1. Операційний менеджмент (мета, задачі, функції, інструменти)
Операційний менеджмент – це управління виробничими процесами, які спрямовані на перетворення ресурсів на товари й послуги.
Мета операційного менеджменту ― формуванн ефективної системи керування операціями у виробництві. Він націлений на побудову керувальних систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання результату.
Завданнями операційного менеджменту є:
ефективне використання матеріалів
виконання завдань у повному обсязі
безперервні процеси
обслуговування на високому рівні
Функції операційного менеджменту:
Планування — визначає перспективу розвитку операційної системи і її майбутній стан, обумовлює темпи, джерела, методи і форми розвитку операційної системи для досягнення наміченої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків), завдань і показників зі встановленням термінів виконання.
Організація — реалізація розроблених планів і програм шляхом кооперації людей і знарядь праці (машин, устаткування і т.п.).
Мотивація – її мета полягає в тому, щоб зіставляти інтереси організації з особистими потребами її працівників.
Контроль. Суть функції — в завчасному виявленні небезпеки, що насувається, виявленні помилок, відхилень ось встановлених норм, нормативів, стандартів і тим самим в створенні основи для коректування діяльності операційної системи.
Інструменти операційного менеджменту:
Організаційні методи. Суть їх полягає у тому, що перш ніж якась діяльність здійснюватиметься, вона повинна бути оптимально організована: спроектована, націлена, регламентована, нормована, забезпечена інструкціями, що фіксують правила виконання робіт і поведінки персоналу.
Серед організаційних методів операційного менеджменту виділяють:
методи організаційного регламентування підприємства: статут, положення в підрозділах, посадові інструкції, правила внутрішнього розпорядку;
методи організаційного нормування: організаційні нормативи, техніко-технологічні нормативи, економічні нормативи, нормативи матеріало-, енергоємності і т.п.;
методи організаційно-методичного інструктування: методичні вказівки, інструкції і рекомендації, технологічні карти, карти трудових процесів.
Адміністративні методи. Зводяться до відкритого примушення людей до тієї або іншої діяльності, або до створення можливостей для такого примушення. На практиці ці методи реалізуються у вигляді конкретних безальтернативних завдань з мінімальною самостійністю виконавця, унаслідок чого вся відповідальність покладається на керівника, що віддає розпорядження.
Економічні методи. Економічні методи припускають непряму дію на об'єкт. Виконавцю встановлюються тільки цілі і загальна лінія поведінки, в рамках яких він самостійно шукає найпереважніші для нього шляхи їх досягнення. У основі цих методів лежить економічна зацікавленість працівника в результатах своєї праці (метод госпрозрахунку).
Соціально-психологічні методи. Зводяться до двох основних напрямів:
формуванню сприятливого морально-психологічного клімату в колективі, який сприяє до більшої віддачі при виконанні роботи завдяки підвищенню настрою людей;
виявленню і розвитку індивідуальних здібностей кожного, які дозволяють забезпечити максимальну самореалізацію особи в операційному процесі.
Усі наведені методи операційного менеджменту реалізуються відповідно до певних принципів і правил.