- •1.Суспільне значення виробництва й характеристика його чинників.
- •2.Сутність і завдання організації виробництва.
- •5.Особливості формування та функціонування складних виробничих систем.
- •6.Виробничий процес і принципи його раціональної організації.
- •7.Фази та різновиди виробничих процесів.
- •8.Техніко-економічна характеристика типів виробництва та їх застосування в сучасних умовах.
- •9.Трудовий процес і основи його проектування.
- •10. Організація праці, її основні цілі, завдання, напрями та форми.
- •11.Організація робочих місць та системи їх обслуговування.
- •12. Сутність, значення й об’єкти нормування праці.
- •13.Аналіз трудового процесу та витрат робочого часу, оцінювання продуктивності.
- •14.Норми затрат праці, їх класифікація, особливості визначення й застосування.
- •15.Технологічне планування обладнання та чинники формування виробничих структур.
- •16.Виробничий цикл, характеристика його структурних складових.
- •17.Виробнича інфраструктура, її склад та значення для підприємства.
- •18.Завдання, склад інструментального господарства та його класифікація й індексація.
- •19.Ремонтне господарство, його сутність, цілі й завдання.
- •20.Нормування та планування робіт із технічного обслуговування та ремонту устаткування.
- •21.Енергетичне обслуговування, його цілі й завдання.
- •22.Організаційна структура та характеристика особливостей енергетичного господарства.
- •23.Внутрішньозаводські перевезення, їх цілі й завдання в процесі виробництва продукції.
- •24.Методика вибору технічних засобів, маршрутів їх руху та розрахунку параметрів транспортного забезпечення виробництва.
- •25.Матеріальні запаси та їхня роль у виробництві.
- •26.Особливості формування складського й тарного господарств. Технічні параметри складів та засобів ватажно-розвантажувальних робіт.
- •27. Сучасні системи управління запасами.
- •28.Сутність, завдання виробничої логістики та способи управління матеріальними потоками у виробництві.
- •29.Організація непотокового виробництва та розрахунки його параметрів.
- •30.Модифікації непотокового виробництва та особливості їх застосування.
- •31.Партіонний метод організації виробництва та особливості застосування в ринкових умовах.
- •32.Оптимальний розмір партії деталей та методи його розрахунку.
- •33.Організація предметно-замкнених дільниць.
- •34.Потокове виробництво, його основні ознаки та економічне значення в сучасних умовах.
- •35.Види потокових ліній та їхні техніко-економічні показники.
- •36.Методика розрахунку основних параметрів потокових ліній
- •37. Загальна характеристика автоматичного та автоматизованого виробництва.
- •38. Гнучкі виробничі системи й виробництва, їхні організаційно-виробничі параметри.
- •39. Якість продукції, показники та методи оцінки її рівня.
- •40. Стандартизація процесів, продукції та послуг.
- •41. Система технічного контролю якості й випробування продукції.
- •42. Формування системи управління якістю на підприємстві.
- •43. Сутність і система показників конкурентоспроможності
- •44. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції
- •45. Сертифікація продукції та атестація виробництв.
- •46. Життєвий цикл продукції та інновації в умовах зростання конкуренції.
- •47. Система створення та освоєння нової продукції, її сутність, цілі й завдання.
- •48. Сучасні організаційні форми й технічні засоби комплексної підготовки виробництва
- •49. Наукові дослідження: класифікаційні види, завдання, зміст, етапи та роль у підготовці виробництва.
- •50. Цілі та завдання розроблення проектних рішень.
- •51. Формування вимог до нових виробів і методи аналізу під час їх проектування.
- •52. Служба охорони праці на підприємстві, її права та обов’язки.
- •53. Сутність та види робочих місць, та вимоги щодо їх організації.
- •54. Переробка сировини та матеріал, їх види значення та характеристика.
- •55. Сутність, призначення та функції складського господарства. Види складів та їх зберігаюче обладнання.
- •56. Необхідність і спрямованість соціальної діяльності підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •57. Шляхи вдосконалення соціально - культурної та житлово - комунальне сфери.
- •58. Загальна характеристика організаційної структури управління. Елементи організаційної структури управління.
- •59. Типи організаційних структур управління.
- •60. Суть, завдання, основні принципи управління персоналом.
11.Організація робочих місць та системи їх обслуговування.
Важливим елементом організації праці на підприємстві є вдосконалення планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної праці. Робоче місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно. Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.
Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.
Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).
Оснащення робочих місць масових професій може здійснюватися за типовими проектами, в яких ураховані необхідні рекомендації щодо оснащення і планування робочих місць даного виду. Використання типових проектів сприяє впровадженню досягнень науки і передового досвіду в процесі організації робочих місць, знижує трудомісткість роботи, дозволяє підвищити рівень організації трудових процесів.
12. Сутність, значення й об’єкти нормування праці.
Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці.
Нормування праці — складова організації праці і виробництва. Воно є важливою ланкою технологічної й організаційної підготовки виробництва, оперативного управління ним, невід'ємною частиною менеджменту і соціально-трудових відносин.
Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо. Організовуючи працю, слід визначити, яка її кількість потрібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість. Норми праці є основою для визначення пропорцій у розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурсів, визначення виробничих потужностей.
На кожному підприємстві норми праці використовуються під час здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, плануються обсяги виробництва цехів і дільниць, розраховуються завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.
Норми трудових затрат потрібні для організації праці не тільки робітників-відрядників, а й робітників-почасовиків, професіоналів, фахівців та технічних службовців. Визначають їх для кожної категорії працюючих. Норми праці є складовим елементом організації заробітної плати, оскільки виконання норм є умовою отримання заробітку, відповідного тарифу або окладу, установленого для даного працівника.
Норми праці на підприємстві можуть використовуватися для визначення трудомісткості окремих видів продукції і відповідних затрат праці для виконання виробничої програми. Отже, нормування праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості. В умовах розвитку ринкових відносин поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці тощо.
Подальше вдосконалення нормування праці передбачає:
* максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним; * широке впровадження технічно обґрунтованих норм, тобто розроблення норм виробітку, часу, обслуговування з урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва, передових методів праці тощо; * підвищення не тільки технічної, а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне обґрунтування полягає у виявленні виробничих можливостей робочих місць, то економічне — у виборі найдоцільнішого варіанта виконання роботи, а фізіологічне — у виборі раціональних форм поділу і кооперації праці, визначенні правильного чергування робочого навантаження і відпочинку тощо;
* поліпшення якості нормування на основі науково-технічних рекомендацій;
* широке застосування методів прямого нормування, що дає змогу визначити трудомісткість робіт і нормованих завдань, установлювати оптимальне завантаження працівників, ширше використовувати прогресивні форми матеріального стимулювання;
* формування єдиної системи нормування праці, в основі якої мають бути норми й нормативи, що охоплюють весь комплекс технологічних процесів;
* створення автоматизованих робочих місць для нормувальників;
* комп'ютеризація проектування технологічної та організаційної документації, а також норм затрат часу;
* підвищення кваліфікаційного рівня нормувальників
Мета нормування праці в нових умовах господарювання полягає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удосконалення організації виробництва і праці, поліпшення її умов скоротити затрати на випуск продукції, підвищити продуктивність, що, у свою чергу, сприятиме розширенню виробництва і зростанню реальних доходів працівників.