Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Халік О. О. Практика в педагогічному ВНЗ завдання з психології.doc
Скачиваний:
194
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.4 Mб
Скачать

Класифікація видів мислення

 Залежно від змісту задачі, яку розв'язує людина, розрізняють наступні види мислення (рис.1.6.):

Рис.1.6. Види мислення залежно від змісту задач

Наочно-дійове мислення — мислення відбувається в ситуації сприймання конкретних об'єктів чи перетворення ситуації за допомогою рухового акту.

Наочно-образне мислення — мислення, в змісті якого переважають образи та певною мірою узагальнені уявлення про об'єкти.

Абстрактно-логічне мислення — мислення з опорою на поняття, що відбувається за допомогою логіки.

Залежно від характеру задач, які розв'язує людина, мислення буває (рис.1.7):

Рис. 1.7. Види мислення за характером задач

За ступенем новизни й оригінальності, які розв'язує людина, мислення буває (див. Рис.1.8):

Рис.1.8 Види мислення за ступенем новизни й оригінальності

Результати процесу мислення реалізуються в різних формах. 

Поняттяце форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки

Поняття існує у вигляді слова, позначається ним. Вони поділяються на одиничні та загальні ("країна", "місто", "письменник" – одиничні, "елемент", "зброя" – загальні поняття). Розрізняють поняття конкретні та абстрактні. В абстрактних поняттях відображаються істотні ознаки та властивості відокремлено від самих об'єктів ("перемога", "дружба", "честь" тощо).

Поняття з більшим обсягом називаютьсяродовими("транспорт", "одяг") стосовно понять з меншим обсягом ознак ("машина", "светр"), які в цьому разі євидовими.

Судженняце форма мислення, яка містить ствердження або заперечення будь – якого положення відносно предметів, явищ або їх властивостей

Характерна властивість судження полягає в тому, що воно існує, виявляється і формується в реченні. Проте судження та речення нетотожні. Речення, які виражають запитання, вигуки, сполучники, прийменники не є судженнями.

Судження є істинним, якщо воно правильно відображає відношення, які існують в об'єктивній дійсності. Істинність судження перевіряється практикою.

Судження бувають одиничними, частковими, загальними. Це прості судження.

Судження є ствердними та заперечними; загальними та одиничними.

Умовивідтака форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове.

Індуктивний умовивід – це судження, в якому на підставі окремих фактів, посилань, конкретного, часткового роблять узагальнення. Наприклад: "Срібло, залізо, мідь – метали; срібло, залізо, мідь при нагріванні розширюються: отже, метали при нагріванні розширюються ".

Дедуктивний умовивід – це судження, в якому на підставі загальних висновків і положень здобувають знання про часткове, конкретне. Наприклад: "Усі метали при нагріванні розширюються; срібло – метал: отже, срібло при нагріванні розширюється".

Дані, отримані в процесі мислення, фіксуються в поняттях.

Поняття – це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках І відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки.

Індивідуальні особливості мислення.

Розумова діяльність різних людей характеризується індивідуальними особливостями, або якостями розуму.

 Самостійність мислення характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших. 

Критичність мислення виявляється в здатності людини не піддаватися впливу чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне, справжнє та помилкове в них. Критичність мислення значною мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.

Гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язку аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язку завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язку, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов.

Глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;

Широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;

Послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у зроблених висновках;

Швидкість мислення – це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнєвих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.