- •1.Суспільне значення виробництва й характеристика його чинників.
- •2.Сутність і завдання організації виробництва.
- •5.Особливості формування та функціонування складних виробничих систем.
- •6.Виробничий процес і принципи його раціональної організації.
- •7.Фази та різновиди виробничих процесів.
- •8.Техніко-економічна характеристика типів виробництва та їх застосування в сучасних умовах.
- •9.Трудовий процес і основи його проектування.
- •10. Організація праці, її основні цілі, завдання, напрями та форми.
- •11.Організація робочих місць та системи їх обслуговування.
- •12. Сутність, значення й об’єкти нормування праці.
- •13.Аналіз трудового процесу та витрат робочого часу, оцінювання продуктивності.
- •14.Норми затрат праці, їх класифікація, особливості визначення й застосування.
- •15.Технологічне планування обладнання та чинники формування виробничих структур.
- •16.Виробничий цикл, характеристика його структурних складових.
- •17.Виробнича інфраструктура, її склад та значення для підприємства.
- •18.Завдання, склад інструментального господарства та його класифікація й індексація.
- •19.Ремонтне господарство, його сутність, цілі й завдання.
- •20.Нормування та планування робіт із технічного обслуговування та ремонту устаткування.
- •21.Енергетичне обслуговування, його цілі й завдання.
- •22.Організаційна структура та характеристика особливостей енергетичного господарства.
- •23.Внутрішньозаводські перевезення, їх цілі й завдання в процесі виробництва продукції.
- •24.Методика вибору технічних засобів, маршрутів їх руху та розрахунку параметрів транспортного забезпечення виробництва.
- •25.Матеріальні запаси та їхня роль у виробництві.
- •26.Особливості формування складського й тарного господарств. Технічні параметри складів та засобів ватажно-розвантажувальних робіт.
- •27. Сучасні системи управління запасами.
- •28.Сутність, завдання виробничої логістики та способи управління матеріальними потоками у виробництві.
- •29.Організація непотокового виробництва та розрахунки його параметрів.
- •30.Модифікації непотокового виробництва та особливості їх застосування.
- •31.Партіонний метод організації виробництва та особливості застосування в ринкових умовах.
- •32.Оптимальний розмір партії деталей та методи його розрахунку.
- •33.Організація предметно-замкнених дільниць.
- •34.Потокове виробництво, його основні ознаки та економічне значення в сучасних умовах.
- •35.Види потокових ліній та їхні техніко-економічні показники.
- •36.Методика розрахунку основних параметрів потокових ліній
- •37. Загальна характеристика автоматичного та автоматизованого виробництва.
- •38. Гнучкі виробничі системи й виробництва, їхні організаційно-виробничі параметри.
- •39. Якість продукції, показники та методи оцінки її рівня.
- •40. Стандартизація процесів, продукції та послуг.
- •41. Система технічного контролю якості й випробування продукції.
- •42. Формування системи управління якістю на підприємстві.
- •43. Сутність і система показників конкурентоспроможності
- •44. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції
- •45. Сертифікація продукції та атестація виробництв.
- •46. Життєвий цикл продукції та інновації в умовах зростання конкуренції.
- •47. Система створення та освоєння нової продукції, її сутність, цілі й завдання.
- •48. Сучасні організаційні форми й технічні засоби комплексної підготовки виробництва
- •49. Наукові дослідження: класифікаційні види, завдання, зміст, етапи та роль у підготовці виробництва.
- •50. Цілі та завдання розроблення проектних рішень.
- •51. Формування вимог до нових виробів і методи аналізу під час їх проектування.
- •52. Служба охорони праці на підприємстві, її права та обов’язки.
- •53. Сутність та види робочих місць, та вимоги щодо їх організації.
- •54. Переробка сировини та матеріал, їх види значення та характеристика.
- •55. Сутність, призначення та функції складського господарства. Види складів та їх зберігаюче обладнання.
- •56. Необхідність і спрямованість соціальної діяльності підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •57. Шляхи вдосконалення соціально - культурної та житлово - комунальне сфери.
- •58. Загальна характеристика організаційної структури управління. Елементи організаційної структури управління.
- •59. Типи організаційних структур управління.
- •60. Суть, завдання, основні принципи управління персоналом.
18.Завдання, склад інструментального господарства та його класифікація й індексація.
Організаційно-виробнича структура інструментального господарства визначається його завданнями, типом виробництва і є сукупністю загальнозаводських і цехових підрозділів, зайнятих проектуванням, виготовленням, придбанням і експлуатацією інструменту.
До загальнозаводських підрозділів відносяться інструментальний відділ (управління), інструментальні цехи, центральний інструментальний склад (ЦІС), вимірювальні лабораторії. До цехових підрозділів відносяться цехові бюро (ЦБ), інструментально-роздаточні комори (ІРК) і майстерні по заточуванню і ремонту інструменту.
Спеціальний інструмент служить для виконання певної операції, він виготовляється переважно в інструментальних цехах машинобудівних заводів і не охоплений стандартизацією.
Весь інструмент ділиться на вісім розрядів, з яких перші чотири є експлуатаційно-конструктивною характеристикою: групи, підгрупи, види і різновиди. Решта чотири розряди є порядковим реєстраційним номером спеціального інструменту або типорозміром стандартного оснащення.
Кожен розряд класифікаційної групи включає десять цифр від 0 до 9, які визначають відповідну характеристику інструменту. Таким чином, весь інструмент ділиться на 10 груп (наприклад, вимірний, ріжучий і т.д.). У свою чергу, група ріжучого інструменту ділиться на десять підгруп (наприклад, різцевий, фрезерний, свердлувальний і т.д.).
На основі класифікації проводиться індексація інструменту, тобто надання кожному типорозміру інструменту умовного позначення – індексу (коду).
Під стандартизацією інструменту розуміється доцільне скорочення конструктивної і розмірної різноманітності інструменту і іншого оснащення при одночасному розширенні областей їх застосування.
Використання стандартизованого інструменту значно скорочує цикл виробництва, трудомісткість і витрати на інструмент і оснащення.
Під потребою в інструменті розуміється сумарна кількість інструменту за кожним типорозміром, яку необхідно виготовити на заводі і придбати на стороні для забезпечення всіх потреб підприємства.
Планування потреби в інструменті включає визначення витрати інструменту на виконання виробничої програми заводу (витратний фонд), визначення запасів інструменту і встановлення витратних лімітів для цехів. Річна потреба в інструменті визначається щодо витрати його на виробничу програму і різниці між нормативною (Zн) і фактичною величиною оборотного фонду.
Норма витрати інструменту, тобто кількість його на виконання певного об'єму робіт, встановлюється залежно від типу виробництва.
Організація експлуатації інструменту є основним завданням інструментального господарства і включає наступні функції:
організація роботи ЦІС та інструментально-роздаточних комор;
забезпечення робочих місць інструментом;
організація заточування, ремонту і відновлення інструменту;
технічний нагляд.
Вся робота щодо експлуатації інструменту повинна проводитись централізовано, через спеціальний цех експлуатації.
Центральний інструментальний склад здійснює приймання, перевірку, зберігання, видачу і облік руху інструменту. Весь інструмент поступає в ЦІС, де піддається приймальному контролю і оформленню.
Організація обслуговування робочих місць інструментом повинна забезпечувати своєчасну і комплектну доставку, мінімальні витрати часу на отримання і заміну, простій і чіткий облік інструменту, що знаходиться на робочих місцях.
У потоково-масовому і автоматизованому виробництві інструмент повинен доставлятися на робочі місця технологічними операційними комплектами. В даному випадку забезпечується централізована доставка інструменту спеціальними робочими з примусовою заміною зношеного інструменту відповідно до його стійкості.
У серійному виробництві інструмент доставляється на робочі місця відповідно до комплектнопераційних карт до моменту почала обробки кожної партії деталей. Підбір комплекту інструменту проводиться за змінно-добовими завданнями, а подача на робочі місця – по вказівці майстра.