§ 2. Органи суддівського самоврядування

ємств, установ та організацій усіх форм власності, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи, матеріали, необхідні для ви­ конання покладених на неї завдань;

-залучати вчених, спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм влас­ ності за погодженням з їх керівниками до розгляду питань, що належать до її компетенції;

-скасовувати в межах своїх повноважень акти територіальних управ­ лінь у разі їх невідповідності актам законодавства та рішенням ДСА;

-утворювати в разі потреби за погодженням із керівниками цен­ тральних та місцевих органів виконавчої влади комісії, робочі та екс­ пертні групи, залучати в межах своїх повноважень спеціалістів та скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

§ 2. Органи суддівського самоврядування

Відповідно до положень пп. 8, 9 Принципу «Свобода слова і асо­ ціацій» Основних принципів незалежності судових органів (1985)', судді, так само як і всі інші громадяни, мають, зокрема, право запо­ чатковувати асоціації та деякі інші організації, а також вступати до них для захисту своїх інтересів, удосконалення професійної підготовки і збереження суддівської незалежності. Аналогічні положення містять­ ся і в інших міжнародних документах, які визначають статус суду в сучасній демократичній державі1.2

Розрізняють два види подібних асоціацій - міжнародні, у тому числі регіональні3, та національні.

У нашій країні свободу асоціацій судців відбито у феномені суддів­ ського самоврядування, що закріплений у чинному законодавстві. Так, у ст. 130 Конституції України міститься положення про те, що «для ви­

1Основні принципи незалежності судових органів [Текст] // Права людини і про­ фесійні стандарти для юристів. - Амстердам ; К. : Укр.-америк. бюро захисту прав людини, 1996.- С . 28-31.

2 Див., наприклад: Принцип IV «Асоціації» Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів [Текст] // Вісн. Верхов. Суду України. - 1997. - № 4. - С. 10-11.

3 Наприклад, Міжнародна і Європейська асоціації суддів або Європейська орга­ нізація «Європейські судді за демократію і свободи».

2 29

Розділ 7. Органи, що забезпечують функціонування судової влади

рішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самовряду­ вання». Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус судців» містить перелік органів суддівського самоврядування, їхню систему та порядок здійснення в Україні. На розвиток вищеназваного положення Основного Закону ч. 1 ст. 113 Закону зазначає, що для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування - це підзаконна діяльність щодо само­ стійного колективного вирішення професійними суддями через ви­ борні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановле­ них законом межах.

Суддівське самоврядування виступає однією з гарантій забезпечен­ ня самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суд­ дівського самоврядування має сприяти створенню належних організа­ ційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кад­ рами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання органі­ заційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.

Органи суддівського самоврядування у зв’язку з вищенаведеним мають такі завдання:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2)зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання

вїхню діяльність;

3)участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріальнотехнічного й іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4)вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, установленому Законом України «Про судо­ устрій і статус суддів»;

5)призначення суддів КСУ;

6)призначення суддів до складу ВРЮ та ВККС в порядку, установ­ леному законом.

230

§ 2. Органи суддівського самоврядування

Таким чином, органи суддівського самоврядування утворюються судцями для виразу своїх інтересів як носіїв судової влади та забез­ печення незалежності суддів.

Організаційними формами (органами) суддівського самоврядуван­ ня виступають:

1)збори суддів;

2)ради суддів (ради судців судів відповідної юрисдикції та Рада суддів України);

3)конференції суддів;

4)з’їзд суддів України, який є найвищим органом суддівського самоврядування.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України Законом України «Про судоустрій

істатус суддів», іншими законами, а також регламентами і положен­ нями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з названим Законом.

Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із судами, ДСА й іншими правоохоронними органами, мають сприяти створенню на­ лежних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, недоторкан­ ність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання в су­ дову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в сис­ темі судів.

Обов’язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на ДСА, яка, виконуючи функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяльності цих органів за ра­ хунок коштів Державного бюджету України.

_ _ Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи

Збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Збори судців скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів цього суду. Збори судців місцевих та апеляційних судів склика­ ються в міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці.

231

Розділ 7. Органи, що забезпечують функціонування судової влади

Збори суддів місцевих та апеляційних судів є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів цього суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.

Збори суддів місцевих та апеляційних судів мають таку компетенцію:

-обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи ро­ боти конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають із цих питань рішення, які є обов’язковими для суддів та працівників цього суду;

-визначають спеціалізацію суддів із розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови суду;

-заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади

вцьому суді, та керівника апарату суду;

-подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів;

-можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду

до органів державної влади й органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті;

-можуть обговорювати питання щодо практики застосування за­ конодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства, вносити свої пропозиції на розгляд вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду України;

-збори суддів місцевих загальних судів у порядку, установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», обирають слідчих суддів;

-здійснюють інші повноваження, передбачені вищезазначеним Законом.

Збори судців Верховного Суду України, збори суддів вищого спе­ ціалізованого суду скликаються за пропозицією голови відповідного суду або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів цього суду в міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. Вони є повноважними, якщо на зборах присутні більше половини від загаль­ ної кількості суддів цього суду. На збори суддів можуть запрошувати­ ся працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.

Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спе­ ціалізованого суду:

- обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду та приймають

232

§ 2. Органи суддівського самоврядування

із цих питань рішення, які є обов’язковими для суддів та працівників цього суду;

-заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади

всуді, та керівника апарату суду;

-збори суддів вищого спеціалізованого суду визначають спеці­ алізацію суддів із розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови вищого спеціалізовано­ го суду, приймають рішення про утворення та склад судових палат вищого спеціалізованого суду та призначають секретарів судових палат;

-можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань ді­ яльності суду до органів державної влади й органів місцевого само­ врядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті;

-збори суддів Верховного Суду України в порядку, установленому законом, подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференції суддів та обирають делегатів на з’їзд суддів України;

-збори суддів вищого спеціалізованого суду в порядку, установ­ леному законом, подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів;

-здійснюють інші повноваження, визначені законом.

Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладаєть­ ся на голову відповідного суду або його заступника.

_ _ Конференції суддів: повноваження та порядок роботи

Конференція суддів - це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів і прий­ мають колективні рішення з обговорюваних питань.

Конференція суддів:

-обговорює і вирішує питання щодо фінансування та організацій­ ного забезпечення діяльності відповідних судів, заслуховує з цих питань інформацію представників ДСА;

-заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Голови

ДСА;

-формує відповідну раду суддів;

-затверджує положення про раду суддів;

233

Розділ 7. Органи, що забезпечують функціонування судової влади

-розробляє пропозиції для внесення на розгляд з’їзду суддів Укра­

їни;

-звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

-обирає делегатів на з’їзд суддів України;

-ініціює проведення позачергового з’їзду суддів України в поряд­ ку, установленому законом;

-обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суд­ дівського самоврядування відповідно до закону;

-обирає відкритим або таємним голосуванням із числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів.

Конференція суддів приймає рішення, які є обов’язковими для рад суддів та суддів відповідних судів.

Види конференцій суддів та порядок їх формування. У системі судоустрою діють відповідно до системи судів конференція суддів за­ гальних судів, конференція суддів господарських судів та конференція суддів адміністративних судів.

До складу конференції суддів загальних судів входять:

-по два судді від Автономної Республіки Крим, кожної області, міст Києва та Севастополя, з яких один суддя є представником місцевих загальних судів та один суддя є представником апеляційного суду від­ повідної адміністративно-територіальної одиниці;

-шість суддів ВСС України;

-суддя Верховного Суду України.

До складу конференції суддів господарських судів та конференції суддів адміністративних судів входять:

-по одному судді від кожного місцевого, апеляційного суду відпо­ відної судової юрисдикції;

-шість суддів відповідного вищого спеціалізованого суду;

-суддя Верховного Суду України.

Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за ініціативою відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також за пропозицією не менш як однієї третини від складу делегатів останньої конференції суддів. У разі неприйняття радою суддів зазначеної пропозиції ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина від складу делегатів останньої конференції)

234