Lexicon topic I. Legal Systems Unit 1. Law and Society

toamend – вносити поправку

toappoint - призначати

authoritative – авторитетний, впливовий

binding – обов’язковий

civil society – громадянське суспільство

common law – загальне право

conciliation - примирення

conduct – 1. поведінка;2. керування, ведення

custom - звичай

customary law – звичаєве право

to derive from – походити від

dispute - спір

enforceable - який підлягає виконанню

equality - рівність

equity – справедливість; право справедливості

executive – виконавчий; виконавча влада

fairness - справедливість

influence - вплив

judiciary – судова влада; судова система

justice – справедливість; правосуддя

legal system – правова система

legislature - законодавча влада

to pass a law – приймати закон

to provide – забезпечувати; надавати

public institution – державний заклад

to recognize – визнавати, усвідомлювати

religious law – релігійне право

statute – статут; statutes – законодавчі акти

totestify – давати показання, свідчити

witness - свідок

to apply - застосовувати

arbitrary – довільний, деспотичний

body of law - система права

capital punishment – смертна кара

citizen - громадянин

confiscation - конфіскація

contribution – внесок

corporal punishment – тілесне покарання

to draft – укладати проект

enactment - закон

to incorporate – включати до складу

to interpret - тлумачити

to issue - видавати

to meet requirements – відповідати вимогам

legal culture – правова культура

obsolete - застарілий

penal system – система покарань

political power – політична влада

private law – приватне право

public administration – державне управління

public law – публічне право

public order – суспільний порядок

real property - нерухомість

torecord – вести запис, протокол

royalpower – королівська влада

to spread - розповсюджуватися

succesion – успадкування, правонаступництво

to treat - ставитися

to argue - доводити

binding precedent – прецедент, що має обов’язкову силу

counsel - адвокат

to distinguish from – розрізняти

hierarchy of courts – ієрархія судів

judicial precedent – судовий прецедент

legal reasoning – правове обґрунтування

lower court – суд нижчої інстанції

ordinance - указ, декрет

to overturn a decision – скасувати рішення

toreferto – стосуватися; посилатися

rule – норма, правило

rulemaking - нормотворчість

treatment- ставлення, поводження

to approve – схвалювати, затверджувати

attainment - досягнення

bachelor degree – ступінь бакалавра

certificate of a specialist – диплом спеціаліста

compulsory course – обов’язковий курс

to confirm - підтверджувати

contribution – сприяння, внесок

to determine - визначати; встановлювати

educational-proficiency level – освітньо-кваліфікаційний рівень

to establish - установлювати; засновувати

establishment - установа, заклад

field of science – галузь науки

graduate - випускник

higher education – вища освіта

junior specialist – молодший спеціаліст

master degree – ступінь магістра

qualification requirement – кваліфікаційна вимога

to pass an exam – скласти іспит

postgraduate – що вивчається після закінчення університету; аспірантський

professional training – професійна підготовка

scientific degree – науковий ступінь

scientific research – наукові дослідження

state-recognized – визнаний державою

thesis - дисертація

undergraduate - студент

vocational stage – професійно орієнтований етап