Обробка та інтерпретація результатів
Відповідь оцінюється в 1 бал. Підсумовують кількість балів за кожним мотивом навчальної діяльності, що і дозволяє виявити мотиви, яким надають перевагу:
А – мотив зовнішнього примусу, уникання покарання;
Б – соціально орієнтований мотив обов’язку й відповідальності;
В – пізнавальний мотив;
Г – мотив престижу;
Д – мотив матеріального добробуту;
Е – мотив отримання інформації;
Ж – мотив досягнення успіху;
З – мотив орієнтації на соціально залежну поведінку.
Можна визначити показник по класу, якщо додати результати усіх учнів за кожним видом мотивів [96].
Анкета «Мотиви навчальної діяльності»
(в авторській модифікації)
Мета: виявити мотиви навчальної діяльності школяра методом анкетування.
Вік учнів: від 8 років.
Обладнання: роздруковані бланки анкет, олівці чи ручки.
Інструкція: «Уважно прочитайте анкету і оцініть твердження, які відповідають вашим прагненням і бажанням. На кожне твердження ви можете відповісти наступним чином:
1 – ніколи,
2 – іноді,
3 – часто,
4 – завжди.
В анкеті немає “правильних” чи “неправильних” відповідей. Відповідайте так, як ви відчуваєте».
Текст анкети
Навчаюсь тому, що на уроках мені цікаво.
Навчаюсь тому, що змушують батьки.
Навчаюсь тому, що хочу отримувати гарні оцінки.
Навчаюсь для того, щоб підготуватися до майбутньої професії.
Навчаюсь тому, що в наш час навчаються всі, неосвіченим нині бути не можна.
Навчаюсь тому, що хочу завоювати авторитет серед товаришів по навчанню.
Навчаюсь тому, що подобається дізнаватися про щось нове.
Навчаюсь тому, що подобається вчитель з цього предмету.
Навчаюсь тому, що хочу уникнути поганих оцінок і неприємностей.
Навчаюсь тому, що хочу більше знати.
Навчаюсь тому, що люблю думати, міркувати.
Навчаюсь тому, що хочу бути в класі першим учнем.
Обробка отриманих результатів.
Проведіть класифікацію мотивів. Їх можна розділити на наступні групи:
А) широкі соціальні мотиви – 4, 5;
Б) мотивація благополуччя – 1, 11;
В) престижна мотивація – 6, 12;
Г) мотивація змісту – 7, 10;
Д) мотивація пресом – 2, 9;
Е) вузькі соціальні мотиви – 3, 8.
2. Виділіть провідні мотиви навчальної діяльності школяра, проведіть якісний аналіз на відповідність критеріям:
А) багатство й розмаїтість мотивів;
Б) соціальна цінність мотивів;
В) присутність у структурі мотивації пізнавальних інтересів [95а].
Методика «Драбинка»
Мета: визначення самооцінки дошкільників та молодших школярів.
Можна використовувати з 4 – 5 років.
Завчасно необхідно підготувати на листі паперу драбинки з 10 сходинок.
Використовується стандартний набір характеристик: «хороший – поганий», «добрий – злий», «розумний – дурний», «сильний – слабкий», «сміливий – боягузливий», «слухняний – неслухняний». Кількість характеристик можна скоротити, а також обрати ті, які відповідають вікові дитини. Використати не менше 3 характеристик (див. рис. 1.1).
Рис. 1.1 Методика «Драбинка»: приклади характеристик
Інструкція дитині: «Якщо всіх дітей розсадити на цій драбинці, то на трьох верхніх сходинках опиняться хороші діти: розумні, добрі, сильні, слухняні – чим вище, тим краще ( наприклад, дослідник показує: « хороші», «дуже хороші», «найкращі») . А на трьох нижніх сходинках опиняться погані діти – чим нижче, тим гірше («погані», «дуже погані», «найгірші»). На середній сходинці діти не погані і не хороші. Покажи, на яку сходинку ти поставиш себе. Поясни чому?»
Інструкцію проговорювати для кожної драбинки з новим критерієм.
Важливо простежити, чи правильно дитина зрозуміла пояснення. У разі необхідності слід повторити. Після цього проговорюють інструкцію, відповіді записують.
Відповіді дитини можна нотувати на драбинці досліднику у вигляді плюса або хрестика, а можна запропонувати самій позначити свою відповідь, намалювавши чоловічка, нулик, хрестик, плюс.
Обробка результатів:
Визначається середній показник з обраних драбинок, робиться висновок про рівень самооцінки. Для цього отримані за усіма використаними драбинками дані додаються і діляться на кількість проведених дослідів.
1 – 3 сходинка – низький рівень самооцінки (занижена);
4 – 7 сходинка – середній рівень самооцінки (адекватна);
8 – 10 сходинка – високий рівень самооцінки (завищена).