Особливості методу спостереження

Метод спостереження – цілеспрямоване і планомірне вивчення предметів і явищ об’єктивної дійсності, засноване на їх безпосередньому сприйманні.

Студенти повинні враховувати, що загальна процедура спостереження складається з наступних процесів:

1) визначення завдання і цілі (для чого, з якою метою?);

2) вибір об'єкта, предмета і ситуації (що спостерігати?);

3) вибір способу спостереження, найменш впливає на досліджуваний об'єкт і найбільш забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати?);

4) вибір способів реєстрації спостережуваного (як вести записи?);

5) обробка та інтерпретація отриманої інформації (який результат?).

Студенти – практиканти застосовуватимуть на практиці безпосереднє спостереження, коли спостерігач і об'єкт спостереження перебувають у безпосередньому контакті і взаємодії.

Для забезпечення об'єктивності отриманих даних важливо, щоб досліджувані не знали, що за ними спостерігають, оскільки втрачається природність їх поведінки. Необхідно також, щоб сам спостерігач не втручався у діяльність досліджуваних, не впливав на їх поведінку, не регулював психічне явище, що вивчається, не давав оцінки.

Переваги методу:

1. Багатство зібраних даних (можливий аналіз вербальної інформації, дій, рухів, вчинків).

2. Збережена природність умов діяльності.

3. Допустимо використання різних технічних засобів.

4. Не обов’язковим є отримання попередньої згоди досліджуваних.

До недоліків методу спостереження можна віднести наступні:

1. Метод є досить суб’єктивним (результати залежать від досвіду, кваліфікації, інтересів, наукових поглядів дослідника).

2. Неможливо контролювати ситуацію, вмішуватися в хід подій без їх зміни.

3. Значні витрати часу в наслідок пасивності спостерігача.

4. Обмеженість кола спостережуваних.

5. Матеріали спостереження досить важко піддаються математичній обробці.

Спостереження за кожним пізнавальним процесом проводити на окремому уроці. Протокол спостережень можна вести за такою формою (див. Табл. 1.5):

Табл.1.5

Зразок форми записів у щоденнику

Дата	Зміст роботи	Психолого - педагогічні спостереження
10.02.2015	А). Спостереження шляхів організації та підтримання уваги учнів на уроці Школа № 70, 6А, урок української мови, вчитель: Карпенко Оксана Андріївна Тема: «Ступені порівняння прикметників»

Студенти для організації процесу спостереження можуть використати наступні орієнтовні схеми.

Схема спостереження шляхів організації та підтримання уваги учнів на уроці

(в щоденнику записати відповіді на зазначені питання з прикладами)

1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема (Записати в графу «Зміст роботи»).

2. Як вчитель переключив увагу учнів після перерви на зміст уроку? Які методи та прийоми ним були використані^?

3. Як вчитель спрямував увагу учнів при переході до вивчення нового матеріалу?

4. Який вид уваги учнів (мимовільна, довільна, післядовільна) переважав на уроці?

5. Як на уроці проявляються особливості уваги учнів (стійкість, зосередженість, інтенсивність, розподіл, переключення)?

6. Особливості уваги окремих учнів.

7. Засоби якими вчитель підтримував увагу учнів:

а). Шляхи організації мимовільної уваги (сила подразників, їх контрастність, новизна, динамічність);

б). Шляхи організації довільної уваги (чітка мета заняття, план, зацікавленість роботою, активізація самостійної розумової діяльності учнів, використання наказу, покарання учнів). Які з цих заходів були найбільш ефективні і чому ?

8. Як здійснював вчитель індивідуальний підхід до учнів, враховуючи особливості їхньої уваги?

9. Особливості уваги вчителя: ступінь сконцентрованості, розподіл, переключення, стійкість. Чи можна сказати, що уважність є рисою особистості даного вчителя?

Спостерігаючи за увагою учнів необхідно детально записувати і оцінювати її прояви у школярів протягом уроку, а також використання вчителем прийомів організації уваги учнів.

Для оцінки проявів уваги окремих учнів та класу в цілому можна використовувати шкалу, запропоновану А.М. Щетиніною:

5 балів – вищий ступінь зосередженості уваги, який може виражатися в спрямованості пози і погляду на вчителя або завдання, що виконується. Учні активні на уроці, проявляють інтерес, дисциплінованість;

4 бали – достатній ступінь зосередженості уваги, учень досить уважний, виконує вимоги вчителя, але іноді ненадовго відволікається, дивиться у бік;

3 бали – увага є нестійкою, учень часто відволікається, перепитує у сусідів, що треба робити, але в цілому з уроку «не випадає»;

2 бали – учень з високим рівнем неуважності, дуже часто відволікається, порушує порядок у класі;

1 бал – увага практично відсутня, учень зайнятий іншою справою [Щетинина].

Для того щоб визначити, які властивості уваги проявляє учень, можна використати наступну таблицю (див. Табл.1.6):

Табл.1.6