконавчої гілок влади процедури (регламенти) не містять тієї точності та всебічності, що характерні для порядку розгляду й вирішення справ у судах.

Судова влада в Україні здійснюється у формі конституційного, цивільного, господарського, адміністративного та кримінального су­ дочинства.

Конституційне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридичні справи, що мають конституцій­ не значення. Саме шляхом конституційного судочинства визнається неконституційність нормативних актів, прийнятих у державі, чим за­ безпечується юридичний захист Основного Закону країни.

Конституційне судочинство - це діяльність судових органів, що полягає в розгляді справ, предметом яких є конституційно-правові питання, пов’язані із забезпеченням дотримання Конституції держав­ ними органами й у прийнятті щодо них рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.

Конституційне судочинство покликане забезпечувати верховенство Основного Закону як підгрунтя національної правової системи, охоро­ ну конституційних прав і свобод, дотримання принципу поділу влади в усіх його аспектах. Необхідним, основоположним елементом консти­ туційного судочинства є здійснювана судовим органом перевірка нор­ мативних актів з огляду на їх відповідність Конституції. Саме це ста­ новить сутність конституційного судочинства.

В Україні конституційне судочинство здійснюється єдиним орга­ ном - Конституційним Судом України. Це судова установа, діяльність якої здійснюється у процесуальній формі, що зближує її із судами за­ гальної юрисдикції. Закон підкреслює зв’язок конституційного судо-

30

§ 3. Форми реалізації судової влади

чинства з іншими формами судочинства і визнає Конституційний Суд одним із судів, але з особливою юрисдикцією - конституційною. Про­ цедура судочинства в Конституційному Суді й у судах загальної юрис­ дикції заснована на таких принципах судочинства, як незалежність, колегіальність, гласність, змагальність і рівноправність сторін.

Цивільне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають із цивільних, сімей­ них та деяких інших правовідносин. Закон зобов’язує забезпечити пра­ вильний і своєчасний розгляд цивільних справ, сприяти поновленню порушених майнових, особистих та інших прав громадян, визначаючи для цього суди загальної юрисдикції й наділяючи їх відповідною ком­ петенцією. Зміст цивільного судочинства становить розгляд і вирішення по суті юридичних справ, пов’язаних із захистом майнових, особистих немайнових, сімейних та інших прав і законних інтересів суб’єктів пра­ ва. У порядку цивільного судочинства також розглядаються справи, якщо необхідно офіційно посвідчити факти, що мають юридичне значення: безвісна відсутність особи, фактичні шлюбні відносини тощо. Тільки суд може позбавити громадянина можливості розпоряджатися своїми правами внаслідок душевної хвороби чи з інших причин.

Цивільне судочинство вершиться судами загальної юрисдикції. Ця процедура регламентована Цивільним процесуальним кодексом Укра­ їни (далі - ЦПК).

Господарське судочинство є формою реалізації судової влади, у про­ цесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері госпо­ дарських правовідносин. Зміст господарського судочинства полягає в розгляді й вирішенні правового конфлікту, що виник між суб’єктами, які здійснюють господарську або іншу економічну діяльність. Судова влада повинна сприяти поновленню порушених правових норм і тим самим вирішувати соціальні й економічні завдання. Відокремлення господарської юрисдикції зумовлено як історичними чинниками (існу­ вання системи державних арбітражів у СРСР), так і особливостями правовідносин, що виникають у царині господарювання (розвиток рин­ кової економіки, складність законодавства, яке діє в цій сфері).

Господарське судочинство вершиться спеціалізованими господар­ ськими судами, що входять до системи судів загальної юрисдикції. Його процедура регламентована Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК).

Адміністративне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають

31

щодо яких застосовуються запобіжні заходи або заходи медичного І характеру, законодавець надає право вирішення цих питань тільки суду. І Необхідність прояву судової влади виникає і при вирішенні питань І щодо відбування кримінального покарання (наприклад, дострокове чи І

Вивченню перелічених видів судочинства, законів та актів, що І регламентують їх процедуру реалізації, присвячені окремі навчальні І

За лексичним значенням термін «функція» означає «обов’язок, коло 1 діяльності, призначення, роль». Поняття «функція» використовується І для характеристики певного кола діяльності, що виконується яким- І небудь органом чи особою. Разом із тим цим поняттям оперують для І позначення зовнішнього прояву властивостей якого-небудь предмета І

32

§4. Функції судової влади

упевній системі відносин. Це означає, що функції судової влади за­ лежатимуть від місця й ролі суду в певному суспільстві.

Удореволюційному суспільстві функція судової влади зводилася до вирішення спорів і встановлення справедливості шляхом відправлення правосуддя. «Своєрідний характер функції, виконуваної судом, полягає в констатуванні права для захисту прав - у цьому, і лише в цьому по­ кликання судді»1, «Судові місця існують для відновлення справедливос­ ті у випадку спору встановленим у законі порядком»2. Визнається, що суд служить «не приватним інтересам окремих осіб, окремих суспільних утворень або відомств, а загальним державним інтересам»3.

За радянських часів суду відводилася роль правосуддя, що вважа­ лось однією з численних функцій соціалістичної держави. Суд також наділявся не притаманною йому роллю вихователя громадян.

На початку 80-х рр. XX ст. у науковій літературі було порушено питання про необхідність виконання судовою владою функції конт­ ролю. У подальшому ця думка знайшла підтримку в законодавця і на судову владу було покладено функцію конституційного контролю. Тоді ж з’явилися пропозиції надати нормативного значення правозастосов-

ній діяльності суду. Ця пропозиція сприяла становленню владної озна­ ки суду шляхом визнання за судовою владою функції управління - од­ нієї з ознак влади. Однак зазначена точка зору й досі не знайшла пев­ ного відгуку в законодавця.

У сучасному суспільстві судова влада вирішує юридично значущі справи, що мають правові наслідки. Зміст цієї функції полягає в тому, що виключно судові органи й судді як носії судової влади мають повно­ важення щодо юридичної оцінки правовідносин, що виникають у сфе­ рі застосування норми права. Суд (судді) компетентний дійти висновку про наявність порушених норм права, дати правову оцінку такому по­ рушенню, визначити коло осіб, винних у цьому, та призначити їм міру відповідальності за таке порушення і, нарешті, окреслити заходи щодо поновлення порушеного права. Протягом такої діяльності суд (судді) судить про право, тобто здійснює правосуддя. Таким чином, право­ суддя становить зміст судової діяльності щодо вирішення юридично значущих справ, що мають правові наслідки.

1Судебная реформа [Текст] / под ред. Н. В. Давыдова и Н. Н. Полянского. - М .:

Объединение, 1915.- Т . 1 .- С . 3. 2 Там само. - С. 6.

3 Фойницкий, И. Я. Курс уголовного судопроизводства [Текст]. Т. 1 / И. Я. Фойницкий. - Изд. 4-е, доп. и перераб. - С П б .: Сенат, тип., 1912.

33

Розділ 2. Судова влада

Порушення правових норм у формі їх недотримання або невиконання може мати різний характер, різну міру небезпеки. Усі ці порушення охоп­ люються поняттям «посягання». Найбільш небезпечним посяганням є злочин - суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним за­ коном. Інші порушення правових норм поділяються на цивільні (заподі­ яння шкоди особі, майну громадянина або організації, невиконання по­ кладених законом або взятих за договором обов’язків тощо) та адміністра­ тивні (дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху та ін.).

Відповідно до видів посягань виникає юридична справа, тобто конкретний життєвий випадок, до якого відповідним органом застосо­ вується закон. У випадку порушення законів про охорону навколиш­ нього природного середовища - це органи екологічного й санітарноепідеміологічного контролю, при недотриманні фінансового законо­ давства - органи податкової служби, у разі порушення прав та інтересів підприємств, установ, організацій як суб’єктів господарської діяльнос­ ті, яких охороняє закон, - це господарський суд. Повноваження відпо­ відних органів із розгляду юридичних справ із винесенням щодо них юридично обов’язкових рішень називається юрисдикцією. Кількість цих органів достатньо велика. Так, за Кодексом України про адміні­ стративні правопорушення правом притягнення громадян та юридич­ них осіб до адміністративної відповідальності наділені понад тридцять органів та їх посадових осіб, у тому числі й суд.

Юрисдикція суду відрізняється від інших її видів такими характер­ ними рисами:

1) судова діяльність - це єдиний вид юрисдикційної діяльності, що здійснюється від імені держави. Ні прокуратура, ні міліція, ніякі інші юрисдикційні органи не виносять своїх рішень від імені України;

2)судова діяльність здійснюється лише судом. Будь-який інший юрисдикційний орган, розглядаючи конкретну юридичну справу, теж застосовує відповідні норми закону до певної події, дії (бездіяльності), особи, правовідносин. Ця діяльність може бути зовнішньо схожа на судову, але за юридичною силою рішень, які виносяться судом, остан­ ній є найвищим юрисдикційним органом;

3)процедура судового провадження має детальну регламентацію

взаконі, що містить відповідну послідовність судових дій, реалізацію прав учасників процесу й дотримання покладених на них обов’язків. Усе це охоплюється поняттям «процесуальна форма». Істотні відхилення від процесуальної форми є підставою для скасування судового рішення.

34

§4. Функції судової влади

Умежах функції судової влади щодо вирішення юридично значу­ щих справ, що мають правові наслідки, суди (судді) виконують такі види діяльності.

1.Розглядають і вирішують по суті правові конфлікти, що ви никають у суспільному житті між фізичними особами, між фізичними та юридичними особами, між юридичними особами з приводу пору­ шення їхніх прав і законних інтересів, передбачених кримінальним, цивільним, господарським, адміністративним, міжнародним, екологіч­ ним, сімейним, житловим, конституційним, податковим чи іншим за­ конодавством.

Підставою для звернення особи до суду за розглядом правового конфлікту є неправомірні дії (бездіяльність) або рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних чи фізичних осіб, які: а) порушують передбачені законом права цих осіб, б) пере­ шкоджають вільному використанню закріплених прав, в) накладають на осіб не передбачені законом (або іншим документом, що засвідчує права особи) обов’язки, г) безпідставно притягують особу до відпо­ відальності.

Наведені питання стають предметом судового розгляду. Вирішення таких правових конфліктів відбувається в судовому засіданні в поряд­ ку, закріпленому процесуальним законодавством. За результатами розгляду справи суд може визнати дію (бездіяльність) або рішення однієї зі сторін спору незаконним і зобов’язати задовольнити вимоги іншої сторони (припинити незаконну дію (бездіяльність), скасувати незаконне рішення тощо), а також учинити дії щодо поновлення по­ рушеного права. Суд визначає вид і міру відповідальності винної сторони, а також розмір компенсації шкоди, спричиненої незаконними діями (бездіяльністю) або рішенням, правам і законним інтересам постраждалої сторони. У разі визнання дії (бездіяльності) або рішення, що є предметом судового розгляду, законним суд відмовляє стороні

взадоволенні її скарги.

Розгляд справ щодо відповідності Конституції України рішень (актів), що приймаються вищими органами державної влади, здійсню­ ється Конституційним Судом України (закони, інші правові акти Вер­ ховної Ради України; акти Президента України; акти Кабінету Міністрів України; правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим). Цей орган судової влади покликаний забезпечувати їх відповідність Конституції України. Реалізуючи повноваження, передбачені ст. 14

35

Розділ 2. Судова влада

Закону «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд ви­ ступає органом контролю за дотриманням конституційної законності в державі. У випадку невідповідності законів та інших нормативних актів або їх окремих положень Конституції і законам України або на­ лежним чином укладеним і ратифікованим міжнародним договорам та угодам він визнає їх недійсними з моменту введення їх у дію.

Усі інші правові конфлікти, що не входять до компетенції Конститу­ ційного Суду України, розглядаються судами загальної юрисдикції.

2. Вирішують питання щодо можливості (необхідності) застосу­ вання до особи заходів процесуального примусу і провадження окремих слідчих та оперативно-розшукових дій, що обмежують конституційні права та свободи людини.

У межах цієї діяльності судді розглядають і вирішують питання стосовно надання органам дізнання й досудового слідства при розслі­ дуванні кримінальних справ дозволу на провадження таких процесу­ альних і слідчих дій:

а) обрання до підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні зло­ чину запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

б) подовження строку тримання під вартою, але в межах строку, установленого законом;

в) направлення підозрюваного, обвинуваченого, які не знаходяться під вартою, до психіатричного стаціонару для проведення судовопсихіатричної експертизи;

г) проведення обшуку в житлі та іншому володінні особи; д) проведення примусової виїмки із житла або іншого володіння

особи; е) проведення обшуку особи або виїмки в неї предметів і документів;

ж) накладення арешту на кореспонденцію; з) зняття інформації з каналів зв’язку.

Закон передбачає, що у виняткових випадках, коли проведення об­ шуку житла та іншого володіння особи, а також виїмки із житла та ін­ шого володіння особи, обшуку особи в інтересах слідства має бути здійснене негайно, зазначені слідчі дії можуть бути проведені за поста­ новою слідчого без відповідного рішення суду. Проте слідчий зобов’язаний повідомити протягом доби суд про виконані слідчі дії. Суд протягом доби перевіряє законність і необхідність їх проведення. Якщо висновок судді констатує незаконність дій слідчого, усі докази, отрима­ ні ним при проведенні вищевказаних дій, визнаються незаконними.

36

§4. Функції судової влади

Перелік оперативно-розшукових заходів, дозвіл на проведення яких дає суд, а також порядок його отримання передбачено Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. Відпо­ відно до цього Закону суд дає висновок про доцільність проведення оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з обмеженням конституцій­ них прав громадян на таємницю листування, телефонних розмов, по­ штових, телеграфних та інших повідомлень, недоторканності житла.

На підставі розглянутих у судовому засіданні матеріалів, що нада­ ні суб’єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, суддя робить висновок (шляхом винесення відповідної постанови) про мож­ ливість і доцільність проведення оперативно-розшукових заходів за наявності передбачених законом підстав і відповідно до обов’язкових умов для їх здійснення або відмовляє в їх проведенні, якщо немає передбачених законом обставин та умов.

3. Розглядають і вирішують скарги на дії (бездіяльність) прокуро ра, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, і дають висновок щодо їх законності й обґрунтованості.

Відповідно до закону всі постанови слідчого, прокурора, особи, яка здійснює дізнання, про відмову в порушенні кримінальної справи, про її закриття, а також їх рішення та дії, що зачіпають конституційні права та свободи учасників кримінального судочинства або ускладню­ ють доступ громадян до суду, можуть бути оскаржені в суд за місцем провадження досудового слідства. Скарга може бути подана заявником, його захисником чи представником безпосередньо або через особу, яка здійснює дізнання, слідчого чи прокурора. На підставі поданої заінте­ ресованою особою скарги на дії (бездіяльність) зазначених осіб у по­ рядку судового засідання суд оцінює дії (бездіяльність) або рішення прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання.

Подання скарги не зупиняє провадження оскаржуваної дії або оскаржуваного рішення, якщо його не прийме орган дізнання, слідчий, прокурор або суддя.

Суддя робить висновок про законність та обґрунтованість дій (без­ діяльності) та рішень особи, яка здійснює дізнання, слідчого, проку­ рора на підставі всебічного, об’єктивного й повного судового розгляду обставин, що оскаржуються, за участю заявника та його захисника або представника, інших осіб, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються оскаржуваними діями (бездіяльністю) або рішенням, а також за участю прокурора.

37

Розділ 2. Судова влада

Неявка осіб, своєчасно повідомлених про час розгляду скарги, не є перепоною для розгляду справи судом.

За результатами розгляду скарги суддя виносить одне з таких рішень:

а) про визнання дії (бездіяльності) або рішення відповідної поса­ дової особи незаконним або необгрунтованим і про обов’язок усунути допущене порушення;

б) про залишення скарги без задоволення.

Дії (бездіяльність) і рішення судді можуть бути оскаржені до ви­ щого суду. Розгляд таких скарг здійснюється відповідно до процесу­ ального законодавства в порядку апеляційного або касаційного про­ вадження.

4.Офіційно засвідчують юридичні факти, що визначають виник­ нення, зміну чи припинення особистих або майнових прав фізичних та юридичних осіб. Перелік таких фактів, що підлягають судовому засвідченню, визначено законодавством.

5.Виключною компетенцією суду є прийняття в передбачених законом випадках рішень щодо обмеження прав та свобод громадян,

що не пов’язано з учиненням правопорушення. Зокрема, ідеться про компетенцію суду стосовно визнання у випадках, визначених законом, особи недієздатною або обмежено дієздатною. Так, тільки суд може визнати особу недієздатною через психічне захворювання, коли вона не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.

До компетенції суду також належить обмеження дієздатності гро­ мадянина, який унаслідок зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами ставить свою сім’ю у скрутне матеріальне становище.

За судовим рішенням примусово поміщається в стаціонарний ме­ дичний заклад особа, хвороба якої є загрозою для оточуючих, або особа, яка страждає на тяжке психічне захворювання.

6. Діяльність суду завжди пов’язана з правозастосовною діяльніс­ тю, у процесі якої судді тлумачать правову норму. Але слід відокре­ мити напрям судової діяльності, який безпосередньо полягає у трак­ туванні норми права. За результатами такої діяльності суд робить ви­ сновок про правовий зміст норми й відповідність її Конституції.

Таким чином, визначення функцій судової влади сприяє розкриттю її ролі та значення в суспільстві, державі в цілому. Основною функцією судової влади є вирішення юридично значущих справ, що мають юри-

38

§ 4. Функції судової влади

дичні наслідки. Рішення, що приймаються судом у межах здійснюваної функції, обов’язкові для всіх державних органів, організацій та установ усіх форм власності, фізичних та юридичних осіб. Інакше вступає в дію механізм державного примусу, який забезпечує виконання рішення

суду.

Становлення функцій судової влади здійснювалось одночасно зі становленням теорії судової влади, сприйняттям й розумінням її при­ роди та ознак. Не є винятком, що з розвитком державності й інституту судової влади, зокрема, остання може наділятися й іншими функціями. Однак вивчення специфіки і природи судової влади буде неповним, якщо залишити поза розглядом принципи судової влади.

м м н Питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте генезу інституту судової влади.

2.Визначте поняття судової влади.

3.Які ознаки судової влади?

4.В яких формах реалізується судова влада?

5.Назвіть та охарактеризуйте зміст функцій судової влади.

39