Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕП-практ.doc
Скачиваний:
308
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
6.33 Mб
Скачать

12. Узагальнюючі показники ефективності використання основних фондів:

12.1. Фондовіддача (це відношення вартості виробленої за рік продукції до вартості основних фондів):

, грн/грн,

де Оp – вартість виробленої за рік продукції, грн.;

Всер – середньорічна вартість основних фондів, грн.

12.2. Оберненим показником до фондовіддачі є фондомісткість, яка показує величину вартості основних виробничих фондів, що припадає на одиницю випуску продукції:

12.3. Фондоозброєність праці – це величина вартості основних виробничих фондів, що припадає на одного середньоспискового працівника підприємства:

,

де Чпвп – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу підприємств, осіб.

12.4. Рентабельність основних фондів це відношення річного прибутку від звичайної діяльності до середньорічної вартості основних фондів:

,

де Поп – сума річного прибутку від операційної діяльності підприємства.

13. Часткові показники оцінюють ефективність використання окремих машин та механізмів за певний час та за продуктивністю:

13.1. Коефіцієнт використання обладнання в часі (коефіцієнт екстенсивності) – визначається відношенням часу фактичної роботи обладнання (Тф) до, відповідно, календарного (Тк), номінального (Тн), ефективного (Теф) фондів робочого часу:

Календарний фонд робочого часу – це загальна кількість днів у періоді, що розглядається.

Номінальний (режимний) фонд робочого часу – різниця календарного фонду і неробочого часу за режимом роботи підприємства:

,

де Тзм – тривалість робочої зміни, год.;

Дк – кількість календарних днів;

Дсв – кількість святкових днів;

Двих – кількість вихідних днів;

Тзм.скор – тривалість скорочення робочої зміни в передсвяткові дні;

Кзм – кількість змін.

Дпр.св – кількість передсвяткових днів.

Ефективний (дійсний, плановий, корисний) фонд робочого

часу – різниця між номінальним фондом робочого часу і витратами робочого часу на проведення планових ремонтів.

13.2. Коефіцієнт інтенсивного використання ОФ (використання обладнання за продуктивністю):

,

де Qф, Qн – фактична та номінальна (планова) продуктивність обладнання за одиницю часу.

13.3. Коефіцієнт інтегрального використання обладнання:

13.4. Коефіцієнт змінності роботи обладнання – відношення загальної кількості відпрацьованих за добу машино-змін у всіх змінах до кількості встановленого обладнання:

,

де ki – кількість змін, в які працює Nj обладнання;

Nj – кількість обладнання в i-й зміні;

N – кількість одиниць встановленого обладнання.

13.5. Коефіцієнт використання інвентарного парку обладнання (коефіцієнт залучення обладнання до виробництва) – встановлюється шляхом відношення кількості обладнання, що працює до наявного обладнання:

,

де ,,,– кількість обладнання відповідно працюючого, наявного, встановленого та непрацюючого.

14. Для характеристики фізичного стану ОФ використову-

ють показники:

14.1. Коефіцієнт спрацювання основних фондів – це відно-шення суми спрацювання основних фондів до первісної їх вартості:

,

де – вартість спрацювання основних фондів, виражена сумою щорічних амортизаційних відрахувань;

– первісна вартість основних фондів.

14.2. Коефіцієнт придатності визначається відношенням вартості фізично спрацьованого обладнання () до вартості всього обладнанняп.заг.):

або

15. Для характеристики руху ОФ використовують показники: