- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
2.4.2. Дія шуму на організм людини
Залежно від рівня звукового тиску, частотних характеристик та деяких інших чинників, у тому числі індивідуальних особливостей людини, шум впливає на слух людини різним чином, а саме: викликає миттєву глухоту або ушкодження органу слуху (акустична травма); після тривалої дії різко знижується чутливість до звуків окремих частот або чутливість на деякий час (хвилини, тижні, місяці), після чого слух відновлюється майже повністю. Якщо на людину кілька хвилин діє звук середньої чи високої частоти з рівнем понад 90 дБ, настає тимчасовий зсув порогу чутливості.
Зміна слухової функції може мати різні стадії: короткотривале і стійке зниження гостроти слуху. Нетривале зниження гостроти слуху вказує на адаптаційно-пристосувальну реакцію органу слуху до дії шуму. Адаптація до шуму виникає тоді, коли гострота слуху тимчасово зменшується на 10-16 дБ, а за відсутності дії шуму слух відновлюється за 3 хв.
Щоденна дія інтенсивного шуму призводить до виникнення професійного захворювання – туговухості або невриту слухового нерва. Основним симптомом його є поступова втрата слуху (в обох вухах), насамперед, у ділянці високих частот, а далі – більш низьких частот.
Розвиток професійної туговухості залежить від сумарного часу впливу шуму протягом робочого дня, наявності пауз у роботі, виробничого стажу в умовах шуму, характеру шуму, інтенсивності та спектрального складу. Виявлено, що початкові стадії професійного ушкодження слуху спостерігаються у робітників зі стажем до 5 років. Ушкодження слуху на всіх частотах спостерігається при роботі в умовах шуму понад 10 років. При дії високого звукового тиску у людини може виникнути розрив барабанної перетинки. Найбільш несприятливим для органу слуху є високочастотний шум при частотах 1000-4000 Гц.
Шум є загальнобіологічним подразником, впливає на нервову і серцево-судинну системи, має подразливу дію, викликає головний біль. Перш за все порушення виникають у нервовій системі, зміни слуху відбуваються значно пізніше.
Звукові коливання людина сприймає не лише вухом, а й через кістки черепа (так звана кісткова провідність). При невисоких рівнях шуму кісткова провідність невелика, а при високих – підвищується і посилює шкідливу дію на організм людини.
На фоні шуму прискорюється процес втоми, послаблюється увага, уповільнюються психічні реакції, внаслідок чого сильний шум виробничого середовища може призвести до травматизму. На фоні шуму уповільнюється ритм роботи, знижується її якість, продуктивність. В умовах відкритої розробки корисних копалин шум заважає вчасно почути сигнали при виконанні робіт, обслуговуванні машин і механізмів, заважає правильно сприймати сигнали, що може призвести до небезпечних ситуацій.
2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
Норми шуму на робочих місцях регламентуються ДЕСТ 12.1.003-83 «ГОСТ. Шум. Общие требования безопасности» та СН 3223-85 «Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях». Нормування шумів проводиться за рівнем звукового тиску або за рівнем звуку залежно від характеру виконуваних у приміщенні робіт, частоти шуму та його характеру за частотним спектром і зміною в часі.
Для такої оцінки ДЕСТ 12.1.003-83 дозволяє за характеристику постійного шуму на робочому місці брати рівень звуку в децибелах, який вимірюється за шкалою А шумоміра:
LA = 20lg PA / P0, (2.10)
де РА – середньоквадратичний звуковий тиск з урахуванням ко-рекції шумоміра, Па; Р0 – пороговий звуковий тиск, P0 = 210-5 Па.
Допустимі рівні звукового тиску згідно з СН 3223-85 (витяг) наведено в табл. 2.8.
Вимірювання виробничого шуму проводять з метою визначити рівень звукового тиску на робочих місцях; порівняти його з нормами; розробити й оцінити ефективність заходів щодо шумоглушіння. На робочих місцях рівень шуму вимірюють на висоті 1,5 м від рівня підлоги або на рівні вуха людини при включеному устаткуванні. Для вимірювання шуму використовують шумоміри ВШВ-003, ВШК-1 та ін.
Таблиця 2.8